Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 серпня 2025 року справа №520/26372/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.07.2024 (номер справи 204250008770);
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу період роботи з 30.07.1984 по 01.02.1993 згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 , виданою 30.07.1984 колгоспом імені Свердлова Шевченківського району Харківської області та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення - з 18.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком. Проте, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, до страхового стажу позивача не зарахований період роботи з 30.07.1984 по 01.02.1993, оскільки в архівній довідці про колгоспний стаж ім'я, по батькові зазначені в скороченій формі. Таке рішення про відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправним, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, в той же час, уточнюючі довідки для підтвердження стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач 18.07.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 26.07.2024 №204250008770 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком. Свою відмову мотивував тим, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 30.07.1984 по 01.02.1993 згідно трудової книжки колгоспника від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 , оскільки в наданій довідці від 22.04.2024 №169 про колгоспний стаж ім'я, по батькові зазначені в скороченій формі.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що суть спору полягає у наявності чи відсутності правових підстав для зарахування до загального стажу позивача періодів роботи, згідно трудової книжки колгоспника від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 , а саме з 30.07.1984 по 01.02.1993 - робота в колгоспі імені Свердлова Шевченківського району Харківської області.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон України №1058-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту - Закон України №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі по тексту - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Правовий аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є - трудова книжка працівника.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі №235/805/17, від 06.12.2019 у справі №663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі №500/1561/17, від 05.12.2019 у справі №242/2536/16-а.
Відтак, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Суд зазначає, що із змісту оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано період її роботи в колгоспі імені Свердлова Шевченківського району Харківської області з 30.07.1984 по 01.02.1993 згідно архівного довідки від 22.04.2024 №169 від 29.02.2024, оскільки в документі міститься скорочення по батькові заявника.
Надаючи оцінку підставам для відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача спірного періоду роботи, суд враховує, що дійсно архівна довідка від 22.04.2024 №169 містить скорочення, а саме: « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 ».
В матеріалах позовної заяви наявна копія трудової книжки колгоспника від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 , із якої вбачається, що в період з 30.07.1984 по 15.09.1997 позивач була членом колгоспу імені Свердлова Шевченківського району Харківської області.
Крім того, в трудовій книжці відображено прийняття на роботу 30.07.1984 та направлення у тваринницьку бригаду №1 телятницею. У спірний період роботи в архівній довідці від 22.04.2024 №169 відображені відомості про кількість вихододнів та професії, які співпадають із даними з трудової книжки колгоспника від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 .
Про існування будь-яких зауважень до відповідних записів у трудовій книжці відповідачем ані у оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву не вказано.
Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та трудова книжка колгоспника позивача містить інформацію про встановлений мінімум її трудової участі та фактично відпрацьований позивачем час в колгоспі за спірні періоди, суд дійшов висновку про те, що наявність скорочення по батькові позивача в архівних витягах не може бути законною підставою для відмови позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до її страхового стажу.
Крім того, згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка колгоспника позивача містить неправдиві або недостовірні відомості щодо спірного періоду трудової діяльності позивача, тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи з 30.07.1984 по 15.09.1997 згідно з трудовою книжкою колгоспника від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 до страхового стажу, що враховується при призначенні пенсії.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував зазначений період роботи позивача до її страхового стажу, відповідач передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного страхового стажу та відмовив у призначенні пенсії. Така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26.07.2024 №204250008770 про відмову у перерахунку пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26.07.2024 №204250008770 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до стажу позивача період роботи з 30.07.1984 по 15.09.1997 згідно з трудовою книжкою колгоспника від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 .
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 12.09.2024 №3995-7920-3922-0035, копія якої наявна у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.07.2024 №204250008770 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням трудового стажу з 30.07.1984 по 15.09.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у даній справі, зарахувавши до стажу ОСОБА_1 період роботи з 30.07.1984 по 15.09.1997 згідно з трудовою книжкою колгоспника від 30.07.1984 серії НОМЕР_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 08.08.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА