Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 серпня 2025 року справа №520/8587/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівні, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській
області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV починаючи з 13.01.2025;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022 - 2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 13.01.2025 з урахуванням раніше отриманих сум пенсій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є пенсіонером та у 2014 році йому призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідачем, на підставі заяви позивача від 13.01.2025, позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію її розраховано зі застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Позивач звернулась до відповідача зі заявою про перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, тобто, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулася вперше. Відтак на переконання позивача, має місце не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, а призначення іншого виду пенсії, з огляду на, що при призначені такої пенсії, має застосовуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач з 18.12.2024 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У зв'язку з досягненням пенсійного віку з 13.01.2025 на підставі особистої заяви отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 21.02.2025 звернувся до відповідача зі заявою, в якій просив перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум у зв'язку із тим, що у неї наявне право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 -2024 роки.
Листом від 04.03.2025 №6345-5928/Н-03/8-2000/25 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії позивача здійснений з врахуванням показника середньої заробітної плати, який був застосований при попередньому перерахунку, а саме за 2014-2016 роки. Також, позивачу було повідомлено про те, що пенсійна справа перевірена, пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо нарахування їй пенсії за віком із врахування показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для обчислення пенсії за віком із врахування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023 та 2024 роки.
У відповідності до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон України №1058-IV).
У відповідності до частини другої статті 7 Закону України №1058-IV пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першої статті 9 Закону України №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
Положеннями частини другої статті 40 Закону України №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відтак, у випадку призначення пенсії на підставі Закону України №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону України №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-ІV.
Вказане відповідає правовій позиції, наведеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.05.2019 у справі №314/272/17 (2-а/314/33/2017), від 31.03.2020 у справі №348/1296/17, від 01.03.2021 у справі №488/1409/16-а.
З матеріалів справи встановлено, що позивач, під час звернення 08.08.2023 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, отримувала пенсію за вислугу років призначену у відповідності до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Таким чином, суд вважає, що при зверненні із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області після досягнення встановленого статтею 26 Закону України №1058-IV пенсійного віку, позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі частини третьої статті 45 Закону України №1058-IV, а на призначення пенсії за віком на загальних підставах, з її обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України №1058-IV, оскільки за таким призначенням вона звернувся вперше.
Аналогічна правова позиція була наведена у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №509/3080/16-а, від 17.04.2018 №348/2271/16-а, від 23.10.2018 №334/2653/17 (2-а/334/361/17), від 03.10.2018 №428/450/17.
Крім того, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (провадження №11-731апп18) за результатами аналізу обґрунтованості підстав для відступлення від висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права (призначення пенсії за віком замість переведення у порядку частини третьої статті 45 Закону України №1058-IV) у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України №1058-IV. У підсумку, Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15).
Суд зазначає про помилковість висновків відповідача щодо відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із визначенням її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
При цьому, висновки відповідача стосовно того, що у даному випадку призначення нового виду пенсії відсутнє, оскільки пенсія за вислугу років на пільгових умовах, призначена відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, та яка, як і пенсія за віком, розраховується за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно, також є помилковими, оскільки спростовуються наведеними правовими висновками Верховного Суду.
Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи встановлено, та не є спірною обставиною у цій справі, що пенсія за вислугу років позивачу була призначена у відповідності до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років як на момент її призначення позивачу, так і станом на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначалися Законом України №1788-XII.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону України №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону України №1788-XII.
При цьому стаття 9 Закону України №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
Крім того, суд зазначає, що такого виду пенсії як пенсія за вислугу років на пільгових умовах, жодним із вказаних Законів України №1788-ХІІ, №1058-ІV не передбачено, тому посилання відповідача з приводу призначення позивачу пенсії за вислугу років на пільгових умовах, також є безпідставними.
Таким чином, з огляду на встановлені у цій справі обставини, беручи до уваги зазначені висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для призначення їй пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб'єкт владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його рішення, дії чи бездіяльності.
Усупереч наведених положень, правомірність дій відповідачем не доведена.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за останні 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2022, 2023 та 2024 роки) та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату позивачу з 13.01.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022 - 2024 роки.
За приписами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 10.04.2025 №1169-6695-7611-0162, оригінал якої наявний у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1211,20 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 968,96 грн (1211,20 грн. * 0,8).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 968,96 грн.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися з заявою про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 242,24 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за останні 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2022, 2023 та 2024 роки).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки, з 13.01.2025.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 968,96 грн (девятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 08.08.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА