07 серпня 2025 року № 320/37652/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.02.2024 №00084230702, № 00084270702, № 00084260702 та № 00084290702.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Заслухавши у судовому засіданні позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу № 5908-п від 27.11.2023 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.08.2017 по 31.12.2022, валютного законодавства за період з 30.08.2017 по 31.12.2022, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 30.08.2017 по 31.12.2022 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За результатами цієї перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки № 439/26-15-07-02-01-03/41550041 від 05.01.2024 та встановлено наступні порушення:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44; пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, шо перевірявся, на загальну суму 6796443 грн., у тому числі: за 2018 рік на суму 803595грн. за 2019 рік на суму 2058251 грн.. за 2020 рік на суму 1506776 грн., за 2021 рік на суму 2222945 грн., за 2022 рік на суму 204876 гривень;
- п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187; п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 6911940 грн., в тому числі в тому числі: за березень 2018 рік у сумі 60 грн.; за квітень 2018 рік у сумі 8292 грн.; за липень 2018 рік у сумі 42109 грн., за серпень 2018 рік у сумі 221682 грн.. за вересень 2018 рік у сумі 125469 грн., за жовтень 2018 рік у сумі 186352 грн., за листопад 2018 рік у сумі 138061 грн.. за грудень 2018 рік у сумі 174742 грн., за січень 2019 рік у сумі 185449 грн.. за лютий 2019 рік у сумі 189708 грн.; за березень 2019 рік у сумі 205090 грн.; за квітень 2019 рік у сумі 168094 грн.; за травень 2018 рік у сумі 196906 грн., за червень 2019 рік у сумі 155822 грн.. за липень 2019 рік у сумі 18800 грн., за серпень 2019 рік у сумі 174926 грн., за вересень 2019 рік у сумі 241314 грн., за жовтень 219 рік у сумі 125990 грн., за листопад 2019 рік у сумі 329809 грн.. за грудень 2019 рік у сумі 237452 грн., за січень 2020 року у сумі 276114 грн., за лютий 2020 рік у сумі 133150 грн.; за березень 2020 рік у сумі 131969 грн., за червень 2020 рік у сумі 60170 грн., за липень 2020 рік у сумі 112530 грн., за серпень 2020 рік у сумі 133807 грн., за вересень 2020 рік у сумі 157561 грн., за жовтень 2020 рік у сумі 167102 грн., за листопад 2020 рік у сумі 138022 грн., за грудень 2020 рік у сумі 140550 грн., за січень 2021 року у сумі 106274 грн., за лютий 2021 рік у сумі 123433 грн.; за березень 2021 рік у сумі 224010 грн.; за квітень 2021 рік у сумі 282938 грн.; за травень 2021 рік у сумі 186661 грн., за червень 2021 рік у сумі 266141 грн., за липень 2021 рік у сумі 203216 грн., за серпень 2021 рік у сумі 202752 грн., за вересень 2021 рік у сумі 159124 грн., за жовтень 2021 рік у сумі 121996 грн., за листопад 2021 рік у сумі 103530 грн., за грудень 2021 рік у сумі 133181 грн., за січень 2022 року у сумі 124440 грн., за лютий 2022 року у сумі 97142 гривень;
- п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних за щоденними підсумками операцій на суму ПДВ 3167354 грн., в тому числі; за січень 2018 рік у сумі 59 грн., за лютий 2018 рік у сумі 1 грн.; за березень 2018 рік у сумі -5184 грн.; за квітень 2018 рік у сумі 13476 грн.; за травень 2018 рік у сумі 23062 грн., за червень 2018 рік у сумі 3834 грн., за липень 2018 рік у сумі 76989 грн., за серпень 2018 рік у сумі 185879 грн., за вересень 2018 рік у сумі 187959 грн., за жовтень 2018 рік у сумі 192386 грн., за листопад 2018 рік у сумі 118903 грн., за грудень 2018 рік у сумі 156311 грн., за січень 2019 рік у сумі 144051 грн., за лютий 2019 рік у сумі 174198 грн.; за березень 2019 рік у сумі 205090 гри.; за квітень 2019 рік у сумі 168094 грн.; за травень 2019 рік у сумі 196906 грн., за червень 2019 рік у сумі 155822 грн., за липень 2019 рік у сумі 23882 грн., за серпень 2019 рік у сумі 74092 грн., за вересень 2019 рік у сумі 128274 грн., за жовтень 2019 рік у сумі 117390 грн., за листопад 2019 рік у сумі 136146 грн., за грудень 2019 рік у сумі 13581 1 грн., за січень 2020 року у сумі 109578 грн., за лютий 2020 рік у сумі 47691 грн.; за березень 2020 рік у сумі 49563 грн,; за квітень 2020 рік у сумі 84 грн.; за травень 2020 рік у сумі 5997 грн., за червень 2020 рік у сумі 11437 гри., за липень 2020 рік у сумі 39150 грн., за серпень 2019 рік у сумі 28789 грн., за вересень 2020 рік у сумі 36755 грн., за жовтень 2020 рік у сумі 32919 грн., за листопад 2020 рік у сумі 13321 грн., за грудень 2020 рік у сумі 13801 грн., за січень 2021 року у сумі 7268 грн., за лютий 2021 рік у сумі 26747 грн.; за березень 2021 рік у сумі 26933 грн.; за квітень 2021 рік у сумі 19336 грн.; за травень 2021 рік у сумі 6577 грн., за червень 2021 рік у сумі 4509 гри., за липень 2021 рік у сумі 16023 грн., за серпень 2021 рік у сумі 16116 грн., за вересень 2021 рік у сумі 11926 грн., за жовтень 2021 рік у сумі 6479 грн., за листопад 2021 рік у сумі 14699 грн., за грудень 2021 рік у сумі 8221 гривень;
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових на суму ПДВ у розмірі 38680,99 гривень.
- п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки: договору по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОДМАРКЕТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41737595), відомостей щодо реалізації пального за об'єктами здійснення роздрібної торгівлі за наявними об'єктами оподаткування зареєстрованими згідно 20-ОПП, не в повному обсязі наданні товарно-транспортні накладні, паспорта якості (сертифікати відповідності) та прибуткові накладні, свідоцтва про повірку рівномірів-лічильників та витратомірів-лічильників;
- п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2411,78 гривень;
- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, а саме: за лютий 2022 року на загальну суму 6 719,05 грн.; за березень 2022 року на загальну суму 9 615,67 грн.; за квітень 2022 року на загальну суму 9 412,75 грн.; за травень 2022 року на загальну суму 12 657,25 грн.; за червень 2022 року на загальну суму 16 851,39 грн;
- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) до бюджету військового збору, а саме: за лютий 2022 року на загальну суму 2487,56 грн.; за березень 2022 року на загальну суму 490,14 грн.; за квітень 2022 року на загальну суму 473,22грн.; за травень 2022 року на загальну суму 743,60 грн.; за червень 2022 року на загальну суму 1 093,12 грн.
На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві було винесено наступні податкові повідомлення-рішення, зокрема:
- № 00084230702 від 09.02.2024, яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за платежем податок на додану вартість на загальній сумі 1 586 267,00 грн;
- № 00084270702 від 09.02.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 639 925,00 грн;
- № 00084260702 від 09.02.2024, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, приватних підприємств на загальну суму 7 563 124,00 грн;
- № 00084290702 від 09.02.2024, яким встановлено, що платником податків не віднесено до складу доходів отримані товари (нафтопродукти та скраплений газ) на безоплатній основі зі невідомого джерела, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 576 502,00 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «Оптіма Енерджі» є 47.30 Роздрібна торгівля пальним. Також, ТОВ «Оптіма Енерджі» має наступні ліцензії:
1. Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 10130314201900499, виданої ГУ ДПС у Київській області терміном дії з 12.08.2019р. по 12.08.2024р. (місце торгівлі: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антоновича, буд. 1-А);
2. Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 265440314201900291, виданої ГУ ДПС у м. Києві терміном дії з 23.08.2019р. по 23.08.2024р. (місце торгівлі: м. Київ, вул. Лугова, буд. б);
3. Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 265803144201900287, виданої ГУ ДПС у м. Києві терміном дії з 14.08.2019р. по 14.08.2024р. (місце торгівлі: м. Київ, просп. Валерія Лобановського, б. 10);
4. Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 07110314201900274, виданої ГУ ДПС у Закарпатській області терміном дії з 15.08.2019р. по 15.08.2024р. (місце торгівлі: Закарпатська область, Рахівський район, с. Кваси, Урочище «Центр»).
