Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/755/2025 Справа № 641/5556/25
07 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2025 за №12025220000000773, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Арциз, Арцизського району, Одеської області, громадянки України, не одружена, не працює, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
установив:
На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2025 за №12025220000000773, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 . Прокурор послалася на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена з огляду на санкції статті обвинувачення зможе переховуватись від суду з метою уникнення покарання (п.1); незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів, оскільки свідки, потерпілі та експерти (у разі необхідності) ще не допитані судом (п.3), а тому зміна запобіжного заходу на більш м'який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Також просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за кримінальним провадженням від 16.06.2025 за №12025220000000773.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій, стверджували, що жодних претензій до обвинуваченої не мають, просили не застосовувати до ОСОБА_4 запобіжні заходи. Проти призначення судового розгляду не заперечували.
Захисники обвинуваченої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої заперечували, вважали доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необґрунтованими, просили змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме: нічний домашній арешт. Вказували на недоведеність ризиків з урахуванням поведінки після ДТП та процесуальної позиції обвинуваченої, яка не залишили місце ДТП, сама викликала бригаду швидкої допомоги та поліцію, повністю відшкодувала моральну шкоду потерпілим. Зазначили, що обвинувачена має малолітню дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Після фактичного затримання обвинуваченої та обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (тобто фактично з 16.06.2025) малолітня дитина залишилася без батьківської опіки, оскільки батько малолітньої дитини - ОСОБА_10 проходить службу в одній із штурмових бригад в лавах ЗСУ. Наразі дитина перебуває під наглядом сусідки, в Одеській області. Обвинувачена також має прийомних батьків, які мають інвалідність, до того ж прийомний батько потребує постійного стороннього догляду.
Проти призначення судового розгляду не заперечували.
Обвинувачена підтримала позицію захисників.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, дійшов таких висновків.
Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468 - 475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Слобідському районному суду міста Харкова. Судом з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді, визначено, що проведення судового розгляду буде здійснюватися суддею одноособово. Отже, судом вчинено всі необхідні дії з підготовки кримінального провадження до судового розгляду, а тому наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Щодо вирішення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, доходить таких висновків.
Беручи до уваги, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2025 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 14.08.2025, судове провадження не розпочато, прокурор подав відповідне клопотання, суд вважає за необхідне розглянути питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачена може вчинити спробу переховуватися від суду, з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Окрім зазначеного ризику, суд також враховує тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватою.
Оцінюючи ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та експертів, визначений в п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно виходити з того, що на початковому етапі кримінального провадження (досудового розслідування) він є значно вищим, аніж на етапі судового розгляду, оскільки показання свідків, потерпілих та висновки експертів уже перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення. Водночас, прокурор не навів конкретних обставин, які б аргументовано вказували на реальність ризику впливу обвинуваченої на свідків та/або експертів на етапі судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання суду, під час розгляду клопотання прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки ОСОБА_4 зареєстрована як ВПО та має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, а саме малолітню дитину, яка перебуває на її утриманні та фактично залишилися без батьківського піклування (оскільки батько малолітньої дитини, з яким обвинувачена не перебуває у шлюбі, на даний перебуває на службі у ЗСУ). Обвинувачена ОСОБА_4 також піклується про своїх прийомних батьків, які обоє мають статус осіб з інвалідністю (прийомний батько ОСОБА_11 , 1966 р.н., має першу групу інвалідності та за висновком МСЕК потребує постійного стороннього догляду, прийомна мати - ОСОБА_12 має інвалідність третьої групи).
Окрім того, суд бере до уваги позицію потерпілих у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтвердили, що обвинувачена відшкодувала шкоду грошовими коштами. Також в матеріалах кримінального провадження містяться відповідні нотаріально посвідчені заяви потерпілих про те, що вони матеріальних, моральних, фізичних, психологічних, емоційних претензій до обвинуваченої не мають, надалі мати не будуть та просять закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 .
Отже, на цей час судом не встановлено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права обвинуваченої на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою.
Суд також звертає увагу, що відповідно до правових позицій ЄСПЛ, викладених у рішенні від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України» для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою. Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Враховуючи наведене, суд вважає, що для запобігання ризику переховування обвинуваченої від суду та забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки такий запобіжний захід також пов'язаний із обмеженням особистої свободи особи, дозволить правоохоронним органам контролювати поведінку обвинуваченої.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слід відмовити та задовольнити клопотання захисників про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у певний час доби. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену певні обов'язки.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197, 201, 314, 315, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2025 за №12025220000000773 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, на 14 серпня 2025 року о 11 год 00 хв., в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
У клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 відмовити.
Клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів до 05 жовтня 2025 року включно, у певний час доби.
Уповноваженим особам звільнити ОСОБА_4 з-під варти, попередньо доставивши її до місця проживання.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) не залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 19 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин щоденно за виключенням необхідності перебувати в безпечному місці в період оголошення сигналу повітряної тривоги;
2) прибувати до прокурора та суду за викликом за першою вимогою;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) здати для зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон України при його наявності;
5) утриматися від будь-якого спілкування зі свідками, потерпілими та експертами у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, згідно з якими працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Ухвалу суду направити для виконання у вказаний час органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій, захисникам, прокурору.
Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу встановити до 05 жовтня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу суду першої інстанції в частині оскарження запобіжного заходу у виді домашнього арешту може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 11.08.2025 об 11:00.
Cуддя ОСОБА_1