05 серпня 2025 року м. Київ
справа №752/6142/25
провадження № 33/824/3339/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зоц Анастасія Олексіївна, на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23 лютого 2025 року о 01 год. 22 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 в місті Києві по просп. Голосіївському, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Не погоджуючись з такою постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зоц А.О., подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови безпідставно дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки в розуміння диспозиції ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент його зупинення працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про доведеність ухилення від медогляду, оскільки будучи доставленим до закладу охорони здоров'я, згоду на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у запропонованому лікарем порядку ОСОБА_1 не надав.
Звертає увагу, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду щодо виявлення стану сп'яніння у закладах охорони здоров'я - відсутній.
У судовому засіданні, яке призначене на 05 серпня 2025 року у Київському апеляційному суді з'явились ОСОБА_1 та його захисник- адвокат Зоц А.О., які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 968117 від 23 лютого 2025 року, ОСОБА_1 23 лютого 2025 року о 01 год. 22 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 в місті Києві по просп. Голосіївському, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положенням ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначає, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Як видно із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 в місті Києві по просп. Голосіївському, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 968117 від 23 лютого 2025 року; карткою обліку адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 лютого 2025 року; розпискою ОСОБА_1 від 23 лютого 2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 32835 від 23 лютого 2025 року; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі підтверджується також даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водієві ОСОБА_1 , неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу та встановленому законом порядку у відповідному медичному закладі у лікаря нарколога, на що останній категорично відмовився.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп'яніння з огляду на таке.
Як вбачається з відеозапису з бодікамери, працівник поліції запитує в ОСОБА_1 куди останній їде, на що водій відповів: «людина попросила підвезти».
Також, факт керування ОСОБА_1 підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 32835 від 23 лютого 2025 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 (б) ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказана постанова не оскаржена та не скасована.
За таких обставин, Київський апеляційний суд робить висновок, що матеріалами справи у сукупності доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Безпідставними є і доводи апеляційної скарги, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду щодо виявлення стану сп'яніння у закладах охорони здоров'я - відсутній з огляду на таке.
Згідно п.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водії в транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09 листопада 2015 року, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Натомість, Інструкцією не заборонено використовувати спеціальний технічний прилад при проведені огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Згідно п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженого постановою КМУ від17.12.2008 №1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту (тесту на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини) обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Як вбачається з відеозапису, працівник медичного закладу пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, що є вимірювальною технікою дозволеною МОЗ та внесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки України.
Таким чином наполягання водія лише на проведенні огляду та лабораторного дослідження не ґрунтується на вимогах закону так як лабораторне дослідження є обов'язковим лише при наркотичному сп'янінні.
Апеляційний суд зауважує, що хоча словесно водій не заперечував проходити медичний огляд в закладі охорони здоров'я, проте ОСОБА_1 не пройшов такий медичний огляд, та безпідставно наполягав на проведенні лабораторного дослідження, тому така поведінка вірно розцінена і поліцією і районним судом, як відмова проходити огляд в установленому порядку.
Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, розумних сумнів щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не викликають, порушень щодо порядку отримання доказів, що містяться в матеріалах справи не наводять, що в сукупності свідчить про формальність доводів апеляційної скарги, спрямованих на уникнення адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та не потребує доведення факту перебування у стані сп'яніння.
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні,а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зоц Анастасія Олексіївна - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду О.В. Желепа