Справа № 320/33314/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
07 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №256880705;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити надання суми бюджетного відшкодування, заявленого за рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) декларації з податку на додану вартість з додатками за січень 2024 року у розмірі 2 001 784,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з прийняттям відповідачем спірного податкового повідомленням-рішенням, оскільки заявлена до відшкодування сума бюджетного відшкодування підтверджена первинними документами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.05.2024 №256880705.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, представником ГУ ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що наявність у покупця належно оформлених документів податкових чи-то видаткових накладних, актів приймання виконаних робіт/послуг, інших документів, з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника/підрядника для віднесення певних сум до податкового кредиту не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.
Апелянт стверджує, що норми законодавства свідчать про обов'язок відповідальних службових осіб «покупців» бути обізнаними про дійсне джерело походження товарів, що придбаваються для їх послідуючої реалізації чи в якості сировини для виробництва готової продукції. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9, п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України.
Посилаючись на такі та інші аргументи, Головне управління ДПС у Київській області просить задовольнити апеляційну скаргу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 та від 16.05.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від представника ТОВ «Київгума» - адвоката Острогруда А.Ю. 27.03.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що заявлена до відшкодування ТОВ «Київгума» сума, в розмірі 2 001 784,00 грн, розрахована та підтверджена первинними документами та контрактами, а факт завищення цієї суми при перевірці був встановлений Головним управлянням ДПС у Київській області виключно на підставі наявності кримінального провадження. Стверджує, що норми чинного законодавства не визначають в якості підстави для відмови у наданні платнику податків бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку наявність інформації щодо кримінального провадження, відкритого щодо посадових осіб такого платника податків.
У відзиві представник позивача наголошує, що відповідач в акті перевірки не вказав жодних зауважень щодо оформлених позивачем первинних документів по господарських операціях, за результатами яких сформований відповідний податковий кредит, та виникло бюджетне відшкодування як різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, окрім тези наявності відкритого кримінального провадження.
Разом із відзивом на апеляційну скаргу представником ТОВ «Київгума» подано клопотання про розгляд справи за участі представника.
Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною другою статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за його участі відмовити.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» 04.07.2007 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.
У період з 12.04.2024 по 18.04.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Київгума» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету та з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за січень 2024 року, за результатами якої складено акт від 18.04.2024 №25172/10-36-07-05/35115248.
В акті перевірки вказано, що дослідивши дані декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2024 року від 20.02.2024 №9034412629 контролюючим органом встановлено, що підставою виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) (3554201,00 грн) є здійснення експортних операцій за межі митної території України (14% питомої ваги від обсягу поставки), а саме виробів із вулканізованої гуми (вироби для уникнення ураження електричним струмом, клейонка для санітарно-гігієнічних цілей, соски-пустушки, спринцівки, багатообертова тара, гумова прокладка, грілки) та придбання як на території України, так і за її межами (39,61% питомої ваги від обсягу поставки) сировини для їх виробництва: вуглець, парафін, каучук, хлоробутил, невулканізована гума, поліхлорвініл, латекс та ін.
Відповідач зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 декларації), встановлено її завищення на 2 001 784,00 грн.
Головним управлінням ДПС у Київській області в ході виконання покладених завдань, визначених постановою КМУ від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» при здійсненні контролю за дотриманням вимог податкового законодавства ТОВ «Київгума» при декларуванні за січень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено наявність кримінальної справи в провадженні Служби безпеки України №22023000000000795 від 04.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 Кримінального кодексу України.
Так, досудовим розслідуванням зазначено, що позивач після 24.02.2022 продовжував здійснення збуту своєї продукції на територію держави-агресора на адресу ООО "Марвел КТ", ООО "Гермес-РТИ", ООО "Форанс Восток".
Контролюючий орган враховуючи викладене та в порушення вимог п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9, п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України відмовив у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (р.20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість) за січень 2024 року в сумі 2 001 784,00 грн.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №256880705, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку по декларації на додану вартість за січень 2024 року у розмірі 2 001 784,00 грн.
Не погоджуючись із висновками, які викладені в акті перевірки від 18.04.2024 №25172/10-36-07-05/35115248, позивач подано контролюючому органу заперечення. За результатом розгляду заперечень, Комісією з питань розгляду заперечень за результатами розгляду заперечення ТОВ «Київгума» №01пр-71 від 25.04.2024 вирішено висновки акту залишити без змін.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав контролюючому звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням, наведеними у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Так, згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
- у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування;
- у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Київгума» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2024 року від 20.02.2024, у графі 20 якої визначено суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, у розмірі 3 554 201,00 грн.
У графі 20.2.1 вказаної податкової декларації позивач зазначив суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2 001 784,00 грн.
До податкової декларації доданий розрахунок суми бюджетного відшкодування за період січень 2024 року в строки, визначені чинним законодавством та з дотриманням вимог щодо подання такого документу.
Позивач подав до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку, по декларації на додану вартість за січень 2024 року у розмірі 2 001 784,00 грн.
Так, підставою прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №256880705 про відмову у наданні бюджетного відшкодування є висновки про порушення вимог п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю кримінальної справи щодо позивача в провадженні Служби безпеки України №22023000000000795 від 04.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 Кримінального кодексу України.
Водночас судова колегія зазначає, що норми чинного законодавства не визначають в якості підстави для відмови у наданні платнику податків бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку наявність інформації щодо кримінального провадження, відкритого щодо посадових осіб такого платника податків.
Більше того, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано суду доказів наявності під час проведення перевірки позивача вироку відносно посадових осіб ТОВ «Київгума», який би ставив під сумнів правомірність формування ним бюджетного відшкодування.
Відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.
Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, ні вироку, ні жодних доказів, встановлених у ході здійснення кримінального провадження, відповідач до суду не надав.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно частини першої, п'ятої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Відповідно до частини другої статті 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частиною першою статті 369 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
З акту перевірки від 18.04.2024 №25172/10-36-07-05/35115248 вбачається, що контролюючим органом не встановлено порушень позивачем порядку обрахунку податку на додану вартість за січень 2024 року, зокрема, правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Разом з тим, відповідач в акті перевірки не вказав жодних зауважень щодо оформлених позивачем первинних документів по господарських операціях, за результатами яких був сформований відповідний податковий кредит, та виникло бюджетне відшкодування як різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Судова колегія звертає увагу, що під час перевірки посадовим особам ТОВ «Київгума» 12.04.2024 вручено під розписку вимогу «Про проведення інфертаризації» від 12.04.2024 №3719/12/10-36-07-05 щодо проведення 15.04.2024 інвентаризації фактично наявних основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних ціонностей та готівки підприємства за всіма адресами їх розташування (у власних та/або орендованих приміщеннях, місцях відповідального зберігання).
Відповідно до акту результатів інвентаризаційної комісії від 15.04.2024 та інвентаризаційних описів, за результатами інвентаризації розбіжностей вказаних в інвентаризаційних описах і фактичному переліку не виявлено. Матеріальні цінності за фактичними показниками і даними бухгалтерського обліку збігаються. За результатами проведених заходів, керуючись п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом МФУ від 02.09.2014 №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 на ТОВ «Київгума» підтверджено фактичну наявність задекларованих показників.
Таким чином, відповідачем не підтверджено факту недотримання позивачем умов для набуття права на отримання бюджетного відшкодування.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №256880705 є протиправним та підлягає скасуванню.
Оцінюючи наведені аргументи, колегія суддів виходить з того, що жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №320/33314/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді Т.Р.Вівдиченко
І.О.Грибан