про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/4688/25
08 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення з 12.05.2022 по 09.06.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення з 16.05.2022 по 09.06.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 з урахуванням виплачених сум.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу в період з 12.05.2022 по 09.06.2023 під час проходження нею військової служби грошове забезпечення виплачувалось виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з порушенням строку звернення до суду, а тому її належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з тим, Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України) встановлює інші строки звернення до суду щодо вирішення трудових спорів.
Спір щодо виплати грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи на відповідний рік, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, виплати одноразової грошової допомоги охоплюється визначенням “законодавство про оплату праці», яке міститься в частині другій статті 233 КЗпП України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що норма статті 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Частина друга статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022 включно) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» були внесені зміни до цієї статті КЗпП України і з 19.07.2022 строки звернення до суду стали обмеженими. Зокрема, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З урахуванням пункту 1 глави ХІХ “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.
У цій справі позовні вимоги стосуються нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення за період як до 19.07.2022 так і після.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов висновку, за змістом якого якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022 та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX).
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 12.05.2022 по 18.07.2022 норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 19.07.2022 по 09.06.2023 у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позовні вимоги щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 09.06.2023 подані з пропуском тримісячного строку звернення до суду із цим позовом, позивач звернувся до суду лише 05.08.2025 (цією датою позов сформовано в системі "Електронний суд").
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд зазначив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/виключенні зі списків особового складу частини). Визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Так згідно з пунктом 11.1 глави 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22.05.2017 №280, у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Відповідно до абзацу першого пункту 11.3 глави 11 названих Правил грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини (абзац п'ятий пункту 11.3 розділу 11 Правил №280).
Відповідно до пункту 11.2 глави 11 Правил №280 у грошовому атестаті зазначаються, серед іншого, розмір окладу за військовим званням і виплачена сума, тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума, розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума, виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення, виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення, виплачена грошова допомога на оздоровлення, виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил №280. Ця форма передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Окрім цього, форма грошового атестата передбачає пункт 14 такого змісту:
14. Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ….. (підпис військовослужбовця).
Відтак про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Отже, у день звільнення з військової служби, у тому числі вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини з військовослужбовцем має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат, й відтоді бере початок відлік строку звернення до суду у такій категорії спорів із вимогами за період з 19.07.2022.
Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає таке.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №152 від 09.06.2023 ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 09.06.2023. Цим наказом також визначено, які види грошового забезпечення виплачені, а які належать до виплати.
Окрім того, як зазначалося судом у разі вибуття до нового місця служби чи звільнення з військової служби позивач мав отримати грошовий атестат із зазначенням всіх складових грошового забезпечення. Тобто після вибуття з Військової частини НОМЕР_1 09.06.2023 позивач також мала отримати відповідний грошовий атестат.
До позову позивач долучила відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2025 №11/2/8502 на заяву позивачки про те, що при звільненні з військової служби їй видано грошовий атестат про щомісячні та одноразові види грошового забезпечення, які виплачені по 09.06.2023.
Отже, початок перебігу тримісячного строку звернення до суду з цим позовом обчислюється з дати виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, оскільки на день виключення військовослужбовця ОСОБА_2 зі списків особового складу військових частин з нею проводилися усі розрахунки та видано грошовий атестат.
До позовної заяви позивач не долучила грошовий атестат. У той же час зі змісту Правил №280 слідує, що в день виключення зі списків видається грошовий атестат, з яким військовослужбовець знайомиться під підпис, що підтверджує відповідач. Тобто, позивач мала можливість з'ясувати для себе розмір усіх складових грошового забезпечення.
Із цим позовом представник позивача звернувся до суду 05.08.2025 із пропуском тримісячного строку звернення до суду, установленого частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду є лише наявність тих обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
При цьому отримання позивачем листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2025 №11/2/8502 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
При цьому дана довідка є додатком до листа відповіді Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 19.04.2025, а тому тобто суд ставить під сумнів правильність дати довідки 06.06.2025. За інформацією, згенерованою на сайті АТ “Укрпошта» за трек-номером штрихового ідентифікатора, за яким доставлено кореспонденцію представнику позивача і яка ним долучена до позову вбачається, що така вручена адресату 06.05.2025. Відтак дата на яку вказує представник позивача 06.06.2025 не може бути початком відліку строку на звернення до суду з позовною заявою.
Ще суд зазначає, що отримуючи щомісячно грошове забезпечення у період з 19.07.2022 по 09.06.2023, позивач також мала можливість дізнатися про склад нарахованих і виплачених йому сум грошового забезпечення, правильність проведення їх розрахунку.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 09.06.2023, у якій вказати причини поважності пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження, а також надати копію грошового атестату.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.