30 травня 2025 року м. Київ
Справа: № 378/14/24
Провадження: №33/824/50/2025
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційнускаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Антосини Романа Сергійовича
на постанову Ставищенського районного суду Киїської областівід22 лютого 2024 року,винесенупідголовуваннямсудді ОСОБА_2 ,
усправі про притягнення до адміністративноївідповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ст. 124 КУпАП,
Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнановинним в скоєнніадміністративногоправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано штрафу у розмірі850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовийзбір в розмірі 605 грн60 коп. доспеціального фонду Державного бюджету України.
Провадження усправі про ОСОБА_4 до адміністративноївідповідальності за ст. 124 КУпАПзакрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАПзавідсутністю складу адміністративногоправопорушення.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Антосина Р. С. 02 березня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Ставищенського районного суду Київсьої області від 22 лютого 2024року та винести нове судове рішення, яким провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП та визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_3 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення являється процесуальним документом, в якому фіксують обставини вчинення адмінстративнгоправопорушення.Протокол складається на підставі доказів. Отже сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не являється доказом. Крім того вказує,щоз пояснень обох водії не можливо встановити місце зіткнення транспортних засобів. Зазначив, що із самого початку провадження щодо дорожньо-транспортної пригоди покази ОСОБА_1 були послідовними та узгодженми з матеріалими справи, при цьому ОСОБА_3 під час надання показів у суді ухилявся від надання прямих відповідей на поставлені питання.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Антосина Р. С. надали пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди.Просили апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 надав пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Антосина Р.С., ОСОБА_3 ,дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 увчиненні, передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як убачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№697134 ОСОБА_1 27.12.2023 о 12 годині 50 хвилин на 129 кіломерті + 800 метрів автодороги М-05 Київ - Одеса, керуючи автомобілем KIA Sportage, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , під час перестроювання не дав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем VolkswagenPassat, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , після чого автомобіль «КІА» продовжив рух у відбійник а автомобіль «VolswagenPassat» в кювет, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані письмові ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ?протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою пригоди до нього.Схема місця ДТП підписана учасниками даної пригодибез будь-яких зауважень.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з пунктом 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Враховуючипервинні пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди,схему місця ДТП, характер та локалізацію механічних пошкоджень автомобілів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що водієм ОСОБА_1 недотримано п. 10.1, 10.3Правил дорожнього руху, адже він,під час перестроювання не дав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися, внаслідок чого трапилась дорожньо-транспортна пригода.
Однак, суд апеляційної інстації не погоджується із висновком суду першої інстації, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з п.2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
У п. 13. 1 ПДР передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до протоколу про адмінстративне правопорушення №425236 ОСОБА_3 о 12 годині 50 хвилин на 129 кіломерті + 800 метрів автодороги М-05 Київ - Одеса, керуючи автомобілем VolkswagenPassat, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , під час руху не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, при виявленні автомобіля «KIA», н. з. НОМЕР_1 , не вжив всіх заходів для зменшення швидкості та безпечного об'їзду перешкоди та скоїв з ним зіткнення. В подальшому від зіткнення автомобіль «КІА» скоїв наїзд на металевий відбійник, а автомобіль «Volkswagen» продовжив рух та скоїв наїзд на металевий відбійник, чим порушив п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.
З пояснень ОСОБА_1 від 27.12.2023 убачається, що 27.12.2023 близько 12 годин 45 хвилин, він рухався на автомобілі KIA Sportage, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 по автодорозі Київ - Одеса в сторону Одеси у правій полосі із швидкістю близько 95 - 100 км/год. Через дзеркало заднього виду бачив, що позаду нього в попутному напрямку рухається автомобіль. Відстань між ними швидко зменшувалась. На 130 кілометрі перед з'їздом на Винарівку відчув удар в задню частину свого автомобіля, від чого автомобіль декілька раз розвернуло, та він в'їхав переднім бампером автомобіля в металевий відбійник зліва, який розділяє зустрічні потоки транспорту, а автомобіль «КІА», який рухався на значній швидкості (більше 110 км/год.), після зіткнення виїхав на праве узбіччя.
Згідно пояснень ОСОБА_3 в суді та його письмових пояснень від 27.12.2023 (а. с. 4), 27.12.2023 близько 13 годин, він рухався на автомобілі VolkswagenPassat, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 по автодорозі М - 05 Київ - Одеса в напрямку м. Одеса в крайній лівій смузі з дозволеною швидкістю (не більше 100 км./год.). Перед ним попереду з дещоменшоюшвидкістюрухався в правійсмузіавтомобіль «КІА», і вінпотихенькуйого настигав. Коли автомобіль «КІА» буввіднього за 10-20 м, водійданогоавтомобіляраптово, не включивши покажчик повороту, почав перестроюватись в крайнюліву полосу, по якійрухавсявін. Він почав гальмувати, відбулосьзіткнення. Йогоавтомобільпереднім бампером зіткнувся з лівоючастиноюзаднього бампера автомобіля «КІА». Післязіткненняйогоатомобільпроїхавметрів 40, і вдарившись в дорожній знак, з'їхав в кювет.
Згідно схемидорожньо-транспортноїпригодиубачається, щодорожньо-транспортна пригодасталася на дорозі, що мала три смуги для руху в даномунапрямку (ліву, праву та смугу для розгону), місцезіткнення (3) зафіксованобезпосередньо на роздільнійсмузіміжлівою та правою смугамируху; післязіткненняавтомобіль «КІА» (2) розташований в лівійсмузіруху (на відстані 45 м відмісцязіткнення, автомобіль «Passat» (1) знаходиться в кюветі (праворучпопередувідмісцязіткнення), в автомобілі «VolkswagenPassat» пошкодженопередній бампер, в автомобілі «КІА» пошкодженолівучастинузаднього бамперу.
З метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин подіїдорожньо-транспортної пригоди, відповідно до положень ст.273 КУпАП, до суду апеляційної інстанції був запрошений експерт Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внустрішніх справ України Галушка А. В ..
Експерт Галушко А. В. дослідивши матеріали адміністративного правопорушення пояснив, що, якщо ураховувати версію ОСОБА_1 , щодо розвитку дорожньо-транспортної пригоди, то відповідно винним є ОСОБА_3 , у разі якщо слідувати ОСОБА_7 , то, відповідно, винним є ОСОБА_1 . Також зазначив, що зі схеми дорожньо-транспортної пригоди неможливо встановити хто з водії є винним в даній дорожньо-транспортній пригоді.
З'ясувавши умови дорожньої обстановки, а саме, відомості, які зафіксовані на схемі місця ДТП, фотозображеннях із місця ДТП, розміщення транспортних засобів на дорозі після ДТП, характер та локалізацію пошкоджень на транспортних засобах, напрямок руху автомобілів, їх місце зіткнення, характер розташування транспортних засобів відносно один одного, а також з урахуванням наданих пояснень учасниками пригоди, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом не дотримався безпечної дистанції, при виявленні автомобіля «KIA», н. з. НОМЕР_1 , не вжив всіх заходів для зменшення швидкості та безпечного об'їзду перешкоди та скоїв з ним зіткнення.
Також суд апеляційної інстанції наголошує на тій обставині, що дії обох ОСОБА_8 та ОСОБА_3 знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із даною дорожньо-транспортною пригодою.
Таким чином ОСОБА_3 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правила ч.2 ст.38 КУпАП визначають строки накладення адміністративного стягнення. Дана норма регламентує, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті.
У ст.23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, сплив строку накладення адміністративного стягнення, на відміну від відсутності в діях особи складу чи події адміністративного правопорушення, або ж вчинення особою дій в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, є очевидно нереабілітуючою підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку про скасування постанови Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року в частинні закриття провадження відносно ОСОБА_3 напідставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративногоправопорушення, з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі відносно нього на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Антосини Р. С. підлягаєчастковомузадоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Антосина Романа Сергійовича задовольнити частково.
Постанову Ставищенського районного суду Киїської області від 22 лютого 2024 рокувідповідно до якої, провадження відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності заст. 124 КУпАПзакрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушенняскасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставіп.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Постанову Ставищенського районного суду Киїської області від 22 лютого 2024 рокув частині визнання ОСОБА_9 винним в скоєнніадміністративногоправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Невідома