08 серпня 2025 р. Справа № 520/33463/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, по справі № 520/33463/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Корн"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" (далі -позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі- відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.12.2024 р. № 39872, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яким встановлено відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН» критеріям ризиковості платника податків;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити дії, пов'язані з виключенням інформації відповідності критеріям ризиковості платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі № 520/33463/24 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.12.2024р. № 39872, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яким встановлено відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН» критеріям ризиковості платника податків.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області здійснити дії пов'язані з виключенням інформації відповідності критеріям ризиковості платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН».
Стягнуто з Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" (ЄДРПОУ: 44282510) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі № 520/33463/24 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 27.04.2021р. Основними видами діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
03.12.2024р. контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача -платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 39872.
Підставами для прийняття рішення вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 25.11.2024р. №3, а саме:
відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Не погодившись з наведеним рішенням, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Приписами пп.20.1.45. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Положеннями п.61.1 ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок №569).
Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів (далі за текстом - Порядок №1165).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165 (у редакції, чинній на момент винесення спірного рішення), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).
Згідно з додатком 4 до Порядку №1165, яким передбачено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу наведених норм слідує, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Колегія суддів наголошує на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня впливає на права, інтереси та обов'язки такої особи.
Комісією Головного управління ДПС у Харківській області щодо ТОВ "ГРЕЙН КОРН" прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості 03.12.2024 р. №39872 по пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 25.11.2024 №3.
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Податковим органом в рішенні №39872 від 03.12.2024 у графі "У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутність відомостей про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
12- постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Також, у графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено:
Тип інформації - постачання; період здійснення господарської операції - 01.09.2023-19.12.2023, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1703, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 36031709.
Тип інформації - постачання; період здійснення господарської операції - 01.09.2023-19.12.2023, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 4401310000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 36031709.
Тип інформації - придбання; період здійснення господарської операції - 01.08.2023-19.12.2023, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 4401310000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44282510.
Тип інформації - придбання; період здійснення господарської операції - 25.06.2023-19.12.2023, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 170390000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44282510.
Оцінюючи правомірність рішення №39872 від 03.12.2024 року, колегія суддів зазначає, що виходячи із системного аналізу норм Порядку №1165, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі 640/6130/20.
Із змісту оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №39872 від 03.12.2024 року слідує, що вказане рішення прийнято на підставі аналізу господарських операцій.
Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегією суддів установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією.
Тобто рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.
Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Щодо зазначення контролюючим органом в рішенні №39872 від 03.12.2024 року про здійснення накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням ДПС у Харківській області в оскаржуваному рішенні та протягом розгляду адміністративної справи відповідачем не було зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача та не надано доказів, що у позивача відсутні або недостатні місця для їх зберігання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем до суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції не надано відповідних протоколів, які б свідчили про проведення комісією Головного управління ДПС в Харківській області засідань щодо розгляду питання про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а також доказів на підтвердження відсутності (недостатності) у ТОВ «Конарк Інтелмед» місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
При цьому, позивачем у поясненнях від 25.11.2024 року до податкового органу зазначено, що для зберігання меляси позивач орендує ємності: на підставі договору суборенди майна 0109/2 від 01.09.2021 року, який укладено з ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ». Ємності, в яких здійснюється зберігання меляси знаходяться за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, буд. 1Г; на підставі договору оренди майна 11/1 від 28.11.2023 року, який укладено з ТОВ «ДЖАННІ». Ємність (паточний резервуар № 11), в якій здійснюється зберігання меляси знаходяться за адресою: Вінницька область, Барський район, м. Бар, вул. Хмельницького Б., буд. 25/18.
Вказане , як зазначає позивач, відповідає поданої до контролюючого органу звітності, а також, наявність вказаних матеріальних ресурсів, а саме орендованих місць (ємностей) для зберігання меляси підтверджується договором суборенди майна 0109/2 від 01.09.2021 року, договором оренди майна 11/1 від 28.11.2023 року, додатковими угодами до договорів, актами прийому- передачі майна, актами надання послуг оренди та суборенди, платіжними інструкціями оплати за Договорами. Копії вказаних документів додаються до пояснень.
Як, було зазначено позивачем у наданих поясненнях до податкового органу Товариство не має власних або орендованих складів, проте придбаний ТОВ «ГРЕЙН КОРН» товар (паливна деревина в асортименті) при необхідності передається на відповідальне зберігання ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» відповідно до укладеного між сторонами Договору відповідального зберігання № 2306 від 23.06.2023 року. Вказане підтверджується, також, актами приймання-передачі товару на зберігання, актами надання послуг по відповідальному зберіганню, платіжними інструкціями оплати послуг за відповідальне зберігання.
Вказані договори були надані позивачем разом з поясненнями від 25.11.2024, яке було направлено до контролюючого органу.
Щодо посилань у рішенні про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до штатного розпису в Товаристві працювало 6 штатних працівників, а саме: директор, бухгалтер, менеджер із збуту, комірник, менеджер із зовнішньоекономічної діяльності, менеджер з адміністративної діяльності, однак відповідачем не наведено доказів в підтвердження недостатності вказаних працівників для здійснення господарської діяльності позивача.
Щодо твердження апелянта, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб?єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки, колегія суддів зазначає наступне.
У постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд зауважує, що наявна у контролюючих органів податкова інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, у даному випадку, на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.
Крім того, рішення №39872 від 03.12.2024 року не містить аналіз поданих позивачем до контролюючого органу документів, які були надані разом з поясненнями у повідомленні від 25.11.2024 та жодних обґрунтувань чому документів наданих позивачем не достатньо для підтвердження не відповідності підприємства пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Крім того, згідно з пунктами 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Між тим, податковий орган при перевірці позивача на критерії ризиковості не звертався із запитами до позивача та не вчиняло жодних дій для підтвердження отриманої інформації, а лише обмежився узагальненою інформацією з інформаційних ресурсів ДПС.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не є безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про нереальність/безтоварність господарських операцій. Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень. Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 480/1798/22.
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято лише у зв'язку з наявною податковою інформацією, що у свою чергу свідчить про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якому має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об'ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.
Відповідачем також не надано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН КОРН" задіяне у проведенні ризикових операцій.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи контролюючим органом не доведено правомірність прийняття спірного рішення від 03.12.2024 р. № 39872.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 03.12.2024 р. № 39872 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, як таке, що прийнято без дотримання вимог законодавства, необґрунтовані, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов'язання Головне управління ДПС у Харківській області здійснити дії пов'язані з виключенням інформації відповідності критеріям ризиковості платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН КОРН».
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а судове рішення без змін.
Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/33463/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій