Справа № 541/2455/25
Номер провадження 2-а/541/76/2025
іменем України
04 серпня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Морозовської О.А.,
за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свій позов мотивував тим, що 11 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , відносно позивача ОСОБА_1 була винесена постанова № 357 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В постанові вказано, що 28.05.2025 року о 18.20 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений капітаном поліції ОСОБА_3 , на підставі статті 259 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення доставлено ОСОБА_1 , який не прибув за викликом (повісткою) на 11.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оповіщений шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення повістки про виклик №26/180225. Відповідно до форми №20, яка була додана до поштового відправлення, адреса військовозобов'язаного зазначена правильно, яке було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», військовозобов'язаний оповіщений належним чином. Не виконав вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною. При розгляді адміністративного протоколу позивач не був присутній, не мав можливості надати пояснення, докази та заперечення, копія постанови йому не була вручена, про що свідчить відсутність підпису на постанові, про її існування він дізнався 19.06.2025 року, коли йому надійшов лист з копією цієї постанови. Що стосується обставин зазначених у постанові, позивачем було вчасно оновлено дані, про всі зміни в персональних даних він повідомляв, має відстрочку від мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в 2022, 2024 та 2025 році проходив огляд ВЛК, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як доброволець територіальної оборони, порушення правил військового обліку не допускав. Позивач зазначає, що в постанові № 357, не вказано який протокол розглядається, хто його складав, чи повідомлена особа відносно якої складено протокол про дату час та місце розгляду справи, докази на основі яких ця постанова винесена, не зазначено мети виклику. Також, позивач звертає увагу, що у постанові зазначено, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 направлялась на вірно вказану адресу ОСОБА_1 , проте повернулась без вручення, тому не зрозуміло на якій підставі відповідачем було зроблено висновок про те, що за таких обставин повістка вважається врученою. Оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото-чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Відповідачем не зазначено ні у протоколі, ні в постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, у постанові не вказано. Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. На думку позивача постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 за № 357 у справі про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України є незаконною з підстав наведених вище та підлягає скасуванню. Позивач просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 за № 357 у справі про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 26 червня 2025 року відкрито провадження у справі.
02 липня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначили, що вважають позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягає задоволенню в повному обсязі. ІНФОРМАЦІЯ_4 продовжує проводити мобілізаційні заходи, зокрема, веде персонально - якісний облік військовозобов'язаних, що проживають в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 . 28.05.2025 року ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративного протоколу відповідно до вимог статті 259 КУпАП, так як, позивач не прибув за викликом по повістці №26/180225 відповідно до якої викликався на 08:30 11.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на військовому обліку. Під час уточнення облікових даних було встановлено, що для підвищення мобілізаційного процесу 25.02.2025 року засобами поштового зв'язку з описом вкладення АТ «Укрпошта» рекомендованим листом № 0505260790140 з повідомленням була направлена відповідачу повістка № 26/180225, яка була створена 18.02.2025 року відповідно до якої позивач викликався на 08:30 25.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. Відповідно до трекінгу АТ «Укрпошти», дане повідомлення повернулось 11.03.2025 року з відміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає. Сторона відповідача звертає увагу, що закон не враховує можливість відсутності військовозобов'язаного за місцем проживання (перебування). Підпунктом 2 пункту 41 (Порядку-560) визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. У визначений у повістці час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився , підтвердження поважних причин не явки не надав, тобто позивач не виконав свій обов'язок та не з'явився. Тому 28.05.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол № 357 про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та повідомлено позивачу, що розгляд справи відбудеться 11.06.2025 року о 14:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Протокол був складений в присутності ОСОБА_1 про ,що свідчить його підпис про отримання другого примірника протоколу. На розгляд справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце час та підстави розгляду, як зазначено у протоколі № 357. 11.06.2025 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно позивача, винесено постанову № 357 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210- 1 КУпАП за порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації. В зв'язку з неявкою на розгляд справи № 357 другий примірник постанови був направлений ОСОБА_1 рекомендованим листом № 3760200397660 від 13.06.2025 року, за місцем проживання (перебування). Виходячи з вищевикладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову, а провадження по справі закрити (а.с. 37-46).
Позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Представник позивача - адвокат Жага Е.Г. подав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та його представника, позов підтримують в повному обсязі, не заперечують проти винесення рішення без участі представника відповідача (а.с. 47).
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив провести судове засідання без участі представника відповідача (а.с. 37-39).
Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Пункт 19 статті 4 КАС України визначає індивідуальний акт як акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Судом встановлено, що 28 травня 2025 року начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення № 357, відповідно до якого: 28 травня 2025 року о 18 год 20 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений капітаном поліції ОСОБА_3 , на підставі ст. 259 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення доставлено ОСОБА_1 , який не прибув за викликом (повісткою) на 11.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оповіщений шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомлення про вручення повістки про виклик № 26/180225. Відповідно до форми № 20, яка була додана до поштового відправлення, адреса військовозобов'язаного зазначена правильно, яке було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», військовозобов'язаний оповіщений належним чином. Не виконав вимогу абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а.с. 41-42).
24 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_6 винесено постанову № 367 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Відповідно до зазначеної постанови, встановлено, що 28 травня 2025 року о 18 год 20 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений капітаном поліції ОСОБА_3 , на підставі ст. 259 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення доставлено ОСОБА_1 , який не прибув за викликом (повісткою) на 11.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оповіщений шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомлення про вручення повістки про виклик № 26/180225. Відповідно до форми № 20, яка була додана до поштового відправлення, адреса військовозобов'язаного зазначена правильно, яке було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», військовозобов'язаний оповіщений належним чином. Не виконав вимогу абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 17, 44).
Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
За приписами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
У відповідності до абз 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.
При цьому, провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Позивач стверджує, що при розгляді адміністративного протоколу позивач не був присутній, не мав можливості надати пояснення, докази та заперечення, копія постанови йому не була вручена, про що свідчить відсутність підпису на постанові, про її існування він дізнався 19.06.2025 року, коли йому надійшов лист з копією цієї постанови.
З огляду на наявність обставин у справі, є встановленим та підтвердженим позивачем, що розгляд призначеної на 11 червня 2025 року справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП фактично відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з порушенням прав, визначених ст. 268 КУпАП і вказаний факт не спростовано стороною відповідача.
Відтак начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_6 , розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП. Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.
Будь-яких конкретних правових доказів, які б беззаперечно свідчили про дотримання відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надано.
Крім того, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданого 22 квітня 2004 року Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області (а.с. 12-15). В повістці № 26/180225, яка надсилалась ОСОБА_1 , також вказано його адресу проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 42). Разом з тим, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0505260790140 повістка направлялась ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 , яка не співпадає із адресою його зареєстрованого місця проживання (а.с. 45).
Тобто, відповідачу було відомо адресу реєстрації місця проживання відповідача, але надіслано повістку за іншою адресою за якою відповідач не проживає, а тому відповідач не зміг отримати повістку за цією адресою. Повертаючись до обставин справи, необхідно констатувати, що відповідач не надав доказів про те, що ОСОБА_1 була належним чином вручена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи те, що він відмовився від її отримання.
Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 65 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та ст.ст. 5, 9, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_6 за № 357 по справі про адміністративне правопорушення від 11 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса знаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 08.08.2025 року.
Суддя: О. А. Морозовська