Рішення від 07.08.2025 по справі 127/24610/25

Справа № 127/24610/25

Провадження 2-о/127/441/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., за участю секретаря судового засідання Левченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

ОСОБА_1 (далі Заявник), у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію Україну переїхала з с-ще Горностаївка Каховського району Херсонської області до м. Вінниці. За покинутим місцем проживання, а саме за адресою: Херсонська обл., Каховський р- н, с. Горностаївка, залишився проживати її дідусь - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 24.02.2022 с-ще Горностаївка Каховського району Херсонської області перебуває під окупацією збройних сил російської федерації. ОСОБА_2 мав проблеми зі здоров'ям, а саме хворе серце. Як наслідок, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-ще Горностаївка Каховського району Херсонської області ОСОБА_2 помер. Смерть настала за місцем проживання, а саме за адресою: с-ще Горностаївка Каховського району Херсонської області. Після смерті ОСОБА_2 управлінням ЗАГС Херсонської області окупаційної влади, видано «свидетельство о смерти» НОМЕР_1 від 16.01.2025 року. Будь яких інших документів, що підтверджують смерть ОСОБА_2 у Заявника немає. 30.04.2021 року ОСОБА_2 склав заповіт на ОСОБА_1 щодо земельних ділянок, що перебувавали у його власності. Зазначені обставини змушують Заявника звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - факту смерті дідуся ОСОБА_2 .

Заявник та її представник звернулись із заявою до суду про розгляд справи за їх відсутності.

Заінтересована особа у судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи судом була повідомлена належним чином. Заяв та клопотань від заінтересованої особи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до довідки від 02.09.2024 №529-5003426779 заявниця взята на облік як внутрішньо переміщена особа. Місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Горностаївським РВ УМВС України у Херсонській області 16.01.1996, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є уродженцем с. Нова Благовіщенка Горностаївського району Херсонської області. У паспорті вписано дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 видане 28.11.1972 року батьком ОСОБА_4 (матері Заявниці) зазначено ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 29.09.1990 ОСОБА_4 уклала шлюб і змінили прізвище на « ОСОБА_5 ».

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , яке видане 16.05.1995, народилась ОСОБА_6 (Заявниця), її матір'ю зазначена ОСОБА_7 .

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 14.09.2017 ОСОБА_6 (Заявниця) змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Судом встановлено родинні зв'язки заявниці із померлим, а саме, що ОСОБА_1 була онукою померлого ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 30.04.2021 склав заповіт на ОСОБА_1 щодо земельних ділянок, що перебувавали в його власності.

Судом досліджено додані заявницею фотознімки померлого та його могили із написом імені та дати смерті.

До матеріалів заяви додано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане 16.01.2025 окупаційною владою російської федерації.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, зазначене свідоцтво не створює правових наслідків.

Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючихde factoорганів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

З огляду на викладене, враховуючи сукупність наданих доказів, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 встановленим.

Керуючись ст. 81, 263, 264, 265, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Горностаївка Каховського району Херсонської області у віці 82 роки.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 07 серпня 2025 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса АДРЕСА_2 .

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) місцезнаходження: 21009, м. Вінниця, вул. Замостянська, 26а, код ЄДРПОУ 25497415.

Суддя В. В. Горбатюк

Попередній документ
129420042
Наступний документ
129420044
Інформація про рішення:
№ рішення: 129420043
№ справи: 127/24610/25
Дата рішення: 07.08.2025
Дата публікації: 11.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.08.2025)
Дата надходження: 06.08.2025
Предмет позову: про встановлення факту смерті