П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11676/23
Головуючий І інстанції: Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.
за участю секретаря - Брижкіної І.О., представника позивачів (апелянтів) - Ткач Т.А. та представника відповідача - Рабюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 25.12.2024р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.05.2023р. ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші», ТОВ «Прибутковий бізнес» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління ДАБК Одеської міської ради, в якому просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 21.11.2022р., щодо повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) по об'єкту будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень №3,4,4а,5,5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Бернардацці,2-Д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім переплануванням, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення», що було подане ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші», ТОВ «Прибутковий бізнес» та зареєстроване 12.11.2022р. за №ОД051221112702;
- зобов'язати відповідача зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) по об'єкту будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень №3,4,4а,5,5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Бернардацці,2-Д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім переплануванням, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення», що було подане ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші», ТОВ «Прибутковий бізнес» та зареєстроване 12.11.2022р. за №ОД051221112702.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 04.10.2022р. за №01-06/84 було затверджено надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень №3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Бернардацці,2-Д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім переплануванням, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення». Зазначені містобудівні умови та обмеження були видані замовникам будівництва ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші», ТОВ «Прибутковий бізнес». 12.11.2022р. «замовниками» до Управління ДАБК Одеської міської ради було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД051221112702.
Разом із тим, з інформації Реєстру будівельної діяльності «замовники» дізнались про те, що їх Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД051221112702 було «повернуто на доопрацювання» з підстав того, що в ньому було вказано дату отримання Містобудівних умов та обмежень - 04.10.2022р., хоча датою призначення відповідальної особи генерального проектувальника є - 01.12.2021р. Тобто, Управлінням ДАБК Одеської міської ради фактично було прийнято рішення про повернення «Повідомлення про початок виконання будівельних робіт» через те, що дата призначення «відповідальної особи проектувальника» не може передувати даті отримання «Містобудівних умов та обмежень», які є вихідними даними, що, на переконання позивачів, є протиправним та таким, що не передбачено «Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021р. №681).
Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та, посилаючись на постанову 5ААС від 17.09.2024р. по справі №420/6677/23, якою вказані вище містобудівні умови та обмеження взагалі були скасовані, просив відмовити у їх задоволенні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року (ухваленим в порядку письмового провадження) у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші» та ТОВ «Прибутковий бізнес» - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачі 06.01.2025р. подали апеляційну скаргу, в якій зазначили про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2024р. та прийняти нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивачів та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
05.03.2025р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
11.03.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. дану апеляційну скаргу ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші» та ТОВ «Прибутковий бізнес» призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції 21.05.2025р., 18.06.2025р. та 06.08.2025р., представник позивачів підтримала апеляційну скаргу та, посилаючись на постанову Верховного Суду від 23.07.2025р. по справі №420/6677/23 (якою було скасовано постанову 5ААС від 17.09.2024р. про скасування містобудівних умов та обмежень від 04.10.2022р.), мотивовано наполягала на її задоволенні.
Представник Управління ДАБК Одеської міської ради у судових засіданнях заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивачів та наполягала на залишенні її без задоволення.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, а також виступи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
04.10.2022р. наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/84 було затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень №3,4,4а,5,5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Бернардацці,2-Д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім переплануванням, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення».
Зазначені Містобудівні умови та обмеження були видані позивачам - «замовникам» будівництва - ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші» та ТОВ «Прибутковий бізнес».
12.11.2022р. вказаними вище «замовниками», у зв'язку з отриманням цих Містобудівних умов та обмежень від 04.10.2022р., до Управління ДАБК Одеської міської ради було подано відповідне «Повідомлення про початок виконання будівельних робіт» №ОД051221112702.
Однак, в подальшому, «замовниками» стало відомо, що Управлінням ДБК, згідно з інформацією Реєстру будівельної діяльності, зазначене вище повідомлення про Початок виконання будівельних робіт №ОД051221112702 було «повернуто на доопрацювання».
11.05.2023р. представник позивачів - адвокат Якових Є.В. звернувся до Управління ДАБК Одеської міської ради із адвокатським запитом, в якому просив письмово повідомити про причини (підстави) повернення на доопрацювання вказаного Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД051221112702.
12.05.2023р., у відповідь на адвокатське звернення, Управління ДБК своїм листом №01-6/154-ПР повідомила заявника про те, що вказане Повідомлення було повернуто на «доопрацювання» через те, що у ньому вказано дату отримання Містобудівних умов та обмежень - 04.10.2022р., в той час як датою призначення відповідальної особи генерального проектувальника вказано - 01.12.2021р. Тобто, Управлінням ДАБК Одеської міської ради фактично прийнято рішення про повернення повідомлення на доопрацювання у зв'язку із тим, що дата призначення відповідальної особи проектувальника не може передувати даті отримання Містобудівних умов та обмежень, які є вихідними даними.
Вважаючи вказане рішення Управління ДАБК Одеської міської ради про повернення Повідомлення «на доопрацювання» протиправним та таким, що не передбачено «Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021р. №681), позивачі звернулися до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, правомірності дій відповідача та наявності постанови 5ААС від 17.09.2024р. по справі №420/6677/23, якою спірні Містобудівні умови та обмеження від 04.10.2022р. були скасовані.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, з урахуванням наявності постанови Верховного Суду від 23.07.2025р. по справі №420/6677/23 (якою було скасовано вказану вище постанову 5ААС від 17.09.2024р. про скасування Містобудівних умов та обмежень від 04.10.2022р.), не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. №3038-VI, спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
За визначенням, наведеним у п.п.1,4 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI, будівництвом вважається нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва, а під терміном замовник будівництва розуміється фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або ж у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
У відповідності до абз.2 ч.1 ст.4 Закону №3038-VI, об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).
За змістом п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або ж користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч.4 ст.26 цього ж Закону).
Частинами 1, 4 та 7 ст.26-1 Закону №3038-VI передбачено те, що документи для отримання адміністративних та інших визначених Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб'єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом):
1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб'єкт звернення та суб'єкт надання відповідної послуги;
2) у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через ЦНАП) або поштовим відправленням з описом вкладення.
Документи, що подаються для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва, повинні відповідати таким вимогам: 1) документи мають викладатися державною мовою; 2) текст документів має бути розбірливим (написаний машинодруком або від руки друкованими літерами); 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законом.
При цьому, проектна документація на будівництво в електронній формі має бути засвідчена кваліфікованим електронним підписом замовника і генерального проектувальника (проектувальника). Проведення експертизи документації на об'єкт будівництва підтверджується кваліфікованими електронними підписами експертів, які проводили експертизу, та керівника відповідної експертної організації.
Подання документів з порушенням вимог, визначених вказаною частиною, є підставою для залишення таких документів без розгляду і повернення їх заявнику, про що повідомляється заявник у строк, що не перевищує строк, передбачений для розгляду відповідних документів.
Як передбачено абз.1 ч.2 ст.34 Закону №3038-VI, зазначені у ч.1 цієї ж статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Частиною 5 ст.34 Закону №3038-VI встановлено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
У силу ч.7 цієї статті, виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого ст.34 Закону №3038-VI, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Статтею 36 Закону №3038-VI регламентує питання, пов'язані із повідомленням про початок виконання будівельних робіт.
За приписами абз.1 ч.1 ст.36 Закону №3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) та будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з ч.2 ст.36 Закону №3038-VI, виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Суд зазначає про те, що отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до ч.1 цієї статті, не вимагається.
Так, форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.36 Закону №3038-VI).
Частиною 7 ст.36 Закону №3038-VI визначає перелік випадків, у разі настання яких право на початок виконання будівельних робіт може бути припинено. Зокрема, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до ч.8 цієї статті, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
За змістом ч.9 ст.36 Закону №3038-VI, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених ч.7 цієї ж статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Також повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, подані в електронній формі через електронний кабінет або ж іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
У повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, така інформація: 1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004р., - за наявності) або відмітка про випадок, визначений ч.4 ст.34 цього Закону та/або ч.1 ст.12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності; 3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об'єкта (у разі її проведення) у Реєстрі будівельної діяльності; 4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката у Реєстрі будівельної діяльності (у разі проведення енергетичної сертифікації); 5) ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) (у повідомленні зазначається для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) до подання такого повідомлення); 6) реєстраційний номер проектної документації в Реєстрі будівельної діяльності - у разі якщо будівництво об'єкта здійснюється на підставі проектної документації на будівництво; 7) відомості про те, що об'єкт будівництва є подільним або неподільним об'єктом незавершеного будівництва; 8) відомості про черги будівництва/пускові комплекси.
Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності.
Механізм же набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, в редакції постанови від 26.08.2015р. №747).
Надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, згідно з п.3 Порядку №466, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними ст.7 Закону №3038-VI.
За змістом вимог п.4-1 Порядку №466, документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через ЦНАП або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до ЦНАП.
ЦНАП під час прийняття документів у замовників, адміністратори ЦНАП через кабінет на Порталі Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладенням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що подані заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Адміністратор ЦНАП вносить відомості, необхідні для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва, з використанням кабінету на Порталі Дія засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати розгляду здійснюється через електронний кабінет згідно з «Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021р. №681).
Відповідно до п.5 Порядку №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або ж договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Як передбачено п.6 Порядку №466, документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Пунктом 8 Порядку №466 визначено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та КУпАП (п.11 Порядку №466).
За п.13 Порядку №466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 та 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») згідно з Порядком; під час внесення інформації, вказаної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).
У випадках, встановлених у Порядку №681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, а також проставлення відмітки про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Згідно з п.15 Порядку №466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до вимог ст.39-1 Закону №3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або ж електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов'язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абз.2 цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України Про державну таємницю).
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в передбаченому цим пунктом порядку подав відповідне повідомлення, штрафні санкції за раніше подане з помилками повідомлення або виявлені в ньому недостовірні дані не застосовуються.
У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований чи будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі.
При цьому, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю: у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт; у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відомості про припинення або ж зупинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви у паперовій формі чи настання обставин, визначених абз.8 цього пункту, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»). Про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня припинення.
У той же час, замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими п.13 цього Порядку.
Проаналізувавши наведені вище положення Закону №3038-VI та Порядку №499 в контексті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.
Законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено підстав, за наявності яких орган державного архітектурно-будівельного контролю міг відмовити у прийнятті повідомлення про початок виконання будівельних робіт стосовно об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Разом із тим, суб'єкт надання відповідної адміністративної послуги у сфері будівництва, визначеної положеннями Закону №3038-VI, наділений повноваженнями залишати без розгляду та повертати суб'єкту звернення документи, якщо вони подані з порушенням вимог, визначених ч.4 ст.26-1 цього Закону, про що свідчить зміст наведеної норми.
Вимоги, порушення яких може слугувати підставою для залишення без розгляду і повернення документів суб'єкту звернення, зводяться до такого: 1) документи мають викладатися державною мовою; 2) текст документів має бути розбірливим; 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні, а також арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.
Інших підстав для залишення без розгляду та повернення суб'єкту звернення поданих ним документів Закон №3038-VI не передбачає.
У разі ж виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених, зокрема, у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до ст.39-1 Закону №3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний письмово повідомити про це замовникові.
Отримавши таке повідомлення, замовник (його уповноважена особа) зобов'язаний надіслати до органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за встановленою Порядком №466 формою з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін. Орган же державного архітектурно-будівельного контролю, в свою чергу, протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника вказаного повідомлення, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.
Таким чином, аналіз зазначених положень чинного у цій сфері законодавства свідчить про те, що подання Повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), фактично здійснюється за «декларативною процедурою».
Вищезазначене правозастосування повністю відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2023р. у справі №420/14944/22.
Також, варто наголосити на тому, що на даний час діє Порядок №681, який чітко визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
При цьому, слід зазначити, що вказана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України на виконання пп.4 п.11 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» від 17.10.2019р. №199-IX.
Проте, варто звернути увагу на те, що даний Порядок №681, в свою чергу, не містить жодних положень щодо можливості посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю повертати документи, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, «на доопрацювання».
При цьому, з прийняттям вказаного Порядку №681 до п.2 Порядку №466 були внесені зміни і виключено з вказаного пункту визначення терміну «реєстрація», який передбачав, що реєстрація - це внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що норма п.23 Порядку №681 встановлює, що під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2.
Такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику, визначеного п.29 цього Порядку, та обрання відповідного типу процедури розгляду, визначеного п.35 цього Порядку.
Згідно з п.п.24,25 Порядку №681, аналіз поданих/внесених даних щодо їх повноти проводиться шляхом перевірки заповнення всіх обов'язкових даних форм (полів). Аналіз поданих/внесених даних щодо їх відповідності формату проводиться шляхом аналізу відповідності поданих/внесених даних вимогам до структури та формату, встановленим для відповідного виду даних форм (полів).
З викладеного вище слідує, що аналіз поданих/внесених даних відносно повноти проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, шляхом перевірки заповнення всіх обов'язкових даних форм (полів).
Тобто, чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено повноважень посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю направляти Повідомлення про початок виконання будівельних робіт - «на доопрацювання», тобто не здійснювати реєстрацію поданого Повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Аналогічна правова позиція з цих спірних питань викладена в постанові Верховного суду від 24.10.2023р. у справі №420/11131/22.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА» з 04.01.2005р. є власником будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Бернардацці, 2-Д.
Як свідчать матеріали справи, за договором оренди землі від 06.02.2008р. №418, Одеська міська рада надала в оренду ТОВ «Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА» земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Одеса, пров.Кордонний,1а (кадастровий номер: 5110137500:54:007:0125) для обслуговування будівлі.
Далі, як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2020р. позивачі - ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова Справа», ТОВ «Роби Гроші», ТОВ «Прибутковий бізнес» набули право власності на нежитлові приміщення №3, 4, 4а, 5, 5а, що розташовані в рівні четвертого поверху (в рівні експлуатованої покрівлі паркінгу) існуючої будівлі, яка розташована за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Бернардацці, 2-Д.
В подальшому, як вже зазначалося вище, наказом Департаменту архітектури та містобудування було затверджено «Містобудівні умови та обмеження» для проектування об'єкта будівництва від 04.10.2022р. за №01-06/84 на проектування реконструкції нежитлових приміщень №3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в рівні четвертого поверху (в рівні експлуатованої покрівлі паркінгу) існуючої нежитлової будівлі, яка розташована в м.Одеса, вул.Бернардацці,2-Д, яка являє собою існуючу будову триповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, зі збільшенням площі нежитлової будівлі, шляхом улаштування додаткових приміщень, а саме: з улаштуванням нежитлових приміщень антресольного типу з перекриттям в межах внутрішнього об'єму будівлі (нежитлових приміщень № 3, 4, 4а, 5, 5a нежитлових приміщень тенісних кортів в рівні експлуатованої покрівлі паркінгу), обмеженого стінами та покрівлею, з розподілом на три поверхи, в її габаритних розмірах, з внутрішнім переплануванням шляхом їх об'єднання внутрішніми сходам, без зміни конфігурації та ухилу покрівлі, без зміни цільового призначення, з відновленням опорядження та фарбування фасадів існуючої нежитлової будівлі після реконструкції нежитлових приміщень, без зміни/зі збереженням існуючої архітектурної стилістики фасадів будівлі, із застосуванням традиційних пісочно-пастельних тонів, прийнятних для Південної Пальміри, з благоустроєм прилеглої території
Потім, як видно з матеріалів справи та вже вказувалося вище, 12.11.2022р. «замовниками» (позивачами) до Управління ДАБК Одеської міської ради було подано «Повідомлення про початок виконання будівельних робіт» №ОД051221112702.
Однак, через деякий час, позивачі (замовники) з інформації Реєстру будівельної діяльності дізналися, що відповідачем їх Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД051221112702 було повернуто «на доопрацювання» з підстав того, що у ньому була зазначена дата отримання Містобудівних умов та обмежень - 04.10.2022р., в той час як датою призначення відповідальної особи генерального проектувальника вказано 01.12.2021р. Тобто, на переконання відповідача, дата призначення відповідальної особи проектувальника не може передувати даті отримання Містобудівних умов та обмежень, які є вихідними даними.
Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивачів, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ст.29 Закону №3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження, при цьому, містять:
1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;
1-1) ідентифікатор об'єкта будівництва або закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор об'єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);
2) інформацію про замовника;
3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового і функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);
5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
8) планувальні обмеження;
9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж;
10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об'єктів, визначених відповідно до ч.10 ст.31 цього Закону).
Перелік зазначених умов є «вичерпним» та розширеному тлумаченню не підлягає.
Завдання ж на проектування об'єктів будівництва складається та затверджується «замовником» за погодженням із «проектувальником».
Відповідне завдання визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних та технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається із урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
У свою чергу, згідно з п.4.1 «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. №45, в редакції наказу від 23.03.2012р. №122), завдання на проектування об'єктів будівництва складається із урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і, відповідно, затверджується замовником за погодженням з генеральним проектувальником (проектувальником).
Пунктами 10, 11 цього Порядку №122 визначено, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Проектна документація може розроблятися в одну, дві, три стадії. Склад та зміст проектної документації на будівництво за стадіями проектування встановлюється ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Замовник та генпроектувальник (проектувальник) приймають рішення щодо кількості стадій або стадійності проектування об'єктів будівництва, незалежно від класів наслідків (відповідальності) об'єктів.
