07 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/2861/24 пров. № СК-А/857/25384/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року (головуючий суддя Баб'юк П.М., м. Тернопіль) у справі № 500/2861/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл-Ф" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ТОВ "Сокіл-Ф" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач - 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №10610142/38535290 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 24.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 24.01.2024 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у податкового органу були наявні підстави для зупинення реєстрації спірної ПН відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Зазначає, що позивачем не було надано товарно-транспортних документів або інших первинних документів які б підтверджували поставку даного товару, а також ТОВ «СОКІЛ-Ф» не подано на розгляд Комісії ні платіжних доручень, ні банківських виписок, відповідно розрахунки з ТОВ «Т-Стиль» підтвердити неможливо. Вказує, що ТОВ "СОКІЛ-Ф" придбало товар у Фірми "Spin Max s.r.o." (м. Тісова, Чехія) згідно Договору поставки №ІМР 22/03-21 від 22.03.2021 та позивачем подано акт наданих послуг №1800 від 12.12.2022 із ТОВ "Віта-Едванс" щодо надання митних послуг (оформлення митної декларації тощо) на підставі договору, однак неможливо встановити істотні умови договору, у зв'язку з тим що на розгляд Комісії не надано договору про надання митно-брокерських послуг.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Сокіл-Ф" зареєстроване як суб'єкт господарювання 07.02.2013 та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності підприємства є "Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів" (КВЕД 14.31).
Між ТОВ "Сокіл-Ф" та ТОВ "ВО "Теркурій" укладено договір купівлі-продажу від 05.01.2023 №05/01.
Відповідно до п.1.1 Договору, продавець бере на себе зобов'язання передати у власність покупця продукцію: тканина трикотажна, нитки та пряжа (в асортименті), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату за договірними цінами у номенклатурі та кількості, що зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п.2.2 Договору, кількість товару визначається у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.41 та 4.2 Договору, ціни на товар вказуються у рахунку-фактурі та видатковій накладній, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Загальна вартість договору складається з загальної , зазначеної у наданих видаткових накладних.
Згідно з п.5.1 Договору оплата за товар здійснюється на умовах оплати протягом 30 календарних діб від відвантаження товару.
На виконання умов вказаного Договору позивач здійснив реалізацію товарів по вказаному контрагенту відповідно до видаткової накладної №3 від 24.01.2024 та товарно-транспортної накладної №24/1 від 24.01.2024.
За результатами здійснення господарської операції позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №6 від 24.01.2024 на загальну суму 58822,18 грн, в тому числі ПДВ - 9803,70 грн.
За наслідками подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокіл-Ф" до реєстрації в ЄРПН вказаної податкової накладної № 6 від 24.01.2024 через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України позивачу було направлено квитанцію від 29.01.2024, у якій зазначено, що реєстрація надісланих податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України. Обсяг постачання товару/послуги 6006 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивачем 13 лютого 2024 року подано контролюючому органу повідомлення №1 про подання пояснень та копій наступних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено:
виписка за рахунками за 26.01.2024;
договір поставки №ІМР 22/03-21 від 22.03.2021;
доповнення №1 до Договору поставки №ІМР 22/03-21 від 19.03.2021;
доповнення №1 до Контракту №ІМР 22/03-21 від 22.03.2021р. від 09.03.2023;
платіжна інструкція в іноземній валюті №2 від 12.05.2022;
товарно-транспортна накладна №24/1 від 24.01.2024;
свідоцтво №200125210 про реєстрацію платника податку на додану вартість;
виписка за рахунками за 18.01.2024;
договір купівлі продажу №05/01 від 05.01.2023;
виписка з ЄДР юридичних осіб;
сертифікат;
рахунок-фактура №32100 від 08.12.2022;
митна декларація №20105;
видаткова накладна №7924 від 31.08.2023;
пояснення;
CMR від 07.12.2022р.;
податкова накладна №6 від 24.01.2024;
видаткова накладна №3 від 24.01.2024;
виписка за рахунками за 24.01.2024;
акт надання послуг №1800 від 12.12.2022;
видаткова накладна №1 від 29.12.2023;
договір поставки №10/01-01 від 10.01.2023;
платіжна інструкція в іноземній валюті №3 від 17.06.2022;
довідка АА №816849.
За результатом розгляду наданих документів та пояснень комісією контролюючого органу запропоновано позивачу подати додатково документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме:
первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;
первинних документів щодо: придбання товарів/послуг; транспортування продукції;
розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;
інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатково надати штатний розпис та табелі обліку робочого часу.
Інші документи позивачем не подавались і 23 лютого 2024 року комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №10610142/38535290.
Не погодившись із рішенням Комісії про відмову в реєстрації ПН в ЄДРПН, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач 1 в оскаржуваному рішенні не навів обґрунтованих мотивів прийняття такого, відтак, з урахуванням невідповідності спірного рішення про відмову в реєстрації ПН вимогам обґрунтованості та вмотивованості, суд першої інстанції прийшов до висновку про його скасування.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України), зокрема, він визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, однак, такий перелік не є вичерпним.
Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Згідно п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 24.01.2024.
За наслідками проведеного моніторингу відповідачем 1 зупинено реєстрацію вказаних ПН у зв'язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Разом з тим, квитанція про зупинення реєстрації ПН не містить конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Львівській області для реєстрації в ЄРПН зазначеної ПН.
Апеляційний суд зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №520/15348/20, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.
Тобто, незазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірних ПН.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що в такому випадку позивач на власний розсуд подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, які він вважав необхідними для здійснення реєстрації спірної ПН.
Колегія суддів наголошує, що предметом доказування при вирішенні питання про скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, є обставини щодо подання платником достатнього обсягу документів, які в подальшому свідчать про можливість зареєструвати податкову накладну.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів або надання послуг.
Як встановлено з матеріалів справи, податкова накладна №6 від 24.01.2024 складена позивачем за правилом "першої події" - відвантаження товару, так як виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів для позивача відбулось за фактом постачання товару його контрагенту згідно видаткової накладної №3 від 24.01.2024
На виконання вимог пункту 6 Порядку №520 позивачем надано контролюючому органу пояснення та копії документів, що підтверджують господарські взаємовідносини із ТОВ "ВО "Теркурій" щодо податкової накладної №6 від 24.01.2024, в яких він детально описав принцип здійснення своєї господарської діяльності та розкрив зміст операції, яка відображена у податковій накладній.
Отже, зважаючи на незазначення контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації ПН чіткого та конкретного переліку документів, позивач подав документи на власний розсуд, тобто такі, які, як він вважав, засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань згідно укладеного договору.
Проте, не дивлячись на те, що невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації ПН щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог комісії, Комісією були прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що вказані документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.
Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податків на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду у спорах про реєстрацію податкових накладних є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між платником та його контрагентом.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 18.05.2022 у справі №440/170/20.
Колегія суддів наголошує, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов'язань, яка відповідачем не проводилась.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.
Враховуючи наведене та зважаючи на наявність достатніх документів для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкової накладної, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Тернопільській області про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних 23 лютого 2024 року №10610142/38535290.
Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача 1 щодо відмови у реєстрації ПН, то, відповідно вимога позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати таку в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою.
Наведена позиція не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 у справі №360/1050/19, від 18 лютого 2020 у справі №360/1776/19.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 24 січня 2024 року датою її подання.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 500/2861/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М. А. Пліш