Справа № 712/10689/25
Провадження № 1-кс/712/3893/25
07 серпня 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310002643 від 05.08.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Черкаси, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України, не працюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
07 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310002643 від 05.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування 05.08.2025 близько 11 години 34 хвилини, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку №411 по бульвару Шевченка в місті Черкаси, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому продовжений Указом Президента України № 235/2025 з 09.05.2025 строком на 90 діб, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S21 FE», що належить потерпілому ОСОБА_9 , вартістю 8 500 гривень 00 копійок, який знаходився на газоні за вищевказаною адресою, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
05.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
06.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду предмету; протоколами допитів свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України;
Слідчий у клопотанні зазначає, шо під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, тому з метою ухилення від відбування вказаного покарання він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
2) ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливий вплив на потерпілого, свідків, які вказують на його причетність до вчинення кримінального правопорушення, з метою змусити його до зміни чи відмови від показань. У кримінальному провадженні триває проведення слідчих дій, зокрема, направлених на встановлення інших свідків кримінального правопорушення, спілкування з якими здійснювалось підозрюваним, на стадії судового розгляду суд сприймає показання потерпілого, свідків безпосередньо;
3)ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний обізнаний у методах проведення досудового розслідування так як неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів та як наслідок може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
4) ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, щоб ОСОБА_5 не працює, тому не має джерела доходу для забезпечення своєї життєдіяльності, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі умисні корисливі злочини.
На думку сторони обвинувачення, за таких обставин найдоцільнішим та найдієвішим буде обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження № 1202520310002643 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання убачається, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310002643 від 05.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
05.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
06.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Як убачається з матеріалів справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчим до матеріалів клопотання долучено протокол місця події від 05.08.2025, протокол допиту потерпілого від 05.08.2025, протокол огляду місця події від 05.08.2025, протоколи допиту свідків; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2025, протокол огляду предмета від 06.08.2025.
Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , дослідивши у сукупності додані до клопотання докази, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор у судовому засіданні посилається на існування ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки.
Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний неодружений, не працює, що свідчить відсутність у нього сталих міцних соціальних зв'язків. Отже ризик можливого переховування ОСОБА_5 є досить високим.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику впливу на свідків та та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань.
Також, слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про високий ступінь ризику перешкоджання кримінальному провадженню, спрямованого на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України; переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він, раніше притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, та доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Визначаючи вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, слідчий суддя враховує поведінку підозрюваного, та задля мінімізації вищевказаних ризиків та дисциплінування його поведінки, погоджується із доводами органу досудового розслідування про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком до 05 жовтня 2025 року включно, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025250310002643 від 05.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 05 жовтня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
На час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;
- заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд.
В період введення воєнного стану на території України дозволяти підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись із визначеного місця в клопотанні місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному, що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на працівників Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та його захиснику після її проголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 08 серпня 2025 року.
Слідчий суддя : ОСОБА_1