03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/5046/22 Головуючий у суді першої інстанції - Мазур Ю.Ю.
Номер провадження № 22-ц/824/9652/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
06 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Мазур Ю.Ю., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики,-
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 258 500, 00 доларів США та стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 27 151, 20 грн.
Разом із позовом ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб Jeep Wrangler, 1995 куб. см. 2018 року, номер кузова: НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , в межах суми заборгованості до виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва у даній справі, у разі задоволення позовних вимог.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в даній цивільній справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Стрикалем О.В. - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року - скасовано та задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі. Накладено арешт на транспортний засіб Jeep Wrangler, 1995 куб. см. 2018 року, номер кузова: НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ..
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 752/5046/22, у якій просив суд скасувати заходи забезпечення позову, а саме арешт накладений постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 752/5046/22 на транспортний засіб марки Jeep Wrangler, 1995 куб. см. 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN-номер) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ним.
В обґрунтування заяви зазначив, що постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Стрикалем О.В. - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року - скасовано та задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Накладено арешт на транспортний засіб Jeep Wrangler, 1995 куб. см. 2018 року, номер кузова: НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2
19 лютого 2025 року останній звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування вищезазначених заходів забезпечення позову. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року клопотання повернуто заявнику та роз'яснено, що вказане клопотання про скасування заходів забезпечення позову має бути розглянуто Голосіївським районним судом міста Києва.
Вказує, що 30 жовтня 2018 року між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надала в позику 47 700, 00 доларів США йому та ОСОБА_3 , які вони зобов'язувалися повернути не пізніше 30 липня 2019 року.
В забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором позики від 30 жовтня 2018 року він та ОСОБА_3 передали ОСОБА_4 в заставу автомобіль Jeep Wrangler, 1995 куб. см. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , про що між ними 30 жовтня 2018 року було укладено договір застави.
07 квітня 2023 року ОСОБА_4 уклала договір відступлення права вимоги за вищевказаним договором позики та договором застави з ОСОБА_5 ..
Відповідно до договору позики, зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою від 30 квітня 2019 року №1 та Додатковою угодою від 22 січня 2024 року №2 він та ОСОБА_3 зобов'язалися повернути ОСОБА_5 47 700, 00 доларів США в строк до 29 лютого 2024 року.
В серпні 2024 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет застави.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що арешт, накладений на підставі постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року порушує право заставодержателя - ОСОБА_5 ..
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 752/5046/22 - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, а саме арешт накладений постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі №752/5046/22 на транспортний засіб марки Jeep, модель Wrangler, чорного кольору, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN-номер) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 ..
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у даній справі відмовити.
В обґрунтування доказів апеляційної скарги зазначає, що його позовні вимоги спрямовані на стягнення суми заборгованості у розмірі 258 550, 00 доларів США за договором безвідсоткової позики від 14 грудня 2021 року, що був укладений між ним та ОСОБА_2 ..
28 листопада 2023 року Голосіївський районний суд міста Києва за його позовом ухвалив рішення, яким його позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 258 550, 00 доларів США. Стягнуто з останнього на його користь судовий збір у розмірі 12 405, 00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року - без змін.
20 травня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я.В., розглянувши заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 12 405, 00 грн.
20 травня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Я.В., розглянувши заяву про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_8 про примусове виконання виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_8 про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики від 14 грудня 2021 року у розмірі 258 550, 00 доларів США з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ..
Наголошує, що станом на момент подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 свої зобов'язання з повернення грошових коштів перед ним не виконав.
Вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що в разі якщо постанова про арешт рухомого майна була прийнята після реєстрації застави за договором застави, відповідно до приписів чинного законодавства заставодержатель має вищий пріоритет щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими особами, безпідставні.
Арешт на автомобіль марки JEEP, модель WRANGLER, чорного кольору, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN-номер): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_4 , який зареєстрований за відповідачем накладений постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі №752/5046/22 пріоритетність не порушує, а навпаки захищає його права як стягувача.
Зазначає, що судом першої інстанції також не було з'ясовано чи існує заборгованість у відповідача та ОСОБА_3 за договором позики від 30 жовтня 2018 року.
Розгляд судом першої інстанції клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову позбавило його права на участь у судових засіданнях та порушило його конституційні права.
16 липня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшло заперечення від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , відповідно до якого просить на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року у справі №752/16550/24, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено в повному обсязі та воно не оскаржувалося ОСОБА_1 ..
Наголошує, що вказаним рішенням визнано право власності на спірний автомобіль за ОСОБА_5 і на підставі цього рішення було подано заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Належним чином повідомлені учасники справи до суду апеляційної інстанції не з'явилися (а.с. 68-69).
У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики. На вказану ухвалу представником позивача було подано апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Стрикалем О.В. - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року - скасовано та задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики. Накладено арешт на транспортний засіб JEEP WRANGLER, 1995 куб. см. 2018 р.в., ідентифікаційний номер (VIN-номер) НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ).
19 лютого 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування вищезазначених заходів забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року клопотання повернуто заявнику та роз'яснено, що вказане клопотання про скасування заходів забезпечення позову має бути розглянуто Голосіївським районним судом м. Києва.
Районним судом також було встановлено, що 30 жовтня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено Договір позики, відповідно до умов якого Позикодавець ОСОБА_4 надала Позичальникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в позику 47 700, 00 доларів США, а Позичальники солідарно зобов'язалися повернути Позикодавцю 47 700, 00 доларів США не пізніше 30 липня 2019 року.
В забезпечення виконання Позичальниками їхніх зобов'язань за Договором позики від 30 жовтня 2018 року, Позичальники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали Позикодавцеві в заставу належний їм на праві спільної сумісної власності автомобіль марки Jeep, модель Wrangler, чорного кольору, 2018 року випуску, VІN-номер: НОМЕР_1 , д.н.з.: НОМЕР_2 , який зареєстрований за Позичальником ОСОБА_2 , про що між ними того ж дня 30 жовтня 2018 року був укладений Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 7350.
07 квітня 2023 року ОСОБА_4 уклала договір відступлення права вимоги за вищезазначеним Договором позики та Договором застави з ОСОБА_5 ..
Відповідно до Договору позики, зі змінами та доповненнями внесеними Додатковою угодою №1 від 30 квітня 2019 року та Додатковою угодою №2 від 22 січня 2024 року відповідачі зобов'язалися повернути ОСОБА_5 47 700 доларів США в строк до 29 лютого 2024 року.
В серпні 2024 року ОСОБА_5 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - задоволено. В рахунок погашення заборгованості у розмірі 47700,00 доларів США, що в еквіваленті станом на 29 липня 2024 складає 1 960 374,60 грн за договором позики від 30 жовтня 2018 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернуто стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки Jeep, модель Wrangler, чорного кольору, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN-номер): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 , шляхом визнання права власності за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на автомобіль марки Jeep, модель Wrangler, чорного кольору, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN-номер): НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 .
Вказане вище рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року у справі № 752/16550/24 набрало законної сили.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виснував, що застава виникла та зареєстрована раніше (30 жовтня 2018 року) за накладення арешту постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, а накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, чим порушується право заставодержателя одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про задоволення клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у даній справі не відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства (пункт 5 частини третьої статті 2, стаття 13 ЦПК України) учасник справи має право оскаржити судове рішення, яке порушує права чи інтереси саме цього учасника.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (статті 391 ЦК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Диспозитивність - один із принципів цивільного судочинства, на підставі якого учасник справи самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення у касаційному порядку та в яких межах.
У частині першій статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що позивач належним чином не обґрунтував заяву про забезпечення позову в частині того, що існує ризик реалізації майна, а саме: транспортного засобу Jeep Wrangler, 1995 куб. см. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 на користь третіх осіб діями відповідача, тому суд дійшов висновку, що позивач не довів, а суд не встановив підстав для накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: транспортний засіб Jeep Wrangler, 1995 куб. см. 2018 року, номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . Крім того, позивач не надав підтверджень, що вказане майно належить відповідачу, також не надано оцінки майна, на яке позивач просить накласти арешт, що позбавляє суд встановити співмірність заходу забезпечення позову з ціною позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Стрикалем О. В., задоволено.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на транспортний засіб «JEEP WRANGIER», об'єм двигуна
1995 куб. см, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ..
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не забезпечив позов зазначеним способом та дійшов помилкового висновку про те, що немає підстав для забезпечення позову, оскільки між сторонами виник спір, який має майновий характер, і без вказаного забезпечення позову може утруднитись виконання можливого рішення суду.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором безвідсоткової позики від 14 грудня 2021 року у розмірі 258 550,00 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 кошти
у розмірі 258 500,00 дол. США, що позивач довів та про що позичальник написав письмову розписку (договір безвідсоткової позики). Проте в обумовлений
у договорі строк ОСОБА_2 коштів не повернув, відтак порушив грошове зобов'язання, у результаті чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у визначеній сторонами у договорі валюті - доларах США.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року залишено без змін.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд, доходить висновку про обґрунтованість доводів викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову звертається відповідач - ОСОБА_2 , оскільки такі заходи забезпечення позову фактично створюють перешкоди для реалізації прав кредитора - ОСОБА_5 .. Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що усвідомлюючи негативні наслідки таких заходів саме ОСОБА_5 повинен звертатися до суду із такою заявою.
Враховуючи частину першу статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Встановлено, що відповідно до відомостей в АСВП 20 травня 2024 року було відкрито виконавче провадження, у якому стягувачем є ОСОБА_1 , а боржником ОСОБА_2 , відтак наявні підстави стверджувати, що рішення Голосіївського районного суду від 28 листопада 2023 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором безвідсоткової позики від 14 грудня 2021 року у розмірі 258 550, 00 доларів США є не виконаним.
Разом з тим, у АСВП відсутні відомості щодо відкриття виконавчого провадження на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави задоволено.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У частині першій статті 157 ЦПК України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2012 року № 18?рп/2012 зазначив, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку існування загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07 серпня 2025 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді : Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв