Справа № 240/16520/25
08 серпня 2025 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення податкової заборгованост,
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року закрито провадження в адміністративній справі № 240/16520/25.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 серпня 2025 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
06 серпня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому апелянт просить врахвувати, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно змісту якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи викладене, апелянт просить суд відкрити провадження у справі.
Досліджуючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Отже держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Щодо тверджень скаржника, що він відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) не має сплачувати судовий збір за звернення до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Житомирського адміністративного суду від 28 липня 2025 року про закриття провадження в адміністративній справі № 240/16520/25, слід зазначити наступне.
В розумінні статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
Статтею 4 Закону № 3674-VI установено розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено розмір ставки судового збору за відповідними об'єктами справляння судового збору зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Такі ж висновки щодо застосування норм права висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі № 915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 160/1712/21, від 17.02.2021 у справі № 320/5719/19, від 24.11.2021 у справі № 826/17526/18, від 09.02.2023 у справі № 380/22710/21, від 09.02.2023 у справі № 120/3532/21-а.
Слід зазначити, в силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права
Застосування положень Закону №3674-VI у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу уже вирішено Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час розгляду питання щодо сплати судового збору підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, висловлені саме у складі Великої Палати. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила у господарській справі, однак Закон № 3674-VI в цій частині є універсальним і не розрізняє підходи до вирішення питання сплати судового збору залежно від юрисдикції, відтак такі висновки повинні бути застосовані і під час вирішення питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у адміністративній справі
З огляду на викладене, за подання апеляційної скарги на ухвалу Житомирського адміністративного суду від 28 липня 2025 року підлягає сплаті судовий збір, а тому клопотання позивача про врахування викладених доводів щодо звільнення апелянта від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
При цьому, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
«…»
Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 року 4024-IX затверджено Указ Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Суд зазначає, що ч.2 ст.169 КАС України регламентовано, що строк, наданий на усунення недоліків, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки ухвалою від 04.08.2025 надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів, суд вважає, що продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не має його перевищувати.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області.
Продовжити Головному управлінню ДПС у Житомирській області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в даній ухвалі, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.