Деражнянський районний суд Хмельницької області
вул.Миру,43 м.Деражня, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.32200
Справа № 673/1323/24
Провадження № 1-р/673/1/25
11 серпня 2025 р.м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання про роз'яснення судового рішення, яке надійшло від начальника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України,
30.07.2025 року до Деражнянського районного суду Хмельницької області в порядку ст.380 КПК України надійшло клопотання начальника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» про роз'яснення судового рішення, за змістом якого орган виконання вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від 20.03.25року, просить суд роз'яснити: чи обирався ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту для врахування такого періоду при вирішенні питання про зарахування його в строк покарання. Крім того, просить уточнити з якого часу слід обраховувати початок строку покарання за вищевказаним вироком, з огляду на затримання ОСОБА_4 30.06.25р., з метою правильного обчислення строку відбування ним покарання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 27.11.24р. до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за умовами якого ОСОБА_4 не повинен був залишати місце свого проживання з 22 години вечора по 06 годину ранку наступного дня. З викладеного вбачається, що по суті домашній арешт був нічним, а не цілодобовим.
В ході судового розгляду, ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22.01.25р. дію вказаного запобіжного заходу продовжено до 22.03.25р. включно. Згідно даної ухвали, ОСОБА_4 , серед іншого, заборонено залишати місце свого проживання з 22 години по 06 годину ранку наступного дня, тобто продовжено «нічний» домашній арешт.
Крім того, враховуючи, що засуджений ОСОБА_4 після винесення вироку переховувався від правоохоронних органів і був затриманий лише 30.06.25р., про що свідчить протокол затримання від 30.06.25р. вважає, що початком строку виконання покарання є саме 30.06.25р.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні погодився із тим, що початком строку відбування покарання слід вважати 30.06.25р.
Представник державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення вироку.
Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 1-26/04, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його незрозумілості і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті забезпечення його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення.
Таким чином, зі змісту норм кримінального процесуального закону та зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що передумовою для здійснення судом роз'яснення судового рішення є одночасне існування таких обставин: (1) судове рішення є незрозумілим для учасника справи чи суб'єкта його виконання. Така незрозумілість може виявлятися у неоднозначності, неконкретності або суперечності його змісту, що робить можливими декілька варіантів його трактування; (2) незрозумілість судового рішення має стосуватися його виконання, тобто перешкоджати, робити неможливим, ускладнювати його або створювати ймовірність невідповідності волі суду та її фактичної реалізації. Інститут роз'яснення судового рішення застосовується лише для досягнення ефективності його виконання і не може бути інструментом додаткового тлумачення учасникам мотивів прийняття рішення; (3) роз'яснення судового рішення не призведе до зміни його суті та змісту, тобто не буде становити порушення принципу «res judicata» (остаточності судового рішення).
Роз'яснюючи вирок, суд не в праві змінювати зміст вироку, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків.
Так, вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 20.03.25р. ОСОБА_4 засуджено до 6 років позбавлення волі, до набрання вироком законної сили, залишено запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Проте, як вбачається із клопотання начальника ДУ «Вінницька виправна колонія №86» від 30.07.25р. в органу виконання покарання виникли труднощі із розумінням тексту вироку від 20.03.25р. при вирішенні питання щодо зарахування в строк виконання покарання засудженого ОСОБА_4 відповідно до ст. 72 КК України періоду, в який щодо нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
З метою належного виконання вироку та правильного обрахунку періоду та строку початку відбування покарання, суд вважає за можливе роз'яснити вирок суду.
Відповідно до приписів ч.7 ст.72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 27.11.24р. до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за умовами якого ОСОБА_4 не повинен був залишати місце свого проживання з 22 години вечора по 06 годину ранку наступного дня. З викладеного вбачається, що по суті домашній арешт був «нічним», а не цілодобовим.
В ході судового розгляду, ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22.01.25р. дію вказаного запобіжного заходу продовжено до 22.03.25р. включно. Згідно даної ухвали, ОСОБА_4 , серед іншого, заборонено залишати місце свого проживання з 22 години по 06 годину ранку наступного дня, тобто продовжено домашній арешт в певний період доби.
У резолютивній частині вироку Деражнянського районного суду від 20.03.25р. запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - домашній арешт.
З огляду на вищезазначене, суд роз'яснює, що до ОСОБА_4 ухвалами суду від 27.11.24р., 22.01.25р. та вироком суду від 20.03.25р. застосовано запобіжний захід - домашній арешт з обмеженням залишати місце проживання у певний період доби, а саме: з 22 години вечора до 06 години ранку наступного дня. Тобто вказаний домашній арешт не носив цілодобового характеру, тому період його застосування не підлягає зарахуванню до строку покарання засудженого ОСОБА_4 за правилами ст.72 КК України.
Крім того, відповідно до п. 2 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у вирокові суду має бути зазначено початок строку відбування покарання.
Згідно ст.532 КПК України, вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 20.03.25р. набрав законної сили 22.04.25р. Проте, в зв'язку із переховуванням засудженого ОСОБА_4 від правоохоронних органів, фактично почав виконуватися з моменту його затримання, а саме з: 30.06.2025р., про що свідчить протокол затримання від 30.06.25р.
З огляду на вищезазначене, з метою усунення сумнівів та протиріч, суд вважає за необхідне роз'яснити, що строк відбування покарання засудженого ОСОБА_4 потрібно обраховувати саме з моменту його фактичного затримання, тобто з 30.06.25р. включно.
Керуючись ст.ст.369, 372, 380, 392 КПК України
Клопотання задовольнити.
Роз'яснити, що в строк покарання, призначеного ОСОБА_4 вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 20.03.25 року, у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі, період застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - не зараховувати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 30.06.2025 року, включно.
Ухвала про роз'яснення судового рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулась із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1