про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
08 серпня 2025 року № 320/56391/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі № 320/56391/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністр оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністр оборони України, в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправними дії Відповідача по рахуванню дня 01.02.2024 року фактичної виплати грошей 1-го етапу одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 датою виникнення у останнього прав на такі виплати, пов'язаних з загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 його сина, військовослужбовця ОСОБА_2 , що призвело до подальшої протиправної бездіяльності Відповідача у виплаті Позивачу щомісячних виплат одноразової грошової допомоги за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року та за січень 2024 року, як таких, що виплачуться лише після дня виплати 1-го етапу ОГД згідно Наказу Міністерства оборони України № 45 від 25 січня 2023 року;
- вважати виплату ОСОБА_1 суми 1-го етапу одноразової грошової допомоги від 01.02.2024 такою, що виплачена юридично в рахунок дати 25.06.2023 року, якою є день отримання Позивачем прав на одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю у цей день його сина, військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв'язку з чим виплату щомісячної одноразової грошової допомоги рахувати с липня 2023 року, а, невиплату Відповідачем сум за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року та за січень 2024 року вважати його заборгованістю Позивачу;
- виплатити ОСОБА_1 грошову заборгованість в обсязі 7 (семи) щомісячних виплат одноразової грошової допомоги за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року та за січень 2024 року шляхом перерахування грошей на вказаний ним банківський рахунок.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 суд позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністр оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишив без руху та надав час для усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н. Д., що зареєстрована та передана судді для розгляду 06.08.2025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 ухвалено визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді від 06.08.2025. Матеріали адміністративної справи № 320/56391/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністр оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Адміністративну справу № 320/56391/24 передано для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.08.2025 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю - Вісьтак М. Я. та того ж дня передано для вирішення питання про відвід судді.
Судом встановлено, що 06.08.2025 ОСОБА_1 подав у Київський окружний адміністративний суд письмову заяву, у якій останній просить суд відвести суддю Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д. від розгляду зазначеної справи.
Позивач у своїй заяві зазначає, що суддя залишила без реагування клопотання про витребування доказів у відповідача, не визначила строк для подання відповіді на відзив та відкрила провадження з порушенням установленого строку. На думку позивача, сукупність цих обставин свідчить про те, що розгляд справи суддею Панченко Н. Д. здійснюватиметься в інтересах відповідача, у зв'язку з чим він просить вирішити питання про її заміну.
Так, відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши подану письмову заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д. у порядку письмового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, з урахуванням вимог чинного законодавства, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (стаття 6 частина перша Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Згідно з частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, процесуальні дії судді у справі не свідчать про його заінтересованість або неупередженість та не можуть слугувати підставами для відведення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Відтак, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, наведені доводи позивача про наявність підстав для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д. не викликають сумнів у її неупередженості, а тому за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, такі обставини не можуть бути підставою для відводу.
Водночас, слід зазначити, що не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.
Судом встановлено, що зміст заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д. фактично зводиться до незгоди позивача з процесуальними діями та рішеннями судді, зокрема щодо строків відкриття провадження, відсутності в ухвалі строку для подання відповіді на відзив, а також ненадання судом витребуваних доказів.
Однак, суд вважає, що такі доводи не є підставою для відводу судді.
Наразі, обставин та фактів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи не вбачається та в заяві про відвід не наводиться.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та наведені доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д. у даній справі.
У контексті наведеного суд наголошує, що питання дотримання суддею норм процесуального права під час розгляду конкретної адміністративної справи не може бути предметом з'ясування в межах вирішення питання про відвід у порядку встановленому частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені обставини не відповідають критеріям, передбаченим статтями 36-39 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід.
Наявність інших підстав, передбачених статями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н. Д. заявником не доведено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви позивача про відвід судді адміністративній справі № 320/56391/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи без самостійних вимог: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністр оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Учасникам справи направити копію ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вісьтак М.Я.