Отже, з огляду на дату розробки проектної документації - 30.11.2021р., вказану у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт, наведена відповідачем підстава стосовно неузгодженості дати призначення відповідальної особи проектувальника - 02.12.2021р., на переконання колегії суддів, є безпідставною та такою, що не може бути покладена в основу обґрунтування неприйняття відповідного Повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Зазначене вище повністю узгоджується із доводами апеляційної скарги позивачів про те, що факт призначення відповідальної особи генерального проектувальника раніше ніж фактична видача містобудівних умов пов'язаний лише з тим, що позивачі раніше вже зверталися за видачею Містобудівних умов у грудні 2021р., однак, у зв'язку з необхідністю коригування відомостей про земельну ділянку, уточнені (відкориговані) Містобудівні умови фактично були їм видані - 04.10.2022р.
Таким чином, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. постановою КМУ від 13.04.2011р. №466) фактично закріплюють єдиний варіант поведінки органу державного архітектурно-будівельного контролю за наслідком подання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт у паперовій формі - внесення інформації, зазначеної у Повідомленні до «Реєстру будівельної діяльності» з присвоєнням відповідного реєстраційного номера в цьому Реєстрі та оприлюднення її на Порталі електронної системи.
При цьому, у разі подання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, відомості, які містяться у такому Повідомленні включаються до Реєстру будівельної діяльності «автоматично» з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Отже, повертаючи на доопрацювання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт без реєстрації, відповідач, на переконання судової колегії, не врахував викладений принцип щодо діяльності у найпослідовніший спосіб, проведення внутрішніх процедур, які забезпечать прозорість і ясність його дій, сприяння юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають інтереси позивачів.
Аналогічна правова позиція з цього спірного питання також була висловлена і Другим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 04.03.2025р. по справі №520/8150/24.
Одночасно, в контексті вказаного, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу й на той факт, що Верховним Судом (постанова від 23.07.2025р.), за результатами касаційного перегляду справи №420/6677/23, було підтверджено законність і правомірність цих, виданих Департаментом архітектури та містобудування, Містобудівних умов та обмежень від 04.10.2022р. №01-06/84 (скасування яких було однією з головних підстав прийняття судом 1-ї інстанції оскаржуваного рішення), які, в даному випадку, є основними складовими вихідних даних, відповідно до вимог ст.29 Закону №3038-VI, та зазначені у спірному Повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 12.11.2022р.
Жодного спростування вищевказаних висновків відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не наведено та відповідних доказів не надано.
До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А за правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в суді 2-ї інстанції.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення має засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв'язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про задоволення заявлених позовних вимог.
Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання і щодо розподілу судових витрат, та з врахуванням приписів ст.ст.132,139 КАС України, доходить висновку, що оскільки апеляційним судом повністю задоволено апеляційну скаргу позивача та його позовні вимоги, то відповідно, і судовий збір, сплачений за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги, також підлягає стягненню з відповідача на його користь повністю.
Отже, враховуючи вказані обставини та приписи ст.ст.132,139 КАС України, судова колегія вважає за необхідне повністю (з урахуванням розміру задоволених позовних вимог) стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фонтан Фінанс», ТОВ «Капітал Фонтан», ТОВ «Грошова справа», ТОВ «Роби гроші», ТОВ «Прибутковий бізнес» сплачений за подання позовної заяви і апеляційної скарги судовий збір у загальному розмірі 22 814 грн. (2684 грн. + 20130 грн.).
Керуючись ст.ст.139,308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роби гроші» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роби гроші» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, оформлене витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 21.11.2022 року, щодо повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) по об'єкту будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень №3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Бернардацці, 2-Д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім переплануванням, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення», що було подане Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», Товариством з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», Товариством з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» та зареєстроване 12.11.2022 року за №ОД051221112702.
Зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєструвати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) по об'єкту будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень №3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Бернардацці, 2-Д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім переплануванням, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення», що було подане Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», Товариством з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», Товариством з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» та зареєстроване 12.11.2022 року за №ОД051221112702.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 40199728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43741142), Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан» (код ЄДРПОУ: 43741231), Товариства з обмеженою відповідальністю «Грошова справа» (код ЄДРПОУ: 43741273), Товариства з обмеженою відповідальністю «Роби гроші» (код ЄДРПОУ: 43741362), Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» (код ЄДРПОУ: 43741446) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у сумі - 22814 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 08.08.2025р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко