справа № 619/1711/25
провадження № 3/619/1728/25
08 серпня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Гур'єва А.А.
розглянувши адміністративну справу, що надійшла з ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.03.2025 серії ЕПР1 №266048, 08 березня 2025 року о 18:00 водій ОСОБА_1 по вул. Європейська, буд. 1 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом марки «Daewoo Sens», н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, хитка хода. Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 1113031965/116. Правопорушення вчинено повторно протягом року, рішення Дзержинського районного суду від 22.10.2024. Штраф 17000 гривень. Позбавлення права керування, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, зокрема, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні був присутній адвокат Гур'єв Андрій Альбертович, який є представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтвердив про обізнаність ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду у справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе провести розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якого вважає належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Гур'єв А.А провадження у справі № 619/1711/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП просив закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, надавши письмові пояснення. Крім того в судовому засіданні в обґрунтування пояснень заначив, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 266048 від 08.03.2025 вбачається, що дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КупАП, тобто повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів. Як вказувалося у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 266048 від 08.03.2025, у п. 8 «Відповідальність передбачена» зазначено ч. 2 ст. 130 КупАП. Крім того, до адміністративного матеріалу приєднано довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення з посиланням на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 у справі № 638/14961/24. Проте, постановою Харківського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі № 638/14961/24 (ДНЗС 05.05.2025), апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича була задоволена, постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 у справі № 638/14961/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасована та прийнята нова постанова, якою повернути матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП для дооформлення посадовій особі, яка склала протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 901706 від 09.08.2024 для усунення недоліків, після чого справа підлягає розгляду в суді першої інстанції в порядку КУпАП. Відтак, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, адвокат Гур'єв А.А зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не визнає. Пояснень з цього приводу не надавав. Транспортним засобом 08.03.2025 не керував. Працевлаштований в ТОВ «Харківський завод спеціальних машин», що входить до Акціонерного товариства «Укроборонпром», де здійснює ремонт техніки для Сил Оборони України, а відтак наявність права керування транспортними засобами є вкрай важливим для ОСОБА_1 . Одночасно зі складанням протоколу капітаном поліції Касьяненком Сергієм Миколайовичем щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, була винесена постанова серії ЕНА № 4226686 від 08.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, об'єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, яку рішенням суду, що набрало законної сили, було позбавлено права керування транспортним засобом та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. 00 коп. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 14.05.2025 у справі № 619/2393/25 (ДНЗС 27.05.2025), адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності було задоволено, а вищевказану постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП скасовано. Враховуючи викладене адвокат Гур'єв А.А просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Гур'єв А.А , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
За положеннями ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина перша цієї статті передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 2 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа яка керувала транспортним засобом, вчинила повторно протягом року будь-яке з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.03.2025 серії ЕПР1 №266048, 08 березня 2025 року о 18:00 водій ОСОБА_1 по вул. Європейська, буд. 1 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом марки «Daewoo Sens», н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, хитка хода. Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 1113031965/116. Правопорушення вчинено повторно протягом року, рішення Дзержинського районного суду від 22.10.2024. Штраф 17 000 гривень. Позбавлення права керування, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Однак, постановою Харківського апеляційного суду від 05.02.2025 по справі №638/14961/24 постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасовано. Прийнято нову постанову, якою повернуто матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП для дооформлення посадовій особі, яка склала протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №901706 від 09 серпня 2024 року для усунення недоліків, після чого справа підлягає розгляду в суді першої інстанції в порядку КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що в порушення вимог ст. 251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Висновок про наявність ознак вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не ґрунтується фактично на матеріалах справи, як і іншими доказами не підтверджуються.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не доведена.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, а тому зазначені доводи адвоката, що відсутній склад адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу.
Враховуючи, що у діючому КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перекваліфікація дій не погіршує становище ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів по справі, а саме:
-Протоколом про адміністративне правопорушення від 08.03.2025 серії ЕПР1 №266048;
-Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого вбачається, що огляд на стан сп'яніння не проводився ;
-Направленням на огляд до медичного закладу КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18 А з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 08.03.2025 у якому також зафіксовано відмову від проходження огляду.
-Рапортом інспектора поліції від 08.03.2025, з якого вбачається, що водій транспортного засобу марки «Daewoo Sens», н.з. НОМЕР_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим його було відсторонено.
-З переглянутих відеозаписів правопорушення з боді-камер поліцейських, судом встановлено, що 08.03.22025 о 18:18 год. поліцейські підходять до транспортного засобу марки «Daewoo Sens» світлого кольору, на водійському місці якого знаходиться ОСОБА_1 , якій каже:» Ви мене не остановили» і тут же каже протилежне :» Ви мене остановили безпричинно, я їхав до дому ось два метри, з магазину, я нічого не вживав, давай Драгер і двох понятих». Поліцейський роз'яснює підстави зупинки та яке правопорушення було вчинено. Проте водій постійно уходить при цьому виражаясь нецензурною лайкою. Поліцейський пропонує пройти тест на алкоголь з використанням алкотестера Drager. Однак, ОСОБА_1 сказав, що пройде тест тільки за умовою , що спочатку це зробить поліцейський. Потім поліцейський пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 спочатку надав згоду, проте після того як поліцейський повідомив йому, що він відсторонений від права керування транспортним засобом, оскільки не може в такому стані сам керувати автомобілем і йому прийдеться їхати з поліцейським до медичного закладу, водій відмовився. Поліцейський повідомляє, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та починає складання протоколу. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.
Відео об'єктивно підтверджує зазначені поліцейським у протоколі ознаки алкогольного сп'яніння - порушення мови, порушення координації рухів.
Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відеозапис від 11.03.2025 року з месенджеру WhatsApp , був оглянутий судом. З даного видео вбачається , що 09.03.2025 року поліцейські їдуть за транспортним засобом «Daewoo Sens» світлого кольору о 00:22 годині і зупиняють його. Вказаний доказ суд не бере до уваги, оскільки він є неналежним доказом, так як не має відношення до події зафіксованої протоколом про адміністративне правопорушення від 08.03.2025 серії ЕПР1 №266048.
Щодо посилань в поясненнях представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Гур'єва А.А на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд зазначає наступне.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських переглянутих при розгляді справи не вбачається фіксація факту керування ОСОБА_1 автомобілем. Також, вбачається обізнаність водія щодо норм законодавства та правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Оскільки як тільки поліцейські підійшли до автомобіля він сказав, що не керував транспортним засобом. Тобто не був водієм в розумінні вимог п. 1.10 ПДР України.
Проте, зазначене спростовується самим ОСОБА_1 , в подальшому він визнав що його зупинили, коли він їхав до дому з магазину. При цьому в машині крім нього нікого не було.
Таким чином, суд доходить висновку що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Разом з тим, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає не лише в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння..., а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Протокол про адміністративне правопорушення, інші письмові докази у справі та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять істотних розбіжностей, а тому повністю підтверджують фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, тому суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25)
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
При вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст.33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, відсутність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставини, що обтяжує відповідальність, у зв'язку з чим суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.130, 283-284 КУпАП, суд, -
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 11 серпня 2025 року о 9 годині 00 хвилин.
Суддя Н. В. Коваленко