16 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року ОСОБА_5 повернуто його скаргу на постанову дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 13.11.2024 про закриття кримінального провадження № 42016101010000341, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 25.11.2016.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що скаржник звернувся до суду зі скаргою 19.05.2025, тобто поза межами десятиденного строку, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, до якої долучив власноручну заяву, зареєстровану канцелярією Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києві від 17.12.2024 про видачу постанови від 13.11.2024 про закриття кримінального провадження № 42016101010000341, а також долучив копію самої оскаржуваної постанови. Тобто, станом на 17.12.2024 скаржнику було відомо про існування оскаржуваної постанови та він просив надати її копію. Водночас скаржник у скарзі не порушує питання про поновлення строку для оскарження постанови від 13.11.2024 про закриття кримінального провадження № 42016101010000341, а лише стверджує, що постанову ним нібито одержано 03.05.2025, однак жодних доказів цьому не надає, що, відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, є підставою для повернення скарги, оскільки скаргу на постанову подано більш ніж з півторарічним порушенням строків на її оскарження.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить
її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Справа №11-сс/824/4985/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст. 304 КПК України Доповідач ОСОБА_1
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суддя неповно з'ясував всі обставини скарги та прийняв помилкове передчасне рішення, оскільки постанову дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 13.11.2024 він отримав лише 03.05.2025 та 13.05.2025, в межах 10-денного строку, відправив свою скаргу слідчому судді, що, окрім його конверта в матеріалах справи, також підтверджується інформацією з сайту Укрпошти щодо трекінгу його листа зі скаргою до суду.
Вказує й на те, що твердження судді в ухвалі, що скаржник не надав жодних доказів отримання постанови дізнавача саме 03.05.2025, а не раніше, суперечить матеріалам справи і доказам, доданим до його скарги слідчому судді, а саме: в додатку 2 до скарги міститься його розписка від 03.05.2025 про отримання на руки в Голосіївській поліції постанови дізнавача від 13.11.2024 про закриття кримінального провадження № 42016101010000341; в додатках 9 та 10 до скарги містяться його заяви до поліції від 17.12.2024 та від 02.03.2024, які доводять, що на зазначені дати він ще не мав текст зазначеної постанови дізнавача для її оскарження, і тому звертався до Голосіївської поліції за її отриманням.
Також зазначає, що з листа Голосіївської окружної прокуратури від 15.11.2024, який він долучає до своєї апеляційної скарги, вбачається, що його вперше інформують про закриття дізнавачем 13.11.2024 кримінального провадження № 42016101010000341, однак текст самої постанови про закриття умисно не надають, щоб позбавити його права на її оскарження до слідчого судді.
Крім того, зазначає, що з 09.03.2023 року він не міг отримати матеріали кримінального провадження для ознайомлення, хоча неодноразово звертався до УП ГУНП Голосіївського району з проханням надати йому ці матеріали, однак лише 04.06.2024 він отримав на руки відповідь начальника ВД Голосіївського ГУНП ОСОБА_7 , датовану 05.06.23, про те, що за даними Єдиного реєстру досудового розслідування вказані вище кримінальні провадження у підслідності відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП - відсутні, у зв'язку з чим надати матеріали для ознайомлення не являється можливим.
Отже, отримавши таку відповідь зникнення з Голосіївської поліції матеріалів кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування злочину, який спричинив йому суттєву моральну і майнову шкоду, він, як потерпілий від цього злочину, подав заяву в Голосіївське УП з проханням провести службове розслідування за фактом відсутності матеріалів кримінального провадження, а також звернувся 29.10.2024 в Голосіївську окружну прокуратуру зі скаргою та заявою про допит його в якості потерпілого у цьому провадженні. Після цього, він і отримав 15.11.2024 вищевказану відповідь за підписом першого заступника керівника Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, однак без самого тексту постанови.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надсилав, при цьому на адресу Київського апеляційного суду надійшов лист за підписом прокурора Голосіївської прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про розгляд апеляційної скарги без її участі.
ОСОБА_5 з'явився в судове засідання разом з малолітньою дитиною. Виходячи з вимог Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства», суд вправі обмежити присутність дитини в залі засідань, якщо це необхідно для забезпечення її безпеки, емоційного стану, або якщо її присутність може вплинути на хід судового процесу.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу така особа може бути видалена із зали судового засідання.
Аналіз наведеного дає підстави вважати, що суд, за наявності обставин, які свідчать, що перебування особи в залі судових засідань, може вплинути на розгляд справи, вправі видалити її із зали засідань і це не буде порушенням принципу гласності судового процесу, оскільки це робиться для забезпечення порядку та нормального ходу засідання.
Враховуючи, що закон забороняє залишати малолітніх дітей без нагляду, а перебування дитини в залі судових засідань викликає у неї надмірну тривогу і страх, істерію, що заважає повноцінному розгляду справи та впливає на емоційний стан дитини через незнайому обстановку та чужих людей, колегія суддів, приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 405 КПК України, за вимогами якої неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора та особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою копії.
Таким чином, перебіг строку на оскарження рішення слідчого, прокурора чи дізнавача починається саме з моменту отримання особою копії цього рішення.
При цьому, зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України слідує, що питання про поновлення строку на звернення до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України ставиться лише у разі його пропуску.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 13.11.2024 року про закриття кримінального провадження № 42016101010000341.
Слідчий суддя, ухвалою від 20.05.2025 року, повернув вказану скаргу, мотивувавши своє рішення тим, що скарга подана з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, а з клопотанням про його поновлення ОСОБА_5 до суду не звертався.
Однак, зі змісту скарги ОСОБА_5 вбачається, що копію постанови дізнавача ВД Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві від 13.11.2024 року про закриття кримінального провадження № 42016101010000341 ним отримано 03.05.2025 року, на підтвердження чого, згідно Додатку 2 до скарги, ОСОБА_5 було надано відповідну розписку.
Зі скаргою на рішення дізнавача ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді 13.05.2025 року.
Повертаючи вказану скаргу слідчий суддя послався на те, що вона подана з пропущеним строком, проте питання про його поновлення ОСОБА_5 не ставить.
Однак слідчий суддя не перевірив доводів ОСОБА_5 щодо своєчасності оскарження рішення дізнавача про закриття кримінального провадження № 4201610101010000341, зважаючи на те, що копію цього рішення він отримав лише 03.05.2025 року, у зв'язку з чим і не ставив питання про поновлення строку на його оскарження.
Поряд з цим слідчий суддя і не дослідив матеріали кримінального провадження на предмет наявності (відсутності) в ньому відомостей про направлення ОСОБА_5 копії постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, зважаючи на доводи ОСОБА_5 , що його неодноразові звернення про надання копії постанови про закриття кримінального провадження були проігноровані.
Посилання слідчого судді на обізнаність ОСОБА_5 про існування постанови про закриття кримінального провадження ще 17.12.2024 року є безпідставними, зважаючи на ті обставини, що вимогами ч. 1 ст. 304 КПК України передбачено перебіг строку на оскарження рішення слідчого, прокурора, дізнавача, не з моменту, коли особа дізналася про його існування, а з моменту отримання його копії.
Без ознайомлення особи зі змістом постанови про закриття кримінального провадження неможливо підготувати на неї обґрунтовану і вмотивовану скаргу.
Наведені обставини вказують на передчасність висновків слідчого судді щодо пропуску ОСОБА_5 строку на оскарження рішення дізнавача в порядку ст. 303 КПК України.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, в ході якого необхідно перевірити доводи ОСОБА_5 щодо своєчасного оскарження постанови про закриття кримінального провадження.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року, якою ОСОБА_5 повернуто його скаргу на постанову дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 13.11.2024 про закриття кримінального провадження № 4201610101010000341, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 25.11.2016, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3