Справа № 620/13885/24 Суддя першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО
05 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Собківа Я.М. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 №2593/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування пені у розмірі 464053,56 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем було порушено строки розрахунків по експортній операції за відсутності підтвердження форс-мажорних обставин.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що він не припустився порушень приписів Закону України "Про валюту і валютні операції" в частині повернення валютної виручки у розмірі часткової оплати в сумі 30000,00 доларів США за поставку товару, а тому у відповідній частині спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Сторони, будучі повідомлені про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області з 25.07.2011 та до основних видів господарської діяльності товариства за КВЕД належать 10.11 виробництво м'яса (основний); 46.23 оптова торгівля живими тваринами; 46.24 оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; 46.32 оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт (а.с.41).
10.11.2022 позивачем укладено з нерезидентом LLC AZGERSU (Азербайджан) (ООО "АЗГЕРСУ") контракт №ВАKU2021110 на продаж м'яса і м'ясних продуктів на умовах поставки Інкотермс 2010, яким передбачено проведення оплати авансовим платежем через інвойс або протягом 180 днів після надходження товару на митницю (а.с.19-22).
В рамках виконання вказаного контракту позивачем поставлено товар на загальну суму 107130,00 доларів США, що становить за офіційним курсом НБУ 3 917 594,12 грн, на підставі наступних митних декларацій:
- ЕК 10 АА №22UA102020006432U6 від 21.12.2022 на суму 54936,00 доларів США, що становить за офіційним курсом НБУ на момент перетину митного кордону України 3917594,12 грн, що підтверджується інвойсом, митною декларацією, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) (а.с.26-28).
- ЕК 10 АА №22UA102020000796U1 від 14.02.2023 на суму 52194,00 доларів США, що становить за офіційним курсом НБУ на момент перетину митного кордону України 1908651,51 грн. що підтверджується інвойсом, митною декларацією, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) (а.с.23-25).
На підставі платіжного документу №69117993 від 02.12.2022 LLC AZGERSU було перераховано позивачу 24000,00 доларів США по контракту №BAKU20221110 від 10.11.2022, що становить за офіційним курсом НБУ 877646,4 грн (а.с.30).
В подальшому, між позивачем (кредитор) та ТОВ "УКРМ'ЯСО-АГРОМОЛ" (новий кредитор) та LLC AZGERSU (Азербайджан) (боржник) укладено угоду про поступку права на вимогу від 07.04.2023, за умов якої кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги першого і став кредитором по контракту № BAKU20221110 від 10.11.2022. При цьому, кредитор перевів на нового кредитора борг в обсязі та на умовах, які існували у момент укладення цієї угоди. Сторони домовилися про встановлення грошової оцінки боргу, що переводиться, у сумі 52194,00 доларів США, що еквівалентно 1910000,00 грн за курсом НБУ на день підписання даної угоди, в результаті чого новий кредитор одержав право (замість кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором. З моменту набуття новим кредитором права вимоги, припиняються зобов'язання боржника перед первісним кредитором та виникають зобов'язання боржника перед новим кредитором (а.с.31-33).
07.04.2023 новим кредитором (ТОВ "УКРМ'ЯСО АГРОМОЛ") було виставлено на ім'я LLC AZGERSU (Азербайджан) інвойс № 1 до контракту № BAKU20221110 від 10.11.2022 відповідно до умов угоди про поступку права вимоги від 07.04.2023 на загальну суму 30000,00 доларів США, які були сплачені LLC AZGERSU (Азербайджан) на користь ТОВ "УКРМ'ЯСО АГРОМОЛ" 11.04.2023 в сумі 15000 доларів США та 12.04.2023 - 15000 доларів США, що підтверджується копіями платіжних документів (а.с.34-35).
В період з 10.01.2024 по 16.01.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 23.01.2024 №1101/Ж5/25-04-07-06-01, в якому зафіксовано порушення позивачем ч.1, 2 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції", з урахуванням п.14 прим.2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним операціям згідно з контрактом №BAKU20221110 від 10.11.2022, укладеного з нерезидентом LLC AZGERSU (Азербайджан)), у сумі 30 936,00 доларів США на 196 календарних днів (з 19.06.2023 по 31.12.2023) та у сумі 52194,00 доларів США на 141 календарний день (з 13.08.2023 по 31.12.2023) (а.с.11-16).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2024 №2395/ж10/25-01-07-00 Форми «С», яким до позивача застосовано пеню у розмірі 1472560,11 грн (а.с.18).
Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним в частині нарахування пені у розмірі 464053,56 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що приймаючи наведене податкове повідомлення-рішення в спірній частині відповідачем не дотримано принципу пропорційності, "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав та розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, Законом України "Про валюту і валютні операції", який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Частиною 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII) встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з п.14 прим.2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Пунктом 14 прим.3 Постанови №18 визначено, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:
не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Відповідно до пп.2 п.9 розд.III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16 прим. 2 розд. IV Інструкції № 7.
При цьому у разі укладання договору про відступлення права вимоги між двома резидентами України, право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі.
Згідно з пп.6 п.9 розд.III Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Відповідно до ч.4 ст.6, ч.1 ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України. Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ст.512-516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 519 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Згідно зі ст.603 ЦК України одним із способів припинення зобов'язань у цивільному праві є зарахування у разі заміни кредитора, при якому у разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.
З аналізу наведених положень законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, вбачається, що ним допускається здійснення відступлення права вимоги між резидентами при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що має наслідком припинення відповідних зобов'язань, оскільки в такому випадку право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі, що є підставою для завершення здійснення валютного нагляду за первісним кредитором в зобов'язанні за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар.
За таких обставин, беручи до уваги, що по заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом №ВАKU2021110 від 10.11.2022 в сумі 30000,00 доларів США було укладено тристоронню угоду про поступку права на вимогу від 07.04.2023, за якою новим кредитором стало ТОВ «УКРМ'ЯСО-АГРОМОЛ» і кошти від боржника LLC AZGERSU (Азербайджан) надійшли на рахунок нового кредитора 11-12.04.2023 в повному обсязі, на відповідну суму позивачем не було допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним операціям, внаслідок чого у відповідача були відсутні підстави нараховувати позивачу пеню за 141 календарний день у розмірі 0,3%, що з врахуванням застосованого контролюючим органом курсом (36,5686 грн за 1 долар США) становить 464053,56 грн, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині не може бути визнано правомірним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності з боку позивача вини, дій або бездіяльності, які можуть мати наслідком застосування до нього відповідної фінансової відповідальності у вказаній частині.
Інші доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують. Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain» пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 08 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Я.М.Собків
А.Ю.Кучма