Справа № 599/355/25
н.п.2/599/315/2025
/ЗАОЧНЕ/
08 серпня 2025 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:
судді Снігурського В. В.,
при секретарі Куриляк О. Г.,
розглянувши у в м.Зборові, в порядку перегляду заочного рішення, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04.05.2024-100000372 від 04.05.2024 року в розмірі 41800 грн та судових витрат в сумі 2422,40 грн, посилаючись на те, що відповідач не виконує своїх договірних зобов'язань, в результаті чого його заборгованість за вказаним договором складає 41800 грн.
Заочним рішенням Зборівського районного суду у даній справі від 31 березня 2025 року позов задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 04.05.2024-100000372 від 04.05.2024 у розмірі 41800 гр. 00 коп. та 2422,40 грн судових витрат (судового збору).
Ухвалою Зборівського районного суду від 14 травня 2025 року задоволено заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення, заочне рішення Зборівського районного суду від 31 березня 2025 року у справі №599/355/25 скасовано, справу призначено до нового розгляду у порядку загального позовного провадження.
Представник позивача просить розглянути справу без його участі, позов підтримує повністю, щодо постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та його представник, які були неодноразово повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, відзиву чи будь - яких клопотань не надали.
Суд, в силу ст.211, ст.ст.280-282 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу без участі сторін на підставі наявних матеріалів, провести заочний розгляд справи та постановити повторне заочне рішення.
Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 04.05.2024 року було укладено кредитний договір № 04.05.2024 -100000372. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі - 11000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 04.05.2024, строком на 210 днів, таким чином позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання відповідачу кредиту.
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-5020.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,88% = (20373.95/11000)/210х100%. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 2200 грн.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором становить 41800 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11000 грн., по процентам в розмірі 23100 грн., комісії 2200 грн., неустойки 5500 грн.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525,526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, однак вважає, що позивач всупереч п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, який доповнено Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» нараховував відсотки за користування кредитом.
Однак такі доводи є безпідставними, оскільки згідно зі згаданими вище змінами у ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на наведені вище норми законодавства, позичальник звільняється лише від сплати штрафних санкцій, зокрема неустойки (штрафу, пені) за прострочення сплати кредиту, однак не від передбачених кредитним договором відсотків за користування кредитом, а тому такі доводи відповідача є безпідставними.
Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 5500 грн неустойки не відповідають зазначеним нормам закону та не підлягають задоволенню.
Також позивач вимагає стягнення в його користь 2200 грн комісії.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року в справі №204/224/21 та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) дійшли висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В укладеному сторонами кредитному договорі не передбачено переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлена комісія. Позивач не зазначив та не надав доказів узгодження з відповідачем переліку послуг, за які він має сплачувати комісію.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 2200 грн. комісії задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц (провадження N 14-360цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц (провадження N 14-680цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), тобто дана судова практика є сталою.
Отже з відповідача в користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості в розмірі 11000 грн та проценти за користування кредитом в межах визначеного договором строку кредитування.
Як було зазначено вище позивач надав розрахунок денної процентної ставки - 0,88% . Враховуючи визначений договором термін кредитування - 210 днів, розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача становить 20328 грн (0,88х11000/100х210=20328).
Таким чином з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 04.05.2024-100000372 від 04.05.2024 у розмірі 31328 гривень, тобто 11000 заборгованості по тілу кредиту та 20328 грн відсотків за користування кредитом
За таких обставин позов слід задовольнити частково. Крім цього з відповідача в користь позивача слід стягнути 2422,40 грнсудових витрат (судового збору), що були сплачені при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 12,81, 263-265, 280-288 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,558,559, 1046-1050, 1054 ЦК України,
позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 04.05.2024-100000372 від 04.05.2024 у розмірі 31328 гривень (тридцять одна тисяча триста двадцять вісім гривень) 00 коп. та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судових витрат (судового збору).
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його прийняття.
Суддя Зборівського
районного суду В. В. Снігурський