Справа № 401/1566/25
Провадження № 2/401/940/25
05 серпня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошина Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ»,-
20 травня 2025 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 818,00 грн та понесені судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 березня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що йому у доступній та зрозумілій формі була надана вся передбачена ч. 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (чинного на момент укладення договору), а також статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон) інформація. Відповідач також підтвердив ознайомлення зі змістом ст. 25 Закону та з Правилами. Таким чином, у Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
На виконання умов Кредитного договору 19 березня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 7 500,00 грн.
Таким чином, зобов'язання за кредитним договором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало в повному обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідач не виконав свої зобов'язання, тому за кредитним договором наявна заборгованість у розмірі 46 818,00 грн, яка складається з: 8 250,00 грн - заборгованості по кредиту, 35 568,00 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 3 000,00 грн. - штрафних санкції згідно умов договору.
Відповідно до договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21 жовтня 2024 року та реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 46 818,00 грн. (а.с. 2-12)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. (а.с. 101-106)
Правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
У судове засідання представник позивача не з'явився, з поданням позову представником заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, про ухвалення заочного рішення не заперечував, інших клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 10)
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендовані поштові повідомлення, які повернулись до суду без вручення з підстав відсутності адресата за зареєстрованим місцем проживання. (а.с. 116, 126)
Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без його участі відповідач не надав.
При таких обставинах, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, з урахуванням згоди позивача, встановлено сукупність умов для проведення розгляду справи в заочному порядку на підставі наявних у ній матеріалів.
Представник третьої особи ТОВ «МАКС КРЕДИТ» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 114, 122)
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
19 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до п. 2.5. договору було укладено Договір кредитної лінії № 00-9680913, за яким Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту- 19 березня 2024 року. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 7 500 грн на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . За ч. 1 Договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 500,00 грн терміном на 360 календарних днів з сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, що застосовується у межах Строку дії кредитної лінії.
Після прийняття відповідачем умов Договору кредитної лінії з ним було укладено відповідний договір, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого 19 березня 2024 року відповідач отримав грошові кошти у сумі 7 500,00 грн на свою платіжну картку, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 30 жовтня 2024 року № 1289/10, випискою по рахунку АТ «А-БАНК» та платіжною інструкцією № 0363811040771.128 від 19 березня 2024 року про отримання переказу у розмірі 7 500,00 грн. ОСОБА_1 (а.с. 48-53, 117-119)
Зобов'язання за кредитним договором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало в повному обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідач не виконав свої зобов'язання - не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 43 818,00 грн, з яких: 8 250,00 грн - заборгованість за кредитом, 35 568,00 грн - заборгованість за відсотками, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором та розрахунком заборгованості. (а.с. 55-58)
Відповідно до договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року та реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 43 818 (сорок три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 00 к., з яких: 8 250 грн 00 к. - заборгованість за кредитом, 35 568 грн 00 к. - заборгованість за відсотками. (а.с. 59-64, 76-78)
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У договорі про надання фінансового кредиту, укладеного з відповідачем, сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і типи процентних ставок, розмір комісії та інших платежів.
Договір про надання фінансового кредиту є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором з усіма його складовими, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та підтверджує порушення відповідачем обов'язків за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування цими коштами та інших платежів.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України не спростований відповідачем.
Відступлення права вимоги підтверджується реєстром боржників до договору факторингу, який містять інформацію про відповідача (їх прізвище, ім'я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості), актом приймання-передачі до договору факторингу.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме наданого позивачем розрахунку, відповідач не сплачував заборгованості за укладеним ним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, внаслідок чого утворилася заборгованість у заявленій у позові до стягнення сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконав взяті на себе грошові зобов'язання, не сплатив заборгованість за укладеним ним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у заявленому розмірі, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
При поданні позову позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального законодавства, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на практику Європейського суду, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу правову допомогу суду представлено докази, а саме: Договір № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», Додаткову угоду № 9 від 07 квітня 2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 07 квітня 2025 року, який включає в себе такі види допомоги:
1) складання позовної заяви на суму 5 000,00 грн за 2 години;
2) вивчення матеріалів справи на суму 1 000,00 грн за 2 години;
3) підготовка адвокатського запиту на суму 500,00 грн за 1 годину;
4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації на суму 500,00 грн за 1 годину.
Загальна вартість послуг склала 7 000,00 грн. (а.с. 79-86)
При визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд враховує, що дана категорія справ не є складною, законодавство у сфері стягнення кредитної заборгованості є стабільне і судова практика має ознаку єдності. Тому, заявлені до відшкодування витрати є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.
Отже, з врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціни позову, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, незначного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, суд приходить до висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн є явно неспівмірними та не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.
Таким чином, на підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 2 500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 422 грн 40 к., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9680913 від 19 березня 2024 року у розмірі 43 818 (сорок три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 00 к., яка складається з:
- 8 250 грн 00 к. - заборгованості за тілом кредиту;
- 35 568 грн 00 к. - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: Харківське шосе, буд. 19 оф. 2005, м. Київ;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 42806643, адреса: вул. Казимира Малевича, буд. 86Е, м. Київ.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина