08 серпня 2025 р. Справа № 520/30934/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 520/30934/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС"
до Харківської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" (далі- позивач, ТОВ "ВІМО-ПЛЮС") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці (далі- відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2024/000618/2 від 28.10.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807200/2024/000740 від 28.10.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 р. по справі №520/30934/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" (вул. Данилевського, буд. 6, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61058, ЄДРПОУ 44959490) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2024/000618/2 від 28.10.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807200/2024/000740 від 28.10.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" (ЄДРПОУ 44959490) сплачену суму судового збору в розмірі 12703 (дванадцять тисяч сімсот три) грн 96 коп. та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (ЄДРПОУ 44017626).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 р. по справі №520/30934/24 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженою особою декларанта - ФОП ОСОБА_1 28.10.2024 для митного оформлення до митного органу було подано митну декларацію № 24UА807200015875U2 від 28.10.2024 та додані до неї товаросупровідні документи.
За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу, митним органом було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000618/2 від 28.10.2024, в якому зазначено, зокрема:
У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.
Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59-63 Митного кодексу України:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичними товаром по даному підприємству;
- відсутня експортна митна декларація з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення, наявність якої передбачена умовами п.3.3 контракту № 1 від 23.08.2023 (під кодом 9610 до митного оформлення надано Супровідний документ ТІ);
- у графі 22 СМR 628663 відсутній підпис Відправника;
- відсутні договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- відсутні рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту)/ або інформація про їх відсутність, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;
- відсутній договір про транспортне перевезення товару;
- відсутня заявка до договору на транспортне перевезення товару;
- відсутні транспортні довідки, рахунки перевезення тощо.
Також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МК України та проханням видати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортеру результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 7,4936 Євро/кг; товар 2) 8,879 Євро/кг; товар 3) 8,824 Євро/кг; товар 4) 4,268 Євро/кг; товар 5) 0,748 Євро/кг; товар 6) 7,124 Євро/кг; товар 7) 9,342 Євро/кг; товар 8) 8,01 Євро/кг; товар 9) 2,57 Євро/кг; товар 10) 8,64 Євро/кг; товар 11) 8,06 Євро/кг; товар 12) 3,49 Євро/кг; товар 13) 7,07 Євро/кг; товар 14) 3,38 Євро/кг; товар 15) 14,29 Євро/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня. Джерелами інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях :
Товар 1) UA807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 19 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 2) №UА209190/2024/024672 від 03.10.2024 (24UA209190024672U6) - тов. 1 (Країна виробництва CH, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 3) №UА807200/2024/010486 від 04.07.2024 (24UА807200010486U9) - тов. 1 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 4) №UА209190/2024/024672 від 03.10.2024 (24UА209190024672U6) - тов. 5 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 5) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 4 (Країна виробництва ІN, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 6) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 11 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 7) №UА209190/2024/024672 від 03.10.2024 (24UА209190024672U6) - тов. 3 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 8) №UА209190/2024/018349 від 01.08.2024 (24UА209190018349U7) - тов. 2 (Країна виробництва ІN, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 9) №UА209190/2024/023591 від 23.09.2024 (24UА209190023591U5) - тов. 2 (Країна виробництва ТН, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 10) №UА209190/2024/016441 від 11.07.2024 (24UА209190016441U4) - тов. 8 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 11) № UА807200/2024/009446 від 11.06.2024 (24UА807200009446U1) - тов. 14 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 12) №UА807200/2024/014525 від 30,09.2024 (24UА807200014525U4) - тoв. 7 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 13) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 10 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 14) №UА807200/2024/012094 від 12.08.2024 (24UА807200012094U3) - тов. 1 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 15) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 4 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ).
При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за резервним методом, у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 7,4936 Євро/кг; товар 2) 8,879 Євро/кг; товар 3) 8,824 Євро/кг; товар 4) 4,268 Євро/кг; товар 5) 0,748 Євро/кг; товар 6) 7,124 Євро/кг; товар 7) 9,342 Євро/кг; товар 8) 8,01 Євро/кг; товар 9) 2,57 Євро/кг; товар 10) 8,64 Євро/кг; товар 11) 8,06 Євро/кг; товар 12) 3,49 Євро/кг; товар 13) 7,07 Євро/кг; товар 14) 3,38 Євро/кг; товар 15) 14,29 Євро/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, наведено у електронному повідомленні декларанту. Також повідомляємо, що 1. Згідно п. 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у т. ч. у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України. 2. Декларант має права, - викладені у п. 3 статті 52 МК України - щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 статті 55 МК України. 3. Декларант має право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.
Також повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів та надано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000740 від 28.10.2024, в якій зазначено, зокрема:
«Повідомляємо про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів №UА 807000/2024/000618/2 від 28.10.2024 (вимоги частини 3 та 6 статті 54 МК України).
Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД з урахуванням відомостей наведених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000618/2 від28.10.2024. Товари, відносно яких винесено рішення про коригування митної вартості, можуть бути випущені у вільний обіг на умовах визначених пункту 4 частини 4 статті 54 МК України. Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 52 МК України декларант має право оскаржувати в порядку визначеному главою 4 МК України, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів».
У зв'язку з чим, уповноваженою особою декларанта - ФОП ОСОБА_1 було подано нову митну декларацію №24UА80720015937110 від 28.10.2024 та подані до неї супровідні документи з митною вартістю, визнаною митним органом згідно з рішенням про визначення митної вартості №UА807000/2024/000618/2 від 28.10.2024.
Не погодившись із прийнятими Харківською митницею рішенням про коригування митної вартості № UА 807000/2024/000618/2 від 28.10.2024 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807200/2024/000740 від 28.10.2024, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято протиправно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частин першої, другої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).
Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статі 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьої статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).
Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Крім цього, відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20.
Згідно ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем до митного оформлення митної декларації № 24UА807200015875U2 були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №VIMD/000001/10/2024 від 21.10.2024, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №VIMD/000001/10/2024 від 21.10.2024, автотранспортну накладну № 628663 від 21.10.2024, декларацію про походження товару №VIMD/000001/10/2024 від 21.10.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 № PL/MF/AT0091295 від 21.10.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 1 від 23.08.2023, декларацію про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати державних видів контролю, заявка перевізника №25/10-1 від 25.10.2024, копію митної декларації країни відправлення.
При визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод (графа 43).
Після перевірки митної декларації посадовими особами Харківської митниці 28.10.2024 року митним органом було направлено позивачу запит у зв'язку із спрацюванням АСАУР щодо можливості заниження митної вартості та запропоновано надати пояснення та додаткові документи.
У відповідь на вказаний запит декларант позивача направив лист №01 від 28.10.2024, в якому повідомив, що надати додаткові документи не має можливості.
28.10.2024 року Харківською митницею було прийнято рішення №UА807000/2024/000618/2 про коригування митної вартості товару за резервним методом та зазначено про:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичними товаром по даному підприємству;
- відсутня експортна митна декларація з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення, наявність якої передбачена умовами п.3.3 контракту № 1 від 23.08.2023 (під кодом 9610 до митного оформлення надано Супровідний документ ТІ);
- у графі 22 СМR 628663 відсутній підпис Відправника;
- відсутні договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- відсутні рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту)/ або інформація про їх відсутність, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;
- відсутній договір про транспортне перевезення товару;
- відсутня заявка до договору на транспортне перевезення товару;
- відсутні транспортні довідки, рахунки перевезення тощо.
Також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МК України та проханням видати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортеру результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 7,4936 Євро/кг; товар 2) 8,879 Євро/кг; товар 3) 8,824 Євро/кг; товар 4) 4,268 Євро/кг; товар 5) 0,748 Євро/кг; товар 6) 7,124 Євро/кг; товар 7) 9,342 Євро/кг; товар 8) 8,01 Євро/кг; товар 9) 2,57 Євро/кг; товар 10) 8,64 Євро/кг; товар 11) 8,06 Євро/кг; товар 12) 3,49 Євро/кг; товар 13) 7,07 Євро/кг; товар 14) 3,38 Євро/кг; товар 15) 14,29 Євро/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня. Джерелами інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях :
Товар 1) UA807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 19 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 2) №UА209190/2024/024672 від 03.10.2024 (24UA209190024672U6) - тов. 1 (Країна виробництва CH, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 3) №UА807200/2024/010486 від 04.07.2024 (24UА807200010486U9) - тов. 1 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 4) №UА209190/2024/024672 від 03.10.2024 (24UА209190024672U6) - тов. 5 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 5) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 4 (Країна виробництва ІN, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 6) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 11 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 7) №UА209190/2024/024672 від 03.10.2024 (24UА209190024672U6) - тов. 3 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 8) №UА209190/2024/018349 від 01.08.2024 (24UА209190018349U7) - тов. 2 (Країна виробництва ІN, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 9) №UА209190/2024/023591 від 23.09.2024 (24UА209190023591U5) - тов. 2 (Країна виробництва ТН, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 10) №UА209190/2024/016441 від 11.07.2024 (24UА209190016441U4) - тов. 8 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 11) № UА807200/2024/009446 від 11.06.2024 (24UА807200009446U1) - тов. 14 (Країна виробництва CH Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 12) №UА807200/2024/014525 від 30,09.2024 (24UА807200014525U4) - тoв. 7 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 13) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 10 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 14) №UА807200/2024/012094 від 12.08.2024 (24UА807200012094U3) - тов. 1 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ);
Товар 15) №UА807200/2024/014525 від 30.09.2024 (24UА807200014525U4) - тов. 4 (Країна виробництва ЕU, Торговельна марка ТRIХІЕ).
Надаючи оцінку зазначеним у спірному рішенні підставам для коригування митної вартості товарів, щодо розбіжностей в поданих документах, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Щодо тверджень відповідача про не надання позивачем до митного оформлення документів на підтвердження транспортних витрат.
Відповідно до п. 3.1 Контракту продавець поставляє покупцю товар за цим Контрактом на умовах CPT Харків, Україна в термінології Інкотермс-2020 або на інших умовах, обумовлених додатково і зазначених в рахунках-фактурах.
Рахунком-фактурою (інвойсом) №VIMD/000001/10/2024 від 21.10.2024 визначено, що товари поставляються на умовах CPT Charkow.
Апелянт зазначає, що декларантом не надавався, зокрема, транспортний договір щодо автомобільного перевезення згідно CMR 628663 та банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати автомобільного перевезення, а також, до митного оформлення не надавалась заявка до договору на транспортне перевезення товару.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до правил Інкотермс-2020 умови поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.
Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі 814/4204/15, від 20 лютого 2025 року у справі № 160/33340/23.
Отже, за умовами поставки CPT Харків саме на продавця, а не на позивача покладались обов'язки щодо сплати й забезпечення транспортування товару з місця відвантаження до м. Харків, Україна, а тому витрати на його транспортування вже включені до ціни товару.
З огляду на вказане, враховуючи, що місцем призначення в інвойсі зазначено м. Харків, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було понесено витрат на транспортування товару, а тому не надання позивачем документів про вартість транспортування з Польщі до Харкова не є підставою для невизнання митної вартості у спірних правовідносинах.
Що стосується доводів апелянта про те, що графа 22 CMR не містить підпису відправника, слід зазначити, що в копії CMR, зокрема у графі 22 міститься печатка відправника - VIOLA Sp.z.o.o., що узгоджується зі змістом ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, якою передбачено, що Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.
Крім того, самі собою недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 20 червня 2023 року у справі 380/1221/20.
Стосовно проведеного аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України щодо рівню митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами, колегія суддів зазначає наступне.
Основною підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначеного в митній декларації, поданій позивачем, став аналіз цінової інформації, яка міститься в базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України.
Наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України згідно вказаного в рішенні не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.
При цьому, посилання у рішенні лише на номер митної декларації, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за резервним методом.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларацій, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Поряд із тим, текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації як на джерело цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020 та від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24.
Таким чином, інформація в базах АСМО Інспектор та ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем.
Колегія суддів зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.
Щодо посилань апелянта на відсутність каталогів, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листи) від виробника товару, колегія суддів зазначає наступне.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 28.02.2024 р. у справі № 815/1460/18.
При цьому, частиною 2 статті 53 МК України до переліку обов'язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості не віднесено прайс-лист.
Отже, колегія суддів відхиляє доводи митниці про відсутність прайс-листів та каталогів від виробника товару, як підставу для коригування митної вартості, оскільки такі документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції, складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №810/3667/15.
Таким чином, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.
Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення , то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 МКУ.
Відтак, відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що документи, що були надані позивачем містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі вищезазначеного, рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2024/000618/2 від 28.10.2024 не відповідає приписам ч.2 ст.55 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Враховуючи, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807200/2024/000740 від 28.10.2024 відповідачем заповнено у зв'язку з прийнятим оспорюваним рішенням про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, а тому вказана картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 по справі № 520/30934/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій