Справа № 296/4198/25
2/296/2107/25
07 серпня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди,- встановив:
ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 200 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку;
- судові витрати віднести на рахунок держави.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що є внутрішньо переміщеною особою з м.Олешки Херсонської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син - ОСОБА_2 . 25 квітня ОСОБА_1 через застосунок "Дія" зареєстрував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як внутрішньо переміщену особу. Проте, 16.07.2024, на своє звернення до Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, отримав відмову у видачі паперової форми довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 через її скасування відповідачем. 25 листопада 2024 року Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/14461/24 ухвалено рішення, яким визнано протиправним та скасоване рішення Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, зобов'язано з 16.07.2024 поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку як внутрішньо переміщену особу, про що внести відомості до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб. Через незаконне, безпідставне скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, сформованої на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, які виразились у порушенні звичайного життєвого укладу, погіршенні стосунків з боку держави, протягом тривалого часу був позбавлений душевної врівноваженості, перебував у постійному напруженні, в пригніченому стані, був вимушений в судовому порядку доводити протиправність дій відповідача, що спричинило й порушення загального стану здоров'я, втрати сну, апетиту, тощо. Крім того, наявність моральної шкоди полягає у неодноразовому зверненні до державних органів з приводу відновлення порушених прав своєї малолітньої дитини, переживаннях та душевних стражданнях у зв'язку з відкритим ігноруванням законних прав. Позивач протягом тривалого часу намагався довести протиправність рішення відповідача та весь цей час сприймав поведінку відповідача як насмішку над його діями щодо відновлення порушених прав своєї малолітньої дитини. Свої душевні та моральні страждання оцінює в розмірі 200 000 грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19 травня 2025 року, клопотання про витребування доказів та заяву про залучення третіх осіб без самостійних вимог у цивільній справі №296/4198/25 повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03 червня 2025 року, заяву позивача про залучення третіх осіб без самостійних вимог задоволено та залучено Державну казначейську службу України до участі у цивільній справі №296/4198/25 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.
11 червня 2025 року від представника відповідача Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради - Любар О.В. на адресу Корольовського районного суду м. Житомира надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог. Вважає, що позивачем не доведено факту виникнення у нього душевних страждань та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виникненням відповідних страждань. Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди, а також наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача. Крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди, та обгрунтованого розрахунку спірної суми.
16 червня 2025 року на адресу Корольовського районного суду м. Житомира від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій додатково вказав, що відзив відповідача не містить належних доказів спростування факту протиправності дій Управління та шкоди, завданої його малолітньому сину, не надано жодних доказів, які б спростовували наявність у малолітнього сина позивача моральних чи матеріальних страждань, завданих протиправними діями (бездіяльністю) відповідача а також не враховано судової практики ЄСПЛ щодо моральної компенсації внаслідок порушення прав дітей. У справах, де порушено права дитини, практика ЄСПЛ і Верховного Суду виходить із того, що сама наявність протиправного втручання в життя малолітньої особи презюмує моральну шкоду. У відзиві відповідач не заперечує факту протиправного рішення, та не враховує, що в даному випадку йдеться про інтереси малолітньої дитини (йому було 6 місяців) що є юридично значущою обставиною відповідно до національного та міжнародного законодавства. У постановах ВСУ від 10.04.2019 у справі №464/3789/17, від 09.06.2021 у справі №280/5216/19 та від 07.03.2023 у справі №280/1530/20 повторюється однакова правова позиція: відшкодування моральної шкоди не потребує спеціальної медичної фіксації, а лише правового аналізу наслідків. У цьому випадку від самого моменту протиправного рішення дитина перебувала в стані правової невизначеності, що позбавило її базових гарантій безпеки, сімейного захисту, доступу до соціальних прав. Це породжує стійкий стан тривоги у батьків, психологічний дискомфорт у самої дитини, незалежно від рівня її усвідомлення. Посилання відповідача на відсутність обґрунтування розміру шкоди є безпідставним. 200 000 грн є співмірною сумою, яка враховує: тривалість протиправного впливу (8 місяців), психологічний стан дитини та її родини, тривале очікування справедливості, особливий вік потерпілого (малолітній вік 1 рік), невиправлення порушення державою добровільно. Відповідач своїми бездіяльними та формальними підходами грубо знехтував принципом найкращих інтересів дитини, що є прямим порушенням національного та міжнародного права. Відмова відповідача врахувати психологічний стан малолітньої дитини та її батьків - це фактичне знецінення людської гідності і страждань, що суперечить ст.3 Конституції України про визнання людини найвищою соціальною цінністю. Для задоволення позову достатньо встановити факт порушення прав та причинно-наслідковий зв'язок, без необхідності детального доведення кожного аспекту душевних страждань. Аргументи відповідача ґрунтуються на загальних положеннях без аналізу конкретної ситуації, не враховують ані статус потерпілого (малолітньої дитини), ані презумпцію моральної шкоди при порушенні прав людини органом державної влади.
Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної казначейської служби України - заяв по суті справи не надходило. Ухвалавід 03 червня 2025 року про залучення третьої особи отримана Державною казначейською службою Українив електронному кабінеті 04.06.2025. Копія позовної заяви з додатками вручена уповноваженому представнику 13.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 06 102 592 894 35.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у відповідності до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7), ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Житомирі народився ОСОБА_2 , батьками якого записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/14461/24 від 25.11.2024, яке набрало законної сили 26.12.2024, позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради задоволено (а.с.9-11):
- визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради від 16.07.2024 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу сформовану на ОСОБА_2 №1827-7501750601 від 25.04.2024;
- зобов'язано Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради з 16 липня 2024 року поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік як внутрішньо переміщену особу, про що внести до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб.
Згідно довідок від 30.09.2024 № 1827-7501799032 та № 1827-7501799031, виданих Управлінням соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради 06.12.2024 (а.с.6,8), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взято на облік як внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/14461/24 від 25.11.2024, вбачається, що 25.04.2024 позивач через застосунок «Дія» зареєстрував свою малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як внутрішньо переміщену особу, однак 16.07.2024 відповідачем відмовлено у видачі такої довідки в паперовій формі та ухвалено оскаржуване рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу сформовану на ОСОБА_2 №1827-7501750601 від 25.04.2024.
Мотивуючи протиправність рішення Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради від 16.07.2024, Житомирський окружний адміністративний суд у рішенні вказав, зокрема, наступне:
"... ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою в розумінні вимог ст.1 Закону № 1706-VII, на яку вплинув збройний конфлікт, тимчасова окупація території України, на якій проживали батьки (батько) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлений можливості бути зареєстрованим та проживати на тимчасово окупованій території України, на якій проживали батьки (батько).
Таким чином, позивач, як внутрішньо переміщена особа, у повній відповідності до вимог абзацу 5 пункту 6 Порядку № 509 у довідці та в заяві про взяття на облік своєї дитини ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка народилась у нього, правомірно зазначив останню адресу задекларованого/зареєстрованого свого місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач також не врахував, що відповідно до вимог статті 38 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91року, згідно з своїми зобов'язаннями за міжнародним гуманітарним правом, пов'язаним із захистом цивільного населення під час збройних конфліктів, Держави-учасниці зобов'язані вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.
На підставі викладеного та враховуючи вимоги ст.2 КАС України суд робить висновок, що оскаржуване рішення Управлінні соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради від 16.07.2024 року про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу сформовану на ОСОБА_2 №1827-7501750601 від 25.04.2024 року є протиправним, так як прийнято не на підставі вимог чинного законодавства, без урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, не добросовісно та без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів малолітньої дитини, а тому підлягає скасуванню..."
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Крім того, у пункті 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2021 року у справі № 296/3139/20 (провадження № 61-1086св21) у подібних правовідносинах зроблено висновок про те, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
Так, в обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/14461/24 від 25.11.2024 встановлено протиправність рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи. Протиправні дії відповідача внаслідок скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, сформованої на його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сричинили йому моральні страждання, які виразились у порушенні звичайного життєвого укладу, погіршенні стосунків з боку держави, позбавленні душевної врівноваженості, перебуванні у постійному напруженні та пригніченому стані, вимушеності в судовому порядку доводити протиправність дій відповідача, що спричинило порушення загального стану здоров'я, втрати сну, апетиту.
Разом з тим, позивачем жодними доказами не доведено заподіяння йому моральної шкоди внаслідок скасування довідки внутрішньо переміщеної особи - сина ОСОБА_2 , а саме, що: прийнятим рішенням завдано незворотної шкоди дитині чи її батьку або ж будь-яких тяжких наслідків, які змусили позивача і дитину змінити звичайний спосіб життя; внаслідок прийнятого рішення позивач втратив емоційну стабільність та в нього погіршився стан здоров'я і він отримував відповідне лікування, а також був втрачений сон і апетит; внаслідок прийнятого рішення в нього погіршилися стосунки з оточуючими людьми і позивач докладав зусиль для відновлення репутації; прийняте рішення позбавило дитину базових гарантій безпеки, сімейного захисту, доступу до соціальних прав.
Посилання на психологічний дискомфорт у дитини є необгрунтованим у зв'язку із віком ОСОБА_2 , якому на момент прийнятого рішення відповідачем 16.07.2024 ще не виповнився 1 рік.
Також, у матеріалах справи відсутні докази неодноразових звернень позивача до органів державної влади з приводу відновлення порушених прав дитини, на що вказує ОСОБА_1 у позові.
Сам по собі факт задоволення позову ОСОБА_1 , як представника малолітнього ОСОБА_2 , у справі №240/14461/24 та визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради від 16.07.2024 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу сформовану на ОСОБА_2 №1827-7501750601 від 25.04.2024, самостійною підставою для відшкодування моральної шкоди бути не може.
Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
В даному випадку такого причинно-наслідкового зв'язку судом не встановлено.
Суд зауважує, що достатньою сатисфакцією відновлення порушених прав позивача, як представника малолітньої особи, слугувало зобов'язання Житомирським окружним адміністративним судом Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради з 16 липня 2024 року поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік як внутрішньо переміщену особу, що і було виконано відповідачем після ухвалення рішення в справі №240/14461/24.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу)» від 29 березня 2001 року використав принцип, за яким сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.
Посилання позивача на рішення ЄСПЛ у справах Т.М. and С.М.V. Ireland, Kudla v. Poland, McCann and Others v.United Kingdom, Ocalan v.Turkey, Tanase v.Moldova не є релевантними обставинам у даній справі.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (м. Житомир, площа Польова, буд.8, код ЄДРПОУ 42103215), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України (м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646) про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 07.08.2025.
Суддя М. В. Петровська