07 серпня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/991/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/991/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/991/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Луганського апеляційного суду № 5-121-2024 від 12 серпня 2024 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року по даній справі це рішення було змінено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській, зокрема, здійснити перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Луганського апеляційного суду № 5 121-2024 від 12 серпня 2024 року.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 360/991/24 за період з 19.02.2020 по 30.06.2025 ОСОБА_1 нарахована заборгованість у розмірі 5470409,78 грн. Вказаний борг існує понад 3 місяці з дня набрання постановою суду законної сили.
Постанова суду в частині виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу відповідачем -1 не виконана.
Вищенаведене є підставою для звернення з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою від 29 липня 2025 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву адвоката Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/991/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №360/991/24 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області(49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21 серпня 2024 року № 909050805278 про відмову у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Луганського апеляційного суду № 5-121-2024 від 12 серпня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Луганського апеляційного суду № 5-121-2024 від 12 серпня 2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. у справі №360/991/24 задоволено частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. у справі № 360/991/24 - змінено.
Абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. у справі № 360/991/24 викладено в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Луганського апеляційного суду № 5-121-2024 від 12 серпня 2024 року.».
Абзац четвертий резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. у справі № 360/991/24 викладено в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійок.».
В решті рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024р. у справі № 360/991/24 - залишено без змін.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 360/991/24 набрало законної сили 17.04.2025.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №360/991/24 за період з 19.02.2020 по 30.06.2025 ОСОБА_1 нарахована заборгованість у розмірі 5470409,78грн.
На адвокатський запит Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано відповідь від 11.07.2025 № 2600-0202-8/126044, в якій зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №360/991/24 за період з 19.02.2020 по 30.06.2025 ОСОБА_1 нарахована заборгованість у розмірі 5470409,78 грн. Виплата сум пенсій, нарахованих за минулий час на виконання рішень судів, проводиться в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, оскільки згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» та визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою. Враховуючи вищезазначене, доплата пенсії, визначена на виконання рішення суду, ухваленого на користь ОСОБА_1 обліковується за датою набрання законної сили - 17.04.2025, та буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у 2025 році буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Отже, невиконання рішення суду в частині виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не виконана, що підтверджується листами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.06.2025 № 2600 0202-8/115012, від 02.07.2025 № 2600-0202-8/120225 та від 11.07.2025 № 2600-0202 8/126044.
Як вже встановлено судом на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №360/991/24 за період з 19.02.2020 по 30.06.2025 ОСОБА_1 нарахована заборгованість у розмірі 5470409,78грн.
З дати набрання рішенням суду від 17.04.2025 у справі № 360/991/24 законної сили пройшло понад 3 місяці.
Проте нарахована на виконання цього рішення суду заборгованість позивачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 360/991/24 (в редакції постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025) шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 30.06.2025 у розмірі 5470409,78 грн.
Щодо вимог заявника в частині зміни способу виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 360/991/24, змінивши при цьому зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві суд відмовляє, зважаючи на те, що у такий спосіб заявник намагається змінити і сторону за судовим рішенням, що виходить за межі розгляду питання зміни порядку і способу виконаня судового рішення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/991/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 360/991/24 (в редакції постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025) в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Луганського апеляційного суду № 5-121-2024 від 12 серпня 2024 року на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 30.06.2025 у розмірі 5470409,78 грн (п'ять мільйонів чотириста сімдесят тисяч чотириста дев'ять гривень 78 коп.).
В задоволенні решти вимог заявника відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова