Справа № 953/5348/25
н/п 1-кс/953/5638/25
"08" серпня 2025 р. слідчий суддя Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12024220000001371 від 03.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст. 191 КК України про арешт майна,
08 серпня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова засобами поштового зв'язку надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12024220000001371 від 03.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст. 191 КК України, в якому просить накласти арешт на майно зазначене у клопотанні, що було виявлено та вилучено в ході обшуків.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про повернення клопотання прокурору.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
В порушення п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено, які документи підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Крім того, клопотання про арешт майна не містить даних щодо власників майна, а саме адреси, їх засобів зв'язку, контактів їх захисників (за наявності). За вказаними номерами телефонів виклик власників майна здійснити не можливо, оскільки відповідно до долучених до матеріалів клопотання протоколів обшуків, мобільні телефони разом з сім-картами було вилучено в ході обшуків.
Вищевказані обставини з урахуванням стислого строку розгляду клопотання, передбаченого ч.1 ст.172 КПК України, фактично унеможливлюють виконання слідчим суддею вимог щодо повідомлення власника майна про судовий розгляд та розгляду клопотання у встановлений КПК України строк.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
На підставі викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши строк сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 171, 172, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12024220000001371 від 03.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст. 191 КК України про арешт майна - повернути прокурору з додатками та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Київського районного суду
м. Харкова ОСОБА_1