625/297/25
Провадження № 2/625/91/25
"08" серпня 2025 р. с. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Скляренка М.О.,
за участі секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання про самовідвід судді у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в особі його представника Москаленко М.С. звернулося до Коломацького районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2054013825, укладеним між його сторонами 09 липня 2019 року, у розмірі 32184 гривні 63 копійки.
Крім того позивач просив суд стягнути із відповідача усі понесені судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, датованого 01 серпня 2025 року, для розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визначено суддю Коломацького районного суду Харківської області Скляренка М.О.
01 серпня 2025 року за правилами, визначеними ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області із відповідним запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
07 серпня 2025 року до Коломацького районного суду Харківської області надійшла відповідь на вищевказаний запит суду, в якій Коломацький селищний голова повідомив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
При розгляді питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з'ясувалося, що відповідачкою у вищевказаній справі є ОСОБА_1 , яка працює в Коломацькому районному суді Харківської області на посаді помічника судді цього ж суду Яковенка А.О. і на неї відповідним наказом керівника апарату суду покладено тимчасове виконання обов'язків додаткового помічника судді Коломацького районного суду Харківської області Лосєва Д.К., з огляду на що та зметою забезпечення умов, за яких у будь-якої особи не виникали б сумніви у безсторонності та неупередженості суду, суддею Коломацького районного суду Харківської області Скляренком М.О. заявлено самовідвід у цій справі.
Суд, вирішуючи питання про самовідвід судді Скляренка М.О. взявши до уваги об'єктивне існування обставин, що послугували підставами для заявленого самовідводу дійшов наступного.
За правилами, закріпленими у частинах 7 та 8 статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Так, за правилами, визначеними ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ'єктивність.
Згідно ч.1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Приписами ч.9 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положеннями п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Пуллар проти Сполученого Королівства, Білуха проти України, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Ферантелі та Сантанжело проти Італії Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Де Куббер проти Бельгії, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.
В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Кастілло Альгар проти Іспанії Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.
Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіра до незалежності судової влади буде підірвано.
Крім того, статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість. Іншими словами, як вже й зазначалося вище, - «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Як з'ясовано під час розгляду заявленого самовідводу ОСОБА_1 , яка є відповідачкою у вищевказаній цивільній, працює в Коломацькому районному суді Харківської області на посаді помічника судді цього ж суду Яковенка А.О. і на неї відповідним наказом керівника апарату суду покладено тимчасове виконання обов'язків додаткового помічника судді Коломацького районного суду Харківської області Лосєва Д.К.
Існування вищевказаних фактів, які послугували підставою заявленого самовідводу і повністю підтверджені під час вирішення питання про самовідвід судді, суд вважає достатніми для виникнення у сторонньої особи обґрунтованого сумніву в неупередженості судді, а тому самовідвід, заявлений суддею Коломацького районного суду Харківської області Скляренком М.О. у цивільній справі №625/297/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованим і таким, що доцільно задовільнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, а тому, з огляду на задоволення заявленого відводу судді, справа має бути переданою до канцелярії суду для визначення іншого судді для її розгляду.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд
Самовідвід заявлений суддею Коломацького районного суду Харківської області Скляренком М.О. у цивільній справі №625/297/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Матеріали цивільної справи № 625/297/25 (провадження № 2/625/91/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, іншого судді для розгляду справи.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Скляренко