справа № 619/2809/25
провадження № 3/619/1192/25
іменем України
07 серпня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
14 травня 2025 року о 20 год 00 хв в м. Дергачі Харківського району Харківської області по вул. Сумський Шлях, буд. 224, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «МАZDА 6», д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування транспортним засобом, та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, оскільки 03жовтня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліціїза правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова БАД 802933 від 03.10.2024), чим порушив вимоги п. 2.1. а Правил дорожнього руху» - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
У судові засідання ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28; відомостями списку справ, призначених до розгляду у Дергачівському районному суді Харківської області, які розміщені на загальнодоступному офіційному вебпорталі Судової влади України.
Будь-яких заяв та клопотань в порядку статті 268 КУпАП суду не надав, станом розгляду справи не цікавився, що свідчить про свідоме ігнорування обов'язку щодо явки в суд за викликом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, не є обов'язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.08.2023 по справі № 208/712/19 (провадження № 13-47зво22).
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доказана у повному обсязі та підтверджується:
- відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР 1 № 330579 від 14.05.2025, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка їх вчинила, а отже, є належним та допустимим доказом у справі. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складало в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту, зокрема, не висловив заперечень відносно того, що він керував транспортним засобом, без посвідчення водія;
- довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідно до інформаційно-аналітичної бази «ІПНП», згідно якої, 03.10.2024 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова БАД 802933);
- довідкою інспектора САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Гаврющенко Д. із якої вбачається, що в базі даних значиться посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус - зданий на збереження;
- довідкою із якої вбачається, що за даними інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», пошук «ГСЦ АМТ» транспортний засіб - автомобіль марки «МАZDА 6», д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, сукупність вищенаведених доказів повністю підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і є безсумнівними доказами порушення ним пункту 2.1 а ПДР України.
Дії водія ОСОБА_1 співробітниками ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про порушення ним п. 2.1 (а) ПДР України кваліфіковані вірно, так як згідно з п. 2.1 (а) ПДР - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 35 КУпАП, повторним визнається вчинене особою протягом року однорідного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Раніше, 03.10.2024 ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова БАД 802933).
Таким чином, відповідно до ст. 35 КУпАП, у діях ОСОБА_1 наявна кваліфікуюча ознака повторності керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а відтак склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на наведене, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також характер його вчинення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті, у вигляді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскількипричетність власності транспортного засобу в базі даних не значиться, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд врахував, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі «МАZDА 6», д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою інспектора САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Гаврющенко Д., тобто транспортний засіб не належить особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому автомобіль не є безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись статтями 27, 33-36, 40-1, частиною 5 статті 126, статтями 221, 268, 282, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху, у розмірі 40 800,00 грн по матеріалам про адміністративні правопорушення: р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100 , справа № 619/2809/25, провадження № 3/619/1192/25.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору у розмірі 605,60 грн: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області, справа № 619/2809/25, провадження № 3/619/1192/25.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя М. І. Риков