Справа № 461/4431/25
Провадження № 1-кс/461/4754/25
08.08.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №22025140000000058 від 03.03.2025 року,-
Заявник звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна накладеного в межах кримінального провадження про скасування арешту майна №22025140000000058 від 03.03.2025 року. Мотивуючи клопотання тим, що у провадженні Слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025140000000058 від 03.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2025 року задоволено клопотання слідчого 2 відділення Слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_5 та накладено арешт, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, на вилучений в ході проведення обшуку 26.06.2025, з метою збереження речових доказів, а саме на: мобільний телефон марки «Iphone 12» в кейсі блакитного кольору з серійним номером: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 із встановленою сім-картою н.т. НОМЕР_4 , з кодом-допуску «1111», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адвокат зазначає, що з моменту вилучення вказаного майна минув тривалий час, та його
власнику не було відомо щодо фактичного статусу такого майна у межах кримінального
провадження №22025140000000058 від 03.03.2025 року, враховуючи також що жодних
ухвал слідчих суддів про накладення арешту на вказане майно йому не надходили, повістки
про виклик до суду для участі у розгляді клопотання про арешт такого майна він також не
отримував - адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого 2-го
відділення СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_5 із клопотанням про повернення
тимчасово вилученого майна. 28 липня 2025 року на адресу адвоката ОСОБА_3 надійшов лист із постановою про відмову у задоволенні клопотання від 22.07.2025 року, в якій було повідомлено що 27.06.2025 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова на вилучене
майно ОСОБА_4 накладено арешт, натомість копію відповідної ухвали про арешт
надано не було.
Так, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на мобільний телефон слідчий
вказував, що 26.06.2025 року у ході проведення обшуку за адресою:
АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон на якому
містились дані, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя в ухвалі про арешт також вказав, що арешт накладається з метою
забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів,
недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні.
Арешт фактично обґрунтовувався необхідністю доступу до потенційно важливих для доеудового розслідування даних, які містилися або могли міститись на вилученому пристрої.
Однак з моменту фактичного вилучення мобільного пристрою до подання даного клопотання минув понад місяць, що об'єктивно є достатнім часом для здійснення його огляду, проведення копіювання наявної інформації та експертних досліджень, а також для опрацювання необхідних органу досудового розслідування даних, враховуючи, що ОСОБА_4 добровільно надав код доступу до
вказаного мобільного телефону, що було зазначено слідчим у протоколі обшуку
Наявність тривалого періоду свідчить про те, що цілі арешту або були досягнуті, або в
силу бездіяльності органу досудового розслідування втратили свою актуальність. Невиконання органом досудового розслідування необхідних дій протягом розумного строку не може бути підставою для продовження обмеження права власності добросовісного володільця майна. Враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити.
Представник заявника у судовому засіданні клопотання підтримав та просить таке задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, однак слідча подала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності, вимоги клопотання заперечує та просить відмовити в задоволенні такого, оскільки на даний час в органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що вилучені в ході проведення обшуку речі мають відношення до кримінального провадження, зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Дані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Потреба у накладенні арешту на майно не відпала.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути клопотання у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об'єктивного рішення.
Заслухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні Слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025140000000058 від 03.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2025 року задоволено клопотання слідчого 2 відділення Слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_5 та накладено арешт, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, на вилучений в ході проведення обшуку 26.06.2025, з метою збереження речових доказів, а саме на: мобільний телефон марки «Iphone 12» в кейсі блакитного кольору з серійним номером: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 із встановленою сім-картою н.т. НОМЕР_4 , з кодом-допуску «1111», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.06.2025 вказаний вилучений в ході обшуку предмет визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1,4 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи потреби досудового розслідування, його часові рамки, обґрунтованість накладення арешту, приходжу до висновку, що суду не надано належних доказів та заявником не доведено, що в органу досудового розслідування відпала потреба в арешті майна, оскільки у кримінальному провадженні ще не проведено усіх необхідних слідчих дій, а ухвалою слідчого судді накладено арешт на предмет, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, та є достатні підстави вважати, що такий зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, відтак у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170,174 КПК України,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №22025140000000058 від 03.03.2025 року - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлено 08.08.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1