1Справа № 335/3676/25 3/335/1163/2025
05 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якамешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
18.04.2025 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293578 від 07.04.2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 07.04.2025 року, о 18 год. 42 хв., у м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119 Б, гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголя з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у встановленому законодавством порядку, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі у лікаря-нарколога. Від керування транспортного засобу, про повторність попереджено.
ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
20.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Вартанової Г.М. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, судом задоволено клопотання відкладено розгляд справи на 13.06.2025.
13.06.2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника-адвоката Вартанової Г.М. про відкладення розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із необхідністю підтвердження позиції захисту, щодо виклику співробітників патрульної поліції, щодо закриття адміністративного провадження за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначено, що поліцейськими недотримано процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння. На відеозаписі, який долучений до справи в якості доказу відсутні докази про те, що ОСОБА_1 було озвучено про виявлення конкретних ознак алкогольного сп'яніння. Крім того, не було запропонованого пройти огляд на стан сп'яніння на місці та/або в закладі охорони здоров'я. Не було роз'яснено наслідків відмови від проходження огляду. Просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. До клопотання додано копію адвокатського запиту про витребування з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ інформації, а саме: належним чином посвідчений витяг сторінок із журналу "Видачі бодікамер" за період з 06.04.2025 року по 08.04.2025 року; інформацію кому 07.04.2025 року була видана бодікамера під номером 474570 вказана в «Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів» складеного стосовно громадянки ОСОБА_2 ; належним чином посвідчену копію відомості з журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карти пам'яті, копіювання цифрової інформації від 06.04.2025 року по 08.04.2025 року та інформацію про те, яка саме підстава була працівників патрульної поліції для зупинки транспортного засобу BMW X3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Судом задоволено клопотання захисника, розгляд справи відкладено на 09.07.2025 року.
08.07.2025 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від захисника-адвоката Вартанової Г.М., в якому у зв'язку з ненадходженням відповіді на адвокатський запит, який був направлений до УПП в Запорізькій області ДПП НПУ та з метою належного підготування до справи та реалізації права ОСОБА_1 на захист просить відкласти розгляд справи на іншу дату.
Судом задоволено клопотання, відкладено розгляд справи на 05.08.2025 року.
05.08.2025 року на адресу суду надійшло клопотання захисника-адвоката Вартанової Г.М. про приєднання до матеріалів справи посвідчених належним чином копій відповіді на адвокатський запит №207-А3/41/32/01-2025 та письмових пояснень ОСОБА_1 . В письмових поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнає, алкогольні напої не вживала. 07.04.2025 року по вул. Перемоги 119 Б до неї підійшли працівники поліції та не пояснили, що притягають до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, не роз'яснили суті правопорушення, права та обов'язки. Не вказали про наявність в неї ознак сп'яніння, не запропонували пройти огляд ні на місці зупинки, ні в закладі охорони. Тільки через деякий час після того, як вона сама поцікавилась, що сталося та яким чином можливо сплатити штраф (вважаючи, що йдеться про порушення правил паркування), ОСОБА_1 було повідомлено, що складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також повідомляє суду, що на даний момент проживає зі своєю родиною у м. Львові, тому особисто бути присутньої в залі суду немає можливості. Просить справу розглянути за її відсутності.
Під час судового засідання 05.08.2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Бережна І.В. просила суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав зазначених в клопотанні, яке було подано раніше.
Суддя, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази у сукупності, встановила наступні обставини.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, до протоколу додано наступні докази: довідка із підсистеми «Адмінпрактика», відповідно до якої у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія та відсутня повторність за ст. 130 КУпАП; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.04.2025 року до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР на ім'я ОСОБА_1 у якому зазначено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння не проводився у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 ; рапорт співробітника поліції; відеозапис з нагрудних камер поліцейських з місця події.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає умисну форму вини.
Так, у п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина перша статті 266 КУпАП).
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені пунктом 3, 4 розділу І Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння. Разом з тим, поліцейським до матеріалів справи не додано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог Інструкції щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
При цьому, слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, обов'язковими для доведення у своєму взаємозв'язку та сукупності підлягають наступні обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп'яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння; факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду; а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.
В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису, наданого працівниками поліції з нагрудних камер від 07.04.2025 року, суду неможливо пересвідчитись, яким чином співробітник патрульної поліції встановив наявність вказаних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Це в свою чергу свідчить про те, що вищезазначені вимоги порядку проходження огляду на стан сп'яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені, тобто порушено процедуру зазначених в законі дій працівниками поліції, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ є порушенням права на захист. Достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння у поліцейських не було, оскільки у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на проходження медичного огляду вписані ознаки, які не підтверджуються жодними доказами.
З наданого відеозапису взагалі не можливо встановити, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому не зафіксовано жодних ознак алкогольного сп'яніння, координація рухів та мова не порушена, а поведінка ОСОБА_1 була адекватною, для подій зафіксованих в протоколі. Це в свою чергу свідчить про те, що на відеозаписі не зафіксовано, які саме у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а також, які саме дії вчинював поліцейський, направлені на виявлення ознак сп'яніння, зазначених в протоколі.
При цьому, як вбачається із даного відеозапису події, працівники патрульної поліції не оголошували про наявність ознак алкогольного сп'яніння, а лише констатували що ОСОБА_3 відмовилась від проходження огляду.
Таким чином, з долученого до справи поліцейським відеозапису вбачається, що у порушення вимог п. 2-4 Інструкції ознаки алкогольного сп'яніння поліцейським фактично не встановлювалися і ОСОБА_1 не повідомлялися, без жодних мотивувань та обґрунтувань їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Ці обставини вказують на незаконність вимоги поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, оскільки лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак сп'яніння, остання повинна на вимогу останнього пройти відповідний огляд.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що при оформленні матеріалів даної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інспектором поліції допущено грубе порушення вимог чинного законодавства, в яких закріплено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, при дослідженні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не було роз'яснено наслідків відмови від проходження огляду. У разі відмови від проходження огляду працівники поліції повинні роз'яснити, що така відмова може бути розцінена, як порушення законодавства з відповідними правовими наслідками.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Згідно з частиною другою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суд,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.В. Новасардова