Справа №639/5629/25
Провадження №1-кс/639/993/25
06 серпня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі Новобаварського районного суду міста Харкова скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ув'язненого ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне тримання під вартою, за фіксації судового розгляду технічними засобами, -
04.08.2025 захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах ув'язненого ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на незаконне тримання під вартою у порядку ст. 206 КПК України посилаючись на те, що вироком Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України: за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років з конфіскацією майна. Зараховано в якості відбутого покарання за цим вироком відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КПК України строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 17.05.2023 по 19.05.2023 (включно), виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, який обчислюється з моменту проголошення вироку. Вироком Харківського апеляційного суду від 04.07.2024 року скасовано вирок Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання та призначено ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки; за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. Постановою Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду вирок Харківського апеляційного суду від 04 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 02 серпня 2025 року включно. Станом на 04.08.2025 закінчився строк дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обраний Верховним судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в подальшому не продовжувався, а тому на даний час відсутні законні підстави для обмеження свободи ОСОБА_4 . Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.07.2025 року визначено вважати ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, таким який має утримуватися під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до вирішення питання продовження строків тримання під вартою колегією суддів Харківського апеляційного суду, але не більше ніж до 26 серпня 2025 року включно. На думку сторони захисту, вказана ухвала є незаконною та не може слугувати підставою для продовження утримання ОСОБА_4 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» оскільки прямо суперечить ст. 12 КПК та главі 18 КПК України. У зв'язку із чим, виникла необхідність звернення із зазначеною скаргою.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді Новбаварського районного суду міста Харкова від 04.08.2025 року, вказану скаргу передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_6
06.08.2025 у судовому засіданні захисник та ув'язнений підтримали подану скаргу, вважали, що останній утримується під вартою незаконно та просили негайно звільнити його з-під варти.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги. Вважає, що ОСОБА_4 законно утримується під вартою.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши скаргу, матеріали справи, слідчий суддя доходить наступного.
Згідно ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Згідно ч. 3 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Статтею 206 КПК України надано слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та інше) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
Відповідний правовий висновок викладено і в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 766/22242/17.
Надаючи оцінку правомірності тримання ОСОБА_4 під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та, відповідно, наявності чи відсутності підстав його звільнення з-під варти, слідчим суддею враховується наступне.
Відповідно до положень статті 206 КПК України, слідчий суддя лише перевіряє наявність чи відсутність правових підстав для тримання особи під вартою.
Дослідженими у судовому засіданні матеріалами підтверджується, що вироком Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України: за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років з конфіскацією майна. Зараховано в якості відбутого покарання за цим вироком відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КПК України строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 17.05.2023 по 19.05.2023 (включно), виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, який обчислюється з моменту проголошення вироку.
Вироком Харківського апеляційного суду від 04.07.2024 року скасовано вирок Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання та призначено ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки; за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Постановою Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду вирок Харківського апеляційного суду від 04 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 02 серпня 2025 року включно.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.07.2025 суддею ОСОБА_7 , визначено вважати ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, таким який має утримуватися під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до вирішення питання продовження строків тримання під вартою колегією суддів Харківського апеляційного суду, але не більше ніж до 26 серпня 2025 року включно.
В мотивувальній частині ухвали, зазначено, що постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2025 року касаційну скаргу захисника задоволено частково. Вирок Харківського апеляційного суду від 04 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Крім того, вищевказаною ухвалою обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 02 серпня 2025 року включно.
Враховуючи те, що із тих суддів, що залишилися працювати в Харківському апеляційному суді як палати з розгляду кримінальних так і цивільних справ на даний час судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не мають права брати участь у розгляді (недопустимість повторної участі в розгляді справи), а судді ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мали заборону призначення справи згідно з табелем (відпустки та відрядження), справу № 953/5211/23 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було розподілено на головуючого суддю ОСОБА_7 , судді: ОСОБА_14 , ОСОБА_13 .
При цьому, судді з судової палати з розгляду цивільних справ не можуть бути призначені як головуючі з урахуванням відсутності спеціалізації, та частина з них не може брати участь у справі у зв'язку з тим, що вже були слідчими суддями під час здійснення досудового розслідування, а інша частина - мали заборону призначення справи згідно з табелем (відпустки та відрядження).
Враховуючи надмірну навантаженість з розгляду справ у Харківському апеляційному суді, а також заплановані відпустки та відрядження суддів, зазначену справу було призначено до розгляду на 26.08.2025 о 10-00.
Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про задоволення чи відмову у задоволенні апеляційної скарги, з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням, слід залишити обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до вирішення питання щодо продовження строків тримання під вартою, в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», але не більше ніж до 26 серпня 2025 року.
Отже, фактично, даною ухвалою вирішено питання щодо залишення обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до вирішення питання щодо продовження строків тримання під вартою, в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
При розгляді скарги в порядку ст. 206 КПК України, слідчий суддя не вправі перебирати на себе повноваження суду апеляційної інстанції, до компетенції якого віднесено вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого або його скасування на стадії апеляційного оскарження і апеляційного провадження.
З огляду на викладене вище, доводи скарги щодо незаконності утримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за відсутності судового рішення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду слідчим суддею, у зв'язку з чим, у задоволенні скарги необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ув'язненого ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне тримання під вартою - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1