Справа № 640/9319/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панов М.М.
05 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 12.11.2020 №00009500707.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 року прийнято справу до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.08.2025 року.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 допущено заміну відповідача у справі №640/9319/21 Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) на правонаступника Головне управління ДПС у Миколаївській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 44104027, м. Миколаїв, 54001, вул. Лягіна, 6).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Харківського окружного адміністративного суду згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Ухвалою суду від 28.02.2025 адміністративну справу №640/9319/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2020 - прийнято до розгляду. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
У подальшому, до суду першої інстанції надійшла заява ГУ ДПС у Миколаївській області про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та не повідомлено суду поважних причин такого пропуску.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява була подана із пропуском строку звернення до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, положення КАС України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.
Колегія суддів вважає, що при визначенні початку цього строку підлягає з'ясуванню момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до змісту статті 121 КАС, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до норм частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС України, щодо форми та змісту позовної заяви, так і вимог щодо дотримання строку звернення до суду, зокрема, відсутності відповідного клопотання про його поновлення чи визнання вказаних у ньому причин неповажними, - позовна заява залишається без руху.
Окрім того, частинами тринадцятою, п'ятнадцятою статті 171 КАС України, передбачено повноваження суду першої інстанції у разі встановлення після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановити ухвалу про залишення заяви без руху та надати строк для усунення її недоліків, і залишення її без розгляду в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
З аналізу положень статей 123, 171 КАС України, слідує, що питання дотримання позивачем строку звернення із позовом з'ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.
Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України, порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача про поновлення строку звернення з позовом причин пропуску такого строку.
До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху із пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення цього строку.
Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою, суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
За обставин цієї справи, системний аналіз положень статті 123 КАС України, дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах, є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропущеного строку, якому має передувати постановлення ухвали про залишення позовної/позовних заяв без руху.
Разом з тим, у цій справі суд першої інстанції не надав можливості позивачу скористатися правом подати заяву про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин пропуску такого строку.
Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 11.02.2020 у справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 31.01.2023 у справі № 640/18309/21, від 23.11.2023 у справі № 640/15942/19 (підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України).
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги позивача передчасності висновків суду першої інстанції, позаяк такі суперечать нормам процесуального права та обмежують право позивача на подання в установлений КАС України спосіб подати відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші поважні причини (у разі якщо попередні оцінені судом як неповажні).
У цьому зв'язку, колегія суддів вважає слушними доводи апелянта щодо того, що в будь-якому випадку, наслідку залишення позову без розгляду передує встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду в процесуальний спосіб, визначений КАС України, та вчинення судом процесуальних дій, шляхом залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, та надання позивачу можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
Натомість, у цій справі, факт пропуску позивачем строку звернення до суду встановлено ухвалою від 24.03.2025, якою залишено позов без розгляду.
При цьому, оскаржувана ухвала окрім як висновку про те, що причини пропуску звернення до суду не є поважними, не містить обґрунтування прийняття/відхилення доводів позивача, без надання оцінки тому, висновок суду про порушення строку на звернення до суду з позовом, є передчасними та неповним.
При цьому, колегія суддів зазначає, що не оцінює поважність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, а також не перевіряє наведені судом в оскаржуваній ухвалі підстави для залишення позову без розгляду, оскільки суд першої інстанції не дотримався процесуального порядку вирішення питання щодо поважності його пропуску.
При апеляційному перегляді колегією суддів також враховується правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 540/8074/21, від 13.06.2024 у справі № 520/8938/23.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла переконання про передчасність висновку суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною заявою. Отже, висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі є передчасними.
Щодо вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області судових витрат при розгляді апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.
Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом з тим, судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду по суті.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках направлення справи для продовження розгляду судові витрати у справі, до яких згідно ст. 134 КАС України відносяться й витрати на професійну правничу допомогу, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Таким чином, при ухваленні судового рішення про направлення справи для продовження розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19.01.2022 у справі №500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної або апеляційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної або апеляційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом апеляційної чи касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 11.11.2020 у справі № 809/1649/15, та Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 23.06.2020 у справі № 808/3013/16, від 26.01.2021 у справі № 808/3691/17, від 26.08.2021 у справі № 520/12/20, від 17.11.2022 у справі № 300/6211/21, від 08.06.2023 у справі № 640/6686/19 та від 06.11.2023 у справі № 604/210/22.
Як вже зазначалось раніше, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на правничу допомогу, який позивач сплатив при зверненні з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Проте постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/ 9319/21 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи внаслідок направлення її до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не прийняв у справі, що розглядається, рішення по суті, а направив її до суду першої інстанції для продовження розгляду, у колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду при ухваленні цього рішення були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, через порушення норм процесуального права при її постановленні.
Згідно з ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер"- задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року скасувати.
Справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Т.Р. Вівдиченко
В.В. Файдюк
Повне судове рішення складено « 07» серпня 2025 року.