06 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 340/159/25
Суддя І інстанції - Черниш О.А.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградських областях (філія ГСЦ МВС)
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких, інших осіб", та із зазначенням відомостей про розмірі посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 рік, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби від посадового окладу, окладу за військове звання, та інших надбавок, доплат, підвищень та премії для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року його пенсії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії за нормами, чинними на 01.01.2023 року.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) оформити та видати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії за нормами, чинними на 01.01.2023 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградських областях (філія ГСЦ МВС) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Скаржник вказує на відсутність підстав для оформлення та видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року. Зазначає, що Кабінет Міністрів України не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, списки осіб від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, пенсії яких підлягають перерахунку, що є однією з умов для підготовки відповідних довідок уповноваженим органом, до МВС не надходили.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України, з якої у 2002 році був звільнений у запас.
З 29.12.2002 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 61 % відповідних сум грошового забезпечення.
У березні 2018 року УМВС України в Кіровоградській області у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців НГУ за постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з метою перерахунку пенсії ОСОБА_1 склало довідку №7568* від 16.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними за 01.03.2018 року, за відповідною посадою, та подало її до ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
У березні 2018 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області, керуючись пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі цієї довідки здійснило з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.
У травні 2021 року Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" оформила нову довідку №7568 від 21.05.2021 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на березень 2019 року.
У січні 2022 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області на виконання рішення суду здійснило з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки, виходячи із підвищеного грошового забезпечення.
У листопаді 2024 року представник позивача звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) із заявою, у якій просив оформити нову довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії.
Відповідач надав відповідь від 05.12.2024 року про відсутність підстав для складання такої довідки.
Позивач, не погодившись з такою відмовою, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 01.01.1992 (Закон - №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення (постанова Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18).
Водночас, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону, згідно частин 1, 2, 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно вимог частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 9 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою №704.
Пунктом 2 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів від 12.05.2023 №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, та викладено його у новій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Водночас, вказані зміни набули чинності з 20.05.2023, отже, на момент спірних правовідносин підлягала застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі 826/6453/18, п.4 Постанови №704 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Між тим, згідно п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинність 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Таким чином, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням має обраховуватись з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, так як застосування останнього передбачалось скасованими положеннями Постанови №103.
Також слід враховувати правовий висновок Верховного Суду, за змістом якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (зокрема підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19), а тому у даній справі основним є з'ясування того, чи не суперечили норми постанови Уряду правовим актам вищої юридичної сили.
Визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2023 рік, слід враховувати правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21.
У вказаній постанові, Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (2020, 2021, 2022), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з 01.01.2023 у позивача, який є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
За правилами частини 2 статті 51 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023.
До моменту отримання належних довідок від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача, призначеної за Законом №2262-XII.
Підсумовуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи в оформленні та наданні позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови №704, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградських областях (філія ГСЦ МВС) - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 06 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов
суддя С.В. Сафронова