06.08.2025
Справа № 522/1112/25
Провадження по справі № 1-кп/522/1126/25
06 серпня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 133 клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000664 від 26.08.2024 року, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працевлаштованого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
законного представника - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_3 , -
В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000664 від 26.08.2024 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання (згідно ч. 2 ст. 94 КК України).
Як встановлено судом, ОСОБА_3 вчинив у стані неосудності суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, за таких обставин.
Так, 26.08.2024 року приблизно о 15 год., 50 хв. ОСОБА_3 , знаходячись в торгівельному залі магазину «Таврія В» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога буд. 17/19, придбав 3 пляшки із запальною речовиною об'ємом 1 літр, після чого покинув приміщення магазину.
В подальшому, ОСОБА_3 26.08.2024 року о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні храму Святої Великомучениці Тетяни, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23ц, маючи при собі три пляшки з рідиною для розпалювання, запальничку та дві купюри номіналом 20 гривень, не будучи здатним усвідомлювати свої дії та не маючи можливості керувати ними внаслідок страждання на хворобливий психічний розлад “Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-іпохондричного стану з диссомнією та стійкими суіцидальними намірами», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F43.1 за МКХ-10), який резистентний до лікування, за глибиною та ступенем виразності досягав психотичного рівня, розлив по всій площі приміщення легкозаймисту речовину та за допомогою запальнички підпалив дві купюри номіналом 20 гривень, свідком його дій стала ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка почала активно рухатись в його напрямку та голосно вимагати припинити протиправні дії. ОСОБА_3 не реагуючи на зауваження працівниці храму, підпалив дві купюри номіналом 20 гривень, жбурнув їх на легкозаймисту речовину заздалегідь розлиту ним на підлозі приміщення, але підпалу приміщення не сталося, оскільки ОСОБА_7 встигла загасити купюри.
Далі ОСОБА_3 покинув приміщення храму та втік у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_3 , за своїм психічним станом, не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, а саме закінчений замах на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 688 за результатами проведення комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до вчинення інкримінованого йому діяння, страждав на хворобливий психічний розлад “Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-іпохондричного стану з диссомнією та стійкими суіцидальними намірами», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F43.1 за МКХ-10), який резистентний до лікування, за глибиною та ступенем виразності досягав психотичного рівня, у зв'язку з чим не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст. 19, 20 КК України).
В даний час, підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хворобливий психічний розлад “Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-іпохондричного стану з диссомнією та стійкими суіцидальними намірами», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F43.1 за МКХ-10), який резистентний до лікування, за глибиною та ступенем виразності досягав психотичного рівня, у зв'язку з чим він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В судовому засіданні прокурор просив клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.
Захисник та законний представник ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення клопотання.
Представник потерпілої особи надав до суду заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.
Заслухавши думки сторін та дослідивши надані докази, суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, за обставин, викладених у клопотанні, повністю визнається учасниками судового провадження та обставини їх вчинення ніким не оспорюються.
Вчинення ОСОБА_3 вказаного суспільно-небезпечного діяння підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами у кримінальному провадженні: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події; речовими доказами; відеозаписом з місця події; протоколами пред'явлення особи для впізнання; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК стосовно ОСОБА_3 від 26.08.2024 року; протоколом огляду предмету; висновком експерта від 16.12.2024 №СЕ-19/116-24/19078-ФХД; відеозаписами; висновком судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3 №688 від 30.09.2024 року; характеризуючими особу ОСОБА_3 даними; висновками судової екпертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, у стані неосудності, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи він не міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними під час вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 688 від 30.09.2024 за результатами проведення комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до вчинення інкримінованого йому діяння, страждав на хворобливий психічний розлад “Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-іпохондричного стану з диссомнією та стійкими суіцидальними намірами», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F43.1 за МКХ-10), який резистентний до лікування, за глибиною та ступенем виразності досягав психотичного рівня, у зв'язку з чим не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст. 19, 20 КК України).
В даний час, підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хворобливий психічний розлад “Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-іпохондричного стану з диссомнією та стійкими суіцидальними намірами», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F43.1 за МКХ-10), який резистентний до лікування, за глибиною та ступенем виразності досягав психотичного рівня, у зв'язку з чим він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 за своїм психічним станом на теперішній час становить суспільну небезпеку і потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання, з метою запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь, та за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, (відповідно до ст. 92, ч. 2 ст. 94 КК України).
Частиною 2 ст. 513 КПК України визначено, що визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Частиною 2 ст. 19 КК України передбачено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до вимог ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь..
При цьому, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які зокрема вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння (п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України).
Згідно з ч. 1 ст. 94 КК України обрання судом певного виду примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Як встановлено в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждав і в теперішній час страждає на хворобливий психічний розлад “Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-іпохондричного стану з диссомнією та стійкими суіцидальними намірами», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F43.1 за МКХ-10), який резистентний до лікування, за глибиною та ступенем виразності досягав психотичного рівня.
Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.
Пункт 5 частини 1 статті 513 КПК України покладає саме на суд обов'язок під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, у разі застосування таких заходів, визначати їх вид.
Як встановлено в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, страждав і в теперішній час страждає на хворобливий психічний розлад “Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-іпохондричного стану з диссомнією та стійкими суіцидальними намірами», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F43.1 за МКХ-10), який резистентний до лікування, за глибиною та ступенем виразності досягав психотичного рівня.
Крім того, ОСОБА_3 підлягає наданню амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до роз'яснень п.п. 5, 15 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», розглядаючи справи про застосування примусових заходів медичного характеру, суди повинні враховувати, що такі заходи, як надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним, посиленим або суворим наглядом, передбачені ст. 94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння (злочини) в стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними. Судам потрібно мати на увазі, що тимчасовий розлад психічної діяльності особи, який позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, що настав після вчинення злочину (як до постановлення вироку, так і під час відбування покарання), також може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, а суд при визначенні виду психіатричного закладу, в який слід помістити психічно хворого, має виходити як з його психічного стану, так і характеру скоєного ним суспільно-небезпечного діяння.
Заслухавши думки учасників судового провадження, враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи № 688 від 30.09.2024 року, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 на даний час потребує застосування стосовно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Обираючи вид примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 суд враховує характер та тяжкість вчинених ним діянь, тяжкість та характер захворювання, ступень небезпечності психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечні діяння та представляє небезпеку для суспільства і вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, продовжений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2024 року стосовно ОСОБА_3 слід вважати таким, що втратив свою дію.
Арешт накладений ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2024 року на майно, вилучене під час огляду місця події від 26.08.2024 року, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23ц; та на майно, вилучене під час проведення особистого обшуку ОСОБА_3 від 26.08.2024 року, слід скасувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З урахуванням того, що відносно ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру, тому в даному випадку будь-які витрати із ОСОБА_3 стягненню не підлягають.
Таким чином, процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 11 938 гривень 50 копійок, необхідно віднести на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 94 КК України, ст. 100, 174, 372, 376, 395, 512, 513, 532 КПК України,-
Застосувати стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, продовжений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2024 року стосовно ОСОБА_3 вважати таким, що втратив свою дію.
Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 11 938 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок, - віднести на рахунок держави.
Арешт накладений ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2024 року на майно, вилучене під час огляду місця події від 26.08.2024 року, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23ц; та на майно, вилучене під час проведення особистого обшуку ОСОБА_3 від 26.08.2024 року, - скасувати.
Речові докази:
- фрагмент грошових коштів з ознаками горіння вилучено та поміщено до сейф пакету CRI1213202; фрагмент купюри номіналом 20 (двадцять) гривень, яка частково зазнала ушкоджень внаслідок підпалу, вилучено та поміщено до паперового конверту (№2); паперовий конверт з марлевим тампоном із змивом з підлоги (№5); паперовий конверт з марлевим тампоном (контрольним зразком); пляшка з рідиною №3, поміщена до картонної коробки НПУ; пляшка з рідиною №4, поміщена до картонної коробки НПУ; пляшка з рідиною №6, поміщена до картонної коробки НПУ - знищити;
- сорочку в клітинку блакитно-синього кольору упаковану до спеціального пакування; штани мультікам, упаковані до спеціального пакування, вилучені під час проведення особистого обшуку ОСОБА_3 від 26.08.2024 року, - повернути власнику;
- запальничку, упаковану до спеціального пакування - знищити;
- DVD-R диск, який містить відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, розміщених в приміщенні та на зовнішній частині будівлі, де розташовується супермаркет «Таврія-В», за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 17/19, яким зафіксовано подія, що мала місце 26.08.2024 року, приблизно о 15:50 год. за участі ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- сейф-пакети з номерами: QHY0170635 (в якому міститься пляшка з рідиною для розпалювання №1); QHY0170636 (в якому міститься пляшка з рідиною для розпалювання №2); QHY0170637 (в якому міститься пляшка з рідиною для розпалювання №3), - знищити;
- сейф-пакети з номерами: QHY0170638 (зелена чоловіча сорочка в клітинку); QHY0170639 (чоловічі камуфльовані штани) - повернути власнику;
- паперовий конверт, з позначкою НПУ (в якому міститься підгоріла купюра номіналом 20 (двадцять) гривень); паперовий конверт з позначкою НПУ (в якому міститься підгоріла купюра номіналом 20 (двадцять) гривень); паперовий конверт, з позначкою НПУ (в якому міститься запальничка), - знищити.
Копію ухвали суду вручити особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру та прокурору.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси ОСОБА_8