Справа № 200/10613/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Заічко О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
06 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі за адміністративним позовом Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС», шляхом зобов'язання повного зупинення виконання робіт, надання послуг з експлуатації ліфтового господарства, технічного обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем м. Краматорськ, м. Добропілля, а саме ліфтів м. Добропілля: реєстраційні №№ 85305, 85306,85307, 85308, 85309, 101078, 101079; ліфтів міста Краматорськ: реєстраційні №№ 95573-95576, 88621, 88622, 88655, 88991,64121, 64122, 64401,64400,64313,64314, 88770, 88771, 64246, 95423, 95424, 95556, 95557, 95270, 95271, 95272, 95378, 95380-95385, 95207, 95208, 88906, 88925, 88925, 88926, 88927, 95547, 95548, 88840-88846, 88852, 88853, 88862-88869, 88883, 88884, 88954, 88955, 88956, 88587-88592, 88572, 88568, 88569, 88570, 88567, 88571, 88666, 88664, 88665, 88654, 88653, 88652, 88661,88660, 88662, 88835, 88836, 88837, 95077, 95078, 95150, 95151, 88656, 88657, 88570, 88751, 88686, 88687, 88805-88808, 88826-88828, 88839, 88838, 95183, 95184, 95185, 95186, 95187, 95188, 95189, 95190, 88874, 88876, 88903, 88902, 88901, 88929, 88930, 88931, 88932, 88928, 88928, 88745, 88746, 88749, 88749, 88747, 88819, 88721-88725, 95112-95116, 95291, 95292, 95336, 95337-95339, 95320, 95321, 95293, 95493, 95424, 95295, 95296, 95352, 95353, 95354, 95329, 95328, 95327, 95367-95369, 95361-95363, 95438, 95437, 95435, 95436, 95430, 95429, 95428, 95427, 95427, 95500, 95501, 95332-95335, 95525-95527, 95571, 95572, 95572, 95461-95464, 95410-95416, 51494, 54195, 51496, 80670, 80671, 80668, 80669, 40258, 40257, 40256, 15783, 15784, 15785, 100452, 112758, 988, 112759, 100450, 112760, 112761, 100451, 100453, 15783, 15784, 95008, 95009, 88988, 88989, 88900, 95068, 95067, 95065, 95070, 95066, 95101, 95100, 95099, 95074, 95071, 95075, 95073, 95073, 95072, 95146-95149, 95158-95161, 95216-95219, 95238-95241, 95280-95282, 95242-95247, 95226, 95227, 95473, 95474, 95475, 95444, 95444, 88535-88538, 88505-88510, 88541, 88544, 64479-64482, 64444-64450, 88598-88600, 88553-88557, 88647-88649, 88611, 88612, 88613, 88614, 88562, 88597, 64299, 95035, 95034, 95036, 95056, 95045, 95059, 64143, 64123-54128, 64158-64163, 88642, 88741, 88565, 64317-64321, 64453, 64364-64368, 64415, 64402, 64369, 64370-64371, 95520, 95521, 88959, 88960, 88813-88818, 64198, 64199, 95152, 95153, 64007, 64255, 64256, 64286, 64285, 64343, 64344, 95373, 95375, 64284, 88639, 88641, 88640, 88697, 88667, 88668, 88602, 88602-88606, 88615-88620, 88696, 88693, 88694, 88704, 88706, 88705.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» є юридичною особою, зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 33955530.
Основним видом діяльності підприємства є за кодом КВЕД 81.10 комплексне обслуговування об'єктів та 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
Позивачем надано товариству з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» дозвіл на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів відповідно до порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1107, оскільки ліфти віднесено до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідно до направлення на проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» від 20.05.2019 № 611/05.5/15-08, підписане начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області, виданого на підставі наказу начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 20.05.2019 № 825, управлінню нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки доручено в період з 21.05.2019 по 31.05.2019 провести позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт у сфері технічного обслуговування ліфтів, розташованих в містах Донецької області.
Правовою підставою наказу на проведення позапланової перевірки вказано, зокрема частину 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем'єр міністра України від 20.03.2019 № 6934/1/1-19 та лист Державної служби України з питань праці № 73/5-19 від 05.04.2019.
31.05.2019 посадовими особами відповідача складено акт № 05.5-17/17/19/19 перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта).
В акті визначено 65 порушень з боку позивача відповідно до Закону України «Про охорону праці» та підзаконних актів стосовно охорони праці та промислової безпеки.
Виявлення вказаних порушень законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки стало підставою для звернення позивача до суду першої інстанції з вимогами про застосування заходів реагування.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що підстави, на які посилається позивач для задоволення позову були скасовані рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №200/7343/19-а, яким визнано протиправним та скасовано пункти 54-65 припису Головного управління Держпраці у Донецькій області від 04.06.2019 № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень.
Апелянт у своїй скарзі зокрема зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон №2694-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Стаття 1 Закону № 2694-XII закріплює, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних умов праці.
Згідно зі ст. 27 Закону №2694-XII нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
За правилами ч. 1 ст. 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці.
Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 3).
Підпункт 12 п.6 Положення №96 передбачає, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; (п.п.16, 50 п.4).
Відповідно до п.п.20 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 4 Закону України № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною 7 ст.7 Закону України № 877-V закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Отже, встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, оскільки під час проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс АДС» виявлено 65 порушень нормативно правових актів охорони праці, з яких у акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 31.05.2019 № 05.5-17/17/19-19 пункти №№ 54, 55, 56, 57, 62, 63, 64, 65 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №200/7343/19-а визнано протиправним та скасовано пункти 54-65 припису Головного управління Держпраці у Донецькій області від 04.06.2019 року № 05.5-17/14/19/19 про усунення порушень.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції враховує правові наслідки зазначеного вище рішення, як такі, що ліквідували юридичне значення вказаних пунктів і, відповідно, позбавили позивача обґрунтованої правової підстави для застосування заявленої позовної вимоги.
Крім цього, на переконання колегії суддів, апелянтом не наведено інших конкретних обставин або фактів, окрім скасованих пунктів припису, які б свідчили про наявність реальної та доведеної загрози, що виправдовує повне зупинення виконання робіт.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 07.08.2025.