Справа № 320/33314/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
07 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, у якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн на користь ТОВ «Київгума».
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4541,97 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок одна грн 97 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що вищевказані послуги, надані адвокатом, на загальну суму 3000,00 грн не відповідають критерію «неминучості», а також охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу. Що стосується іншої частини правничої допомоги вартістю 5000,00 грн у вигляді підготовки та подання позовної заяви з додатками до Київського окружного адміністративного суду, суд зауважив, що відповідач не надав суду достатньо обґрунтованих пояснень стосовно того, у чому саме полягає неспівмірність цієї суми зі складністю справи, зокрема, того, що заявлена сума не відповідає ринковим цінам на аналогічні послуги (з наданням підтверджувальних доказів); яка, на думку відповідача, сума є співмірною зі складністю справи тощо. За таких обставин, суд стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань - Головного управління ДПС у Київській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4541,97 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025, прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Київгума» про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що до поданої позивачем заяви від 05.02.2025 року не долучено договір про надання правової допомоги від 01.06.2022 № 01-06, рахунків, платіжних документів. Із посилання на норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо складу та розміру витрат на професійну правничу допомогу просить суд скасувати додаткове рішення, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Разом із апеляційною скаргою представником Головного управління ДПС у Київській області подано клопотання про розгляд справи за участі представника.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін).
У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за його участі відмовити.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 та від 30.05.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Від представника ТОВ «Київгума» 11.06.2025 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду копії наступних документів:
- договір про надання правничої допомоги №01-06 від 01.06.2022;
- ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АІ №1295072;
- завдання №9 від 01.05.2024 (додаток №9 до договору про надання правничої допомоги №01-06 від 01.06.2022);
- акт №9 про надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №01-06 від 01.06.2022;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об'єднанням «Гростерс» на підставі додатку №9 від 01.05.2024 до договору про надання правничої допомоги №01-06 від 01.06.2022.
Між сторонами 20.06.2023 підписано завдання №9 (Додаток №9), пунктом 1 якого встановлено, що на умовах та в порядку, передбаченому п.1.2 Договору про надання правової допомоги №01-06 від 01.06.2022 об'єднання зобов'язується надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу по:
- попередньому опрацюванню та вивченню документів з питань відносин ГУ ДПС у Київській області щодо надання суми бюджетного відшкодування;
- опрацюванню законодавчої бази, що регулює аналогічні відносини;
- формуванню правової позиції для розгляду справи в суді першої інстанції;
- підготовці позовної заяви стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області та формуванні додатків;
- подачі до Київського окружного адміністративного суду.
Пунктом 3 Додатку №9 визначено, що підставою для сплати клієнтом винагороди (гонорару) в порядку, установленому договором, являється підписаний сторонами акт.
Позивачем додано до матеріалів справи акт про надання правової допомоги №9 від 04.02.2025, відповідно до яких об'єднання надало позивачу такі послуги:
- консультування. Попереднє опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини. Попереднє опрацювання матеріалів. Формування правової позиції для розгляду справи в суді першої інстанції - 3000,00 грн.;
- підготовка та подання позовної заяви з додатками до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.05.2024 №256880705 - 5000,00 грн. Загальна сума витрат - 8000,00 грн.
Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Згідно постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у разі недотримання вимог про співмірність суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За результатами вивчення зазначених документів, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі направлена на адресу відповідача представником позивача.
Суд звертає увагу на те, що відповідач як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язана навести обґрунтування/розрахунок та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Із матеріалів справи вбачається, що від відповідача до суду першої інстанції подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунком таких витрат.
Здійснивши системний аналіз наведених вище доказів понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до тривалості розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником позивача дій в процесі вивчення матеріалів справи та підготовки позовної заяви для забезпечення юридичного представництва інтересів, колегія суддів зазначає, що сума в розмірі 4541, 97 грн відповідає принципу співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу.
Оскільки апелянтом не надано належних доказів, які б підтверджували факт протиправності додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Доводи апелянта про те, що позивачем до поданої заяви не долучено договір про надання правової допомоги від 01.06.2022 №01-06, судова колегія оцінює критично, оскільки вищевказаний договір наявний в матеріалах справи (т.1, а.с.35-38).
Щодо не надання позивачем до суду рахунків, платіжних документів, судова колегія зазначає, що судові витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20).
Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що витрати на правничу допомогу позивачем не підтверджено належним чином.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року - без змін.
Керуючись статтями 134, 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі №320/33314/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді Т.Р.Вівдиченко
І.О.Грибан