07 серпня 2025 року № 640/14117/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Національного агентства щодо відмови у вилученні відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
- зобов'язати відповідача вилучити відомості щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями відповідача щодо відмови у вилученні відомостей про позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі також - Реєстр).
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своїх дій у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2019 постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 537/1967/19, залишеною 05.08.2019 без змін Полтавським апеляційним судом, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В подальшому на підставі вищевказаної постанови Національне агентство внесло відповідні відомості щодо ОСОБА_1 до Реєстру.
08.04.2020 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області прийняв постанову (справа № 537/1967/19), якою припинив виконання постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.06.2019 (справа № № 537/1967/19).
06.05.2020 позивач вперше звернувся до Національного агентства із заявою про вилучення щодо нього відомостей з Реєстру на підставі судового рішення про припинення виконання постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності та 12.05.2020 Національне агентство відмовило у задоволені поданої ним заяви, у зв'язку із відсутністю на те правових підстав.
Не погоджуючись із отриманою відмовою позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Національного агентства про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, який 27.10.2020 ухвалив рішення у справі № 340/3430/20 про відмову у його задоволенні. Вказане рішення суду набрало законної сили -28.11.2020.
В подальшому, 17.05.2022 позивач вдруге звернувся до Національного агентства із заявою про вилучення щодо нього відомостей з Реєстру, посилаючись при цьому на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.04.2020 (справа № 537/1967/19), а також на ст. 39 КУпАП.
Відповідач, розглянувши вказану заяву 09.06.2022, відмовив у її задоволені у зв'язку з відсутністю на те правових підстав та додатково роз'яснило ОСОБА_1 , що положення ст. 39 КУпАП регулюють правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП, норми якого не регулюють порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування цієї норми, як підставу для вилучення відомостей про особу з Реєстру.
Не погоджуючись із відповіддю Національного агентства, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.04.2020 у справі № 537/1967/19, якою припинено виконання попередньо прийнятої постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.06.2019 (справа № № 537/1967/19) про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Також, ОСОБА_1 додатково посилається й на ст. 39 КУпАП, яка встановлює строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Зокрема, ОСОБА_1 вважає, що з огляду на припинення виконання судового рішення, яким його визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення та враховуючи положення ст. 39 КУпАП, відомості про нього підлягають вилученню з Реєстру, а відтак відмова Національного агентства у вчиненні таких дій є протиправною.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону повноваження щодо формування та ведення Реєстру покладено на Національне агентство.
Згідно з рішенням Національного агентства від 01.02.2019 № 367 інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» прийнято в постійну (промислову) експлуатацію з 00 год 00 хв 04.02.2019. Таким чином, Реєстр розпочав свою роботу з 04.02.2019.
Як убачається з п. 2 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі - Положення про Реєстр), Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
У п.п. 1 п. 3 Положення про Реєстр визначено, що метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
У п. 2 розділу II Положення про Реєстр визначено, що підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є:
1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;
2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення надсилається Реєстратору відповідно до порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Імперативними приписами п. 5 розділу II Положення про Реєстр встановлено, що Реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Як вже зазначалось, 20.06.2019 постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 537/1967/19, залишеною 05.08.2019 без змін Полтавським апеляційним судом, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В подальшому на підставі вищевказаної постанови Національне агентство внесло відповідні відомості щодо ОСОБА_1 до Реєстру.
Суд зазначає, що такі дії відповідача узгоджуються із положеннями чинного законодавства, яке покладає на нього прямий обов'язок вносити до Реєстру відомості про осіб яких притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Відповідно до приписів п. 8 розділу II Положення про Реєстр, підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
Водночас, на час розгляду справи відсутні правові підстави для вилучення відомостей відносно ОСОБА_1 з Реєстру, так як постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.06.2019 у справі № 537/1967/19, яка в подальшому була підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей не скасована в судовому порядку.
Викладені в позовній заяві доводи позивача не спростовують вищезазначених обставин.
При цьому, посилання Позивача на постанову суду від 08.04.2020 не може слугувати підставою для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Так, постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (справа № 537/1967/19) припинено виконання постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.06.2019 (справа № № 537/1967/19) лише в частині застосованого до ОСОБА_1 стягнення. Тобто, вказаною постановою не спростовано факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а лише звільнено останнього від сплати адміністративного штрафу, у зв'язку із внесенням змін до ч. 2 ст. 45 Закону. Тобто, зазначена обставина, відповідно до Положення про Реєстр, не може бути підставою для вилучення з нього відомостей про позивача.
Більше того, на підставі вказаної постанови позивач вже звертався до Національного агентства із заявою про вилучення відносно нього відомостей з Реєстру. Отримавши відмову, ОСОБА_1 оскаржив дії Національного агентства до Кіровоградського окружного адміністративного суду (справа № 340/3430/20, яка за суб'єктним складом сторін, предметом спору є тотожна вказаній адміністративній справі).
27.10.2020 Кіровоградський окружний адміністративний суд, за наслідками розгляду адміністративної справи № 340/3430/20, ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , в якому сформував аналогічний висновок про те, що вищезазначена постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.04.2020 не може бути підставою для вилучення з Реєстру відомостей відносно Позивача. Вказане рішення суду набрало законної сили - 28.11.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказане свідчить про безпідставність тверджень позивача щодо необхідності вилучення відносно нього відомостей з Реєстру на підставі постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.04.2020.
Також не заслуговують й на увагу посилання Позивача на ст. 39 КУпАП. Так, як вбачається з положень вказаної норми, якщо особа, яка піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Тобто, зазначена норма регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких його статей, зокрема, тих, що передбачають призначення покарання за повторне вчинення адміністративного правопорушення, тощо. Водночас норми КУпАП не регулюють порядок формування та ведення Реєстру, що відповідно виключає можливість застосування до спірних правовідносин ст. 39 КУпАП, як підставу для вилучення з нього відомостей про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Таким чином, підсумовуючи вище викладене в сукупності, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, будинок 28; код ЄДРПОУ 40381452) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.