08 серпня 2025 р.Справа № 520/20813/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 520/20813/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 за № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 за № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 520/20813/24 скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 25 січня 2024 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 25 січня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 25 січня 2024 року. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2021 року по 24 січня 2024 року залишено без розгляду.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати на сплату судового збору в сумі 2 422 грн 44 коп.
30 червня 2025 року від ОСОБА_1 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій позивач просить суд апеляційної інстанції роз'яснити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, оскільки така зумовила неоднозначне розуміння того, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 7763,17 грн, чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.
Колегія суддів, розглянувши заяву позивача та доводи на її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Так, за правилами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Отже, метою роз'яснення судового рішення є більш повне та детальне викладення тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, без внесення змін до рішення по суті і без вирішення питань, які не були предметом судового розгляду.
Разом з цим незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та викликають суперечки під час виконання.
Колегія суддів зазначає, що виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Такий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №823/361/18.
Тобто роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснюючи рішення, суд не вносить зміни в існуюче рішення.
Водночас вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а з її змісту слідує, що такі критерії має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
У поданої заяві про роз'яснення судового рішення позивач зазначає, що під час виконання рішення суду виникла неузгодженість щодо правильного розуміння його резолютивної частини, оскільки відповідач - ГУ ПФУ у Харківській області, неправильно інтерпретує згаданий у постанові «показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески». Вказує, що замість фактичного показника, що підлягає застосуванню при обчисленні пенсії позивача, відповідач помилково вважає таким показником суму 3764,40 грн, водночас правильним є показник 7763,17 грн, що відповідає середній заробітній платі за 2017-2019 роки і має використовуватися при обчисленні пенсії позивача в 2020 році. Зазначає, що через цю розбіжність у трактуванні судового рішення його виконання стало неправильним, що порушує права позивача на належний розмір пенсії.
З огляду на вказане вважає, що резолютивна частина рішення суду підлягає роз'ясненню, аби усунути будь-які сумніви у тому, який саме показник середньої заробітної плати слід застосовувати при здійсненні індексації пенсії позивача згідно з судовим рішенням.
Проте зазначене не може слугувати підставою для роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 520/20813/24, з огляду на таке.
Так, у резолютивній частині постанови не вказано конкретної суми показника середньої заробітної плати, а лише використано загальне формулювання: "показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії".
Водночас у мотивувальній частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 зазначено, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2024 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні Постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 за №185.
Абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що постанова від 27.01.2025 є чіткою та не містить неоднозначностей щодо зобов'язань відповідача провести індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів 1,197 з 25.01.2024 та 1,0796 з 01.03.2024, а конкретна сума показника середньої заробітної плати фактично не була спірною на час ухвалення зазначеного судового рішення.
Окрім того, слід зауважити, що з матеріалів справи (а.с. 22-28, 135) вбачається, що показник середньої заробітної плати становить 7763,17 грн, оскільки саме він був застосований при первинному обчисленні пенсії позивача у 2020 році відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає врахування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2017-2019 роки).
Отже, резолютивна частина постанови від 27.01.2025 не потребує додаткового тлумачення чи уточнення порядку виконання, оскільки вона прямо зобов'язує відповідача провести індексацію до "показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії". Це формулювання є стандартним і відповідає законодавству, а визначення конкретного розміру цього показника належить до компетенції відповідача під час виконання рішення.
Водночас колегія суддів зазначає, що відповідач на виконання судового рішення ухвалив 08.04.2025 рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення у справі № 520/20813/24.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зважаючи на викладене, підстави для роз'яснення постанови Другого апеляційного адмінітративного суду від 27 січня 2025 року відсутні.
З урахуванням наведеного у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись статтями 249, 250, 254, 321, 324, 338, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 520/20813/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.