07 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/3682/24 пров. № А/857/34274/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (головуючий суддя Подлісна І.М., м. Тернопіль) у справі № 500/3682/24 за позовом ТОВ "ГТС Трейдінг Україна" до Енергетичної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство "ДЕРЖАВНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ "МАСМА" про визнання протиправним та скасування картки відмови,
ТОВ "ГТС Трейдінг Україна" звернулося в суд з позовом до Енергетичної митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA903070/2023/000283 та №UA903070/2023/000282.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що письмове рішення керівника митного органу або його заступника не було взагалі предметом розгляду даної справи. Зазначає, що Акти № 033 та № 034 від 21.11.2023 складені відповідно до затвердженої форми та містять усю необхідну, передбачену Порядком взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 № 1058, інформації для ідентифікації проби (зразка) товару.
Звертає увагу, що позовні вимоги стосуються скасування карток відмови, однак рішення суду не містить жодного аргумента, які дії митного органу під час винесення оскаржуваних карток відмови призвели до їх скасування та визнання їх протиправними. При цьому наголошує, що для митного органу результати досліджень СЛЕД Держмитслужби є обов'язковими для здійснення митного контролю.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що 15.02.2023 між Продавцем Saksa Ltd. як “Продавець» та ТОВ “ГТС ТРЕИД1НГ Україна» як “Покупець» було укладено контракт № 2023869002 на продаж дизельного палива 10 ppm (дизельного палива з ультранизьким вмістом сірки 10 ppm) та бензину RON95 10 ppm. до GTS Trading Ukraine LLC (далі - Контракт).
Відповідно до п. 3 Контракту Дизель 10 ppm (дизельне паливо з ультра низьким вмістом сірки 10 ppm) неросійського та небілоруського походження Бензин RON95 10 ppm неросійського та небілоруського походження.
21.11.2023 року до митного оформлення “Мукачево» митного поста “Західний» Енергетичної митниці декларантом ТОВ “ГТС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» подано електронну митну декларації типу IM 40 ДЕ №23UA903070010018U2 на товар, зазначений у графі 31 (опис товару) “ 1. Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне EURO 5, Diesel 10ppm - E5, не містить біокомпонентів. Вміст сірки: 7,7 мг/кг (вміст масової частини сірки 0,00077%). Фракційний склад: 39,6 %(об.) переганяється при температурі 250 град. С, 93,1 %(об.) переганяється при температурі 350 град. С, 95,0% переганяється при 358,0 град. С., Температура спалаху у закритому тиглі становить +56,5 град.С., Об'єм вантажу при +15град.С складає 31,032 тис.літрів».
Також подано електронні митні декларації типу IM 40 ДЕ №23UA903070010017U3 на товар зазначений у графі 31 (опис товару) “ 1. Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне EURO 5, Diesel 10ppm - E5, не містить біокомпонентів. Вміст сірки: 7,7 мг/кг (вміст масової частини сірки 0,00077%). Фракційний склад: 39,6 %(об.) переганяється при температурі 250 град. С, 93,1 %(об.) переганяється при температурі 350 град. С, 95,0% переганяється при 358,0 град.С, Температура спалаху у закритому тиглі становить +56,5 град.С, Об'єм вантажу при +15град.С складає 30,354 тис.літрів».
28.11.2023 у зв'язку із спрацюванням митної формальності системи управління ризиками за кодом 905-3 (взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД) Енергетичною митницею було здійснено запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи):
- від 28.11.2023 №580, вих. від 28.11.2023 № 7.6-2/7.6-15.2/7.17/5547;
- від 28.11.2023 № 570, вих. від 28.11.2023 № 7.6-2/7.6-15.2/7.17/5546.
07.12.2023 Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби надійшли наступні документи:
- Висновок від 06.12.2023 № 142000-3101-1085 (супровідний лист № 7689/7.17 від 07.12.2023);
- Висновок від 06.12.2023 № 142000-3101-1084 (супровідний лист № 7690/7.17 від 07.12.2023).
Відповідно п. 12 висновку від 06.12.2023 № 142000-3101 -1084 та висновку від 06.12.2023 № 142000-3101-1085 визначений показник “фракційний склад-95 відсотків об'ємних переганяється при температурі не вище 360 С» наданої на дослідження проби товару суперечить вимогам і нормам відповідного показника, для дизельного палива наведеного у додатку 3 “Технічному регламенті щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 927 (зі змінами).
На підставі отриманого (07.12.2023) Висновку від 06.12.2023 № 142000-3101-1084 Енергетичною митницею прийнято картку відмову в митному оформленні (випуску) товарів № UA903070/2023/000282.
На підставі отриманого (07.12.2023) Висновку від 06.12.2023 № 142000-3101-1085 Енергетичною митницею прийнято картку відмову в митному оформленні (випуску) товарів № UA903070/2023/000283.
Не погоджуючись з картками відмови в митному оформленні (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми визначають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Згідно пункту 1 частини другої статті 24 МК України предметом оскарження, зокрема є рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу (частина перша статті 255 Митного кодексу України).
Згідно пункту 3 частини другої статті 255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:
1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;
3) встановлення країни походження товарів;
4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;
6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Частиною другою статті 356 Митного кодексу України передбачено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що зазначений перелік підстав для взяття проб (зразків) є вичерпний, а взяття проб (зразків) має проводиться на підставі вмотивованого письмового рішення.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 640/5274/19.
Про те, що порушення вимог частини другої статті 356 МК України увзаємозв'язку з пунктом 1 частини другої статті 24 МК України є підставою для визнання рішень митного органу про відібрання проб (зразків) таким, що не відповідає приписам статті 2 КАС України, вказував Верховний Суд у постанові від 29 липня 2021 року у справі №160/11199/19.
Однією із підстав позову була незгода із формою рішення митного органу про відібрання проб (зразків), що і слугувало підставою для застосування до спірних правовідносин в цій частині норми частини другої статті 356 МК України.
Проте, матеріали справи не містять вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, про відбір проб (зразків).
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митним органом порушено процедуру відібрання проб (зразків) товару, встановлену Митним кодексом України, а прийняті за результатами дослідження таких проб рішення не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Крім того, відповідно до п. 24 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі - “Технічний регламент») “Правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється відповідно до законодавства».
Перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності палив вимогам Технічного регламенту, що було затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01 жовтня 2014 року № 1179 (далі - “Перелік національних стандартів»).
Відповідно до Переліку національних стандартів відбір зразків палив моторних автомобільних регламентується національним стандартом України ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб (п. 7 Переліку національних стандартів), далі - “ДСТУ 4488». Як зазначено у сфері застосування, цей стандарт поширюється на нафту та нафтопродукти і установлює методи відбирання проб товарної нафти і нафтопродуктів з резервуарів, підземних сховищ, нафтоналивних суден, залізничних і автомобільних цистерн, трубопроводів, бочок, бідонів, каністр та інших засобів зберігання і транспортування для визначання кількісних та якісних показників нафти та нафтопродуктів.
ДСТУ 4488 у розділі 8 МАРКУВАННЯ ПРОБ встановлює вимоги до складання актів взяття/відбору проб (зразків) нафтопродуктів, а саме: “ 8.2.... Під час відбирання проб складають акт, який підписують усі особи, що брали у цьому участь».
У акті повинні бути зазначені:
- дата, час та місце складання акту:
- назва споживача продукції;
- посади і прізвища осіб, які відібрали й опечатали пробу;
- назва і марка нафтопродукту:
- нормативний документ на нафтопродукт;
- номери резервуара, транспортного засобу, тари, паливно-роздавальної колонки;
- кількість відібраної проби, дм3 (кг);
- кількість нафтопродукту, з якого відібрано пробу, м3 (кг);
- назва виробника (постачальника);
- вказівки й інформацію щодо відбирання проб згідно з цим стандартом;
- вказівки та інформацію щодо забезпечення відібраних проб етикетками згідно з цим стандартом;
- вказівки щодо відповідності печаток чи пломб (відбитків на пломбах) пробам, які опечатані чи опломбовані;
- назва випробувальної лабораторії та адреса;
- інші дані, що їх вважатимуть за необхідне внести в акт особи, що брали участь у відбиранні проб.
Акт відбирання проб складають у двох примірниках. Один примірник акту разом із пробами надсилають у лабораторію, яка повинна проводити випробовування, другий примірник - з позначкою лабораторії про прийняття проб для проведення випробувань - зберігають в організації, що надала пробу.
У Акті відбору відсутня наступна інформація:
- час складання акту;
- назва споживача продукції;
- зазначення нормативного документу на нафтопродукт;
- кількість відібраної проби зазначена у літрах, а не дм3 (кг), як вимагає ДСТУ 4488;
- вказівки й інформацію щодо відбирання проб згідно з ДСТУ 4488;
- вказівки та інформацію щодо забезпечення відібраних проб етикетками згідно з ДСТУ 4488.
Відповідно до п. 9.1. ДСТУ 4488 9.1 перед пакуванням пробу нафти або нафтопродукту перемішують. Пробу розливають у чисті сухі скляні або полімерні пляшки. Пляшку заповнюють не більше, ніж на 90 % місткості.
У матеріалах справи міститься Акт № 033 про взяття проб (зразків) товарів від 21 листопада 2023 року (на підставі якого було проведено дослідження та складено Висновок № 142000-3101-1084 від 06.12.2023 р.) та Акт № 034 про взяття проб (зразків) товарів від 21 листопада 2023 року (на підставі якого було проведено дослідження та складено Висновок № 142000-3101-1085 від 06.12.2023 р.).
Відповідно до Акту № 33 про взяття проб (зразків) товарів від 21.11.2023 відібрані проби (зразки) товарів було упаковано в 2 (два) поліетиленових пакети по 1 (одній) трилітровій пластиковій каністрі у кожному поліетиленовому пакеті.
Відповідно до Акту № 34 про взяття проб (зразків) товарів від 21.11.2023 відібрані проби (зразки) товарів було упаковано в 2 (два) поліетиленових пакети по 1 (одній) трилітровій пластиковій каністрі у кожному поліетиленовому пакеті.
Акти відбору не містять повний перелік інформації для ідентифікації проби (зразка) товару, а саме палива дизельного EURO5, Diesel 10 ppm - E5 згідно з ДСТУ 4488.
Судом першої інстанції слушно зауважено, що в актах відбору зразків не зазначено метод відбирання проб, не зазначено у який саме посуд відбиралися зрузки, що суперечить вищевказаним вимогам, оскільки проби необхідно відбирати у чистий, сухий скляний посуд.
Тобто, при здійсненні пакування проб відповідачем порушено п. 9.1. ДСТУ 4488, а саме проби не розлито у чисті сухі скляні або полімерні пляшки, а отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відібрані проби (зразки) не можуть бути предметом дослідження, а результати випробування таких проб (зразків) не можуть вважатися достовірними.
Як наслідок результати лабораторних досліджень відібраних проб, що зазначені у Висновках № 142000-3101-1084 та № 142000-3101-1085 від 06.12.2023 були оформлені з порушенням норм чинного законного законодавства, ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб та інших технічних стандартів.
Верховний Суд у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 520/3681/19 вказав, що отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого позивача притягнуто до відповідальності.
Загальні вимоги до компетентності неупередженості та стійкого функціонування випробувальних лабораторій встановлені національним стандартом України ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT), далі - “ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019».
Відповідно до п. 7.8.1.2 ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 результати потрібно надавати чітко, зрозуміло, однозначно та об'єктивно, як правило, у вигляді звіту, наприклад, протоколу випробувань.
Спеціальні вимоги до протоколів випробувань згідно з п. 7.8.3.1 ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 визначають, що протокол випробувань для інтерпретації результатів випробувань має містити:
b) заяву про відповідність вимогам і специфікаціям;
c) невизначеність вимірювань:
- це пов'язано з достовірністю чи застосуванням результатів випробування;
- невизначеність вимірювання впливає на відповідність установленому граничному значенню.
При звітуванні щодо заяв про відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 у п. 7.8.6.2 вимагає, щоб в заяві про відповідність було чітко зазначено: яких результатів стосується ця заява про відповідність та які специфікації, стандарти чи їхні частини виконують чи не виконують.
У Висновках СЛЕД Держмитслужби № 142000 -3101-1084 та № 142000-3101-1085 від 06.12.2023 в таблиці (розділ 11, п. 3) відсутні дані про невизначеність вимірювань та їх вплив на відповідність нормованому значенню.
Результати, зазначені в таких Висновках, не можуть бути застосовані для складання картки відмови в митному оформленні випуску (пропуску) товарів, відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA903070/2023/000283 та № UA903070/2023/000282, які винесені на підставі таких Висновків підлягають скасуванню.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і зводяться до незгоди апелянта із правовою оцінкою судом першої інстанції обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 500/3682/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М. А. Пліш