Справа №461/6352/25
Провадження №2-а/461/175/25
06 серпня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
за участі:
представника позивача Стебко І.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянки російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-
06.08.2025 представник Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Стебко І.Ю. звернулася до суду з адміністративним позовом до громадянки російської федерації ОСОБА_1 , в якому просить затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців.
В обґрунтування позову покликається на те, що 05.08.2025 згідно протоколу № МІФ 000063 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП працівниками Долинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби була виявлена та затримана громадянка російської федераціїОСОБА_1 , яка порушила правила перебування іноземців на території України, а саме ухилялася від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв'язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, для з'ясування обставин справи та забезпечення своєчасного розгляду справи. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МІФ 001597 від 05.08.2025 за ч.2 ст.203 КУпАП громадянка російської федераціїОСОБА_1 перевищила дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів, та проживала на території України без документів на право проживання в Україні. Дії громадянки російської федераціїОСОБА_1 порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.203 КУпАП - перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився. Згідно пояснення відповідача, остання проживала без документів на право проживання в Україні та з перевищенням встановленого строку перебування, оскільки не знала законодавства. Так, ОСОБА_1 перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідки, дозволу на імміграцію, довідки про звернення за захистом і т.д.), що дають право законно перебувати на території України, та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює. Таким чином, громадянка російської федераціїОСОБА_1 перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта. Відповідач, нелегально перебуваючи на території України, не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, існує ризик втечі відповідача та уникнення нею подальшого примусового видворення за межі території України. 05.08.2025 ЗМУ ДМС прийнято рішення про видворення ОСОБА_1 . Так, відносно ОСОБА_1 25.10.2019 Долинським РВ УДМС в Івано-Франківській області прийнято рішення про примусове повернення та зобов'язано покинути територію України у термін до 23.11.2019, однак після закінчення встановленого терміну остання не покинула територію України, ухилилася від виїзду з території України. Діючих документів така не має, при собі має внутрішній паспорт російської федерації, по якому прибула в Україну в 2005 році. Беручи до уваги той факт, що відповідач проживала без документів та дозволів на право перебування на території держави Україна, була притягнута до адміністративної відповідальності та до органів та підрозділів міграційної служби з заявою і документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не зверталася, що дає обґрунтовані підстави для прийняття рішення про її затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства для забезпечення подальшого примусового видворення за межі території України.
Ухвалою судді від 06.08.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Стебко І.Ю. позов підтримала, просила задоволити такий в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила. Зазначила, що від послуг безоплатної правової допомоги відмовляється. Додатково пояснила, що ніде не працює, прибула в Україну у 2005 році, проживала спочатку в матері, тепер в цивільного чоловіка. Будь-які документи, що дають право законно перебувати на території України у неї відсутні, з заявами для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не зверталася. Просить не повертати її в росію, оскільки там їй загрожує небезпека.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд встановив, що 25.10.2019 головним спеціалістом Долинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області Форкуцою О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МІФ 000055 за ч.1 ст.203 КУпАП, згідно якого 25.10.2019 о 09:10 год. за адресою: м. Долина, вул. Хмельницького, 1, виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2005 року нелегально перебуває на території України, та ухиляється від виїзду після закінчення 90-денного терміну.
Постановою заступника начальника Долинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області Бердана Ю.Г. від 25.10.2019 ПН МІФ №000055 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МІФ 000055 від 25.10.2019 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
25.10.2019 провідним спеціалістом Долинського РВ УДМС України в Івано-Франківській області Надіївською О.І. прийнято рішення №9 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано останню покинути територію України у термін до 23.11.2019.
05.08.2025 о 14:14 год. згідно протоколу № МІФ 000063 про адміністративне затримання за ч.2 ст.263 КУпАП працівниками Долинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби була виявлена та затримана громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, з метою припинення адміністративного правопорушення.
05.08.2025 провідним спеціалістом Долинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Надіївською О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МІФ 001597 за ч.2 ст.203 КУпАП відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перевищила встановлений строк перебування в України більше як на 30 днів та проживала на території України без документів на право проживання в Україні.
Постановою Долинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 05.08.2025 громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 гривень.
05.08.2025 т.в.о. начальника Долинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Форкуцою О.В. прийнято рішення №2617100100000505 про примусове видворення з України громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання після прийнятого 25.10.2019 рішення Долинського РВ УДМС України в Івано-Франківській області про примусове повернення не покинула територію України, ухилилася від виїзду з території України.
На підставі протоколу Долинського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про адміністративне затримання №МІФ 000063 від 05.08.2025 відповідача - громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.08.2025 поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території Україні.
Таким чином, встановлено, що відповідач перевищила дозволений строк свого перебування на території України - більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушила п.2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ №150 від 15.02.2012.
Фактично відповідач ухилилася від виїзду з України, не вживала заходів щодо оформлення легального перебування на території України, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не зверталася, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.
Даних про те, що відповідач нелегально перебуваючи на території України, має постійне місце праці, стабільні джерела доходів для свого існування, в ході судового розгляду не встановлено. Відтак, існує ризик втечі чи переховування громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та уникнення нею подальшого примусового видворення за межі території України.
Частиною 1 статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Згідно положень ч.11 ст.289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Згідно п.f ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Відповідно до п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в'їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон), нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», паспортний документ іноземця - це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
У частині 3 статті 3 вказаного Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
У відповідності до ч.ч.1, 3, 4 ст.30 зазначеного Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
У процесі розгляду справи не встановлено даних про те, що відповідач визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю у громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на виїзд з України та у зв'язку з існуванням ризику втечі іноземця, яка тривалий період перебуває нелегально на території України, ризиком уникнення подальшого примусового видворення, встановлено наявність законних підстав для ухвалення рішення про затримання відповідача, з поміщеннямдо пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Відтак, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ч.19 ст.289 КАС України за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов'язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 6, 14, 72-77, 90, 241-243, 245-246, 289, 371 КАС України, суд,-
позов задовольнити.
Затримати громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 08.08.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, код ЄДРПОУ 45870769, 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11;
представник позивача: Стебко Інна Юріївна, 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, номер телефону: НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, АДРЕСА_2 .
Суддя О.Б. Кротова