14.08.2019 ТОВ «Білайт Груп», в особі директора Пахомова Д.О. (надалі Постачальник) та ТОВ «Оптіма Енерджі», в особі директора Третякова М.В.(надалі Покупець) у м. Києві було укладено договір поставки № 14-4/08/2019.
Постачальник передає у власність Покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а Покупець приймає і сплачує їх вартість, (п. 1.1. Договору).
Якість Товару відповідає державним стандартам України ДСТУ, що підтверджується паспортом якості та/або сертифікатом відповідності, (п. 1.2. Договору).
Поставка Товару в межах даного Договору може здійснюватися в порядку і в терміни, передбачені в заявках Покупця, на наступних умовах поставки ПБР. (п. 4.1. Договору).
Ціна та кількість Товару за даним Договором складається з загальної вартості кількості Товару, що поставляється за даним Договором протягом терміну його дії. (п. 6.2. Договору).
Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику повну вартість отриманого Товару на підставі рахунку-фактури Постачальника протягом календарного дня з моменту отримання Товару на підставі товарно-транспортних накладних, (п. 6.3. Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами Договору та діє до 20.08.2019р., в частині поставок, а в частині здійснення грошових розрахунків - до повного виконання грошових зобов'язань. Якщо жодна зі сторін у термін одного місяця до закінчення терміну дії договору не виявила бажання його розірвати, договір вважається пролонгованим на наступний рік з дати його закінчення або з дати його пролонгації на тих самих умовах, (п. 11.1. Договору).
Додатковою угодою № 1 від 11.01.2021 до Договору сторонами погоджено порядок здійснення електронного документообігу.
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Білайт Груп» здійснено на адресу ТОВ «Оптіма Енерджі» поставку нафтопродуктів, а саме бензину та дизельного палива, на загальну суму 10 105 211,00 грн., в тому числі 1 684 201,83 грн. ПДВ.
ТОВ «Оптіма Енерджі» відповідно до умов Договору було здійснено з ТОВ «Білайт Груп» розрахунок в безготівковій формі за поставлений товар на загальну суму 10 105 211,00 грн.
07.09.2020 TOB Генрих», в особі директора Кондратьева Ю.Я. (надалі Постачальник) та ТОВ «Оптіма Енерджі», в особі директора Третякова М.В. (надалі Покупець) у м. Києві було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 02/09-2020.
Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ нафтовий скраплений, надалі - «Товар», кількість, найменування, ціна, строки та умови поставки якого, узгоджуються Сторонами відповідною Додатковою угодою або Специфікацією до цього Договору, (п. 1.1. Договору).
Об'єм поставки товару по кожній партії, ціна партії товару, терміни і умови транспортування визначаються у підписаних Сторонами Додаткових угодах або Специфікаціях до цього Договору, (п. 1.2. Договору).
Ціна визначається в момент підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди або Специфікації до цього Договору згідно з домовленістю Сторін, і фіксується в первинних бухгалтерських документах. Ціна Товару включає в себе вартість послуг з транспортування (доставки) Товару в пункт розвантаження (передачі), (п. 1.3. Договору).
Товар повинен відповідати Державним стандартам України, технічним умовам на скраплений газ. (п. 1.4. Договору).
Якість товару, що поставляється, підтверджується паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару. Паспорт якості надається на кожну партію товару та додається до товарно-транспортної накладної (ТТН) та/або до залізничної накладної, (п. 1.5. Договору).
Умови, строки та порядок розрахунків узгоджується Сторонами в Додаткових угодах або Специфікаціях до цього Договору, (п. 3.1. Договору).
Товар вважається поставленим Продавцем та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю, а право власності на Товар таким, що перейшло від Продавця до Покупця, з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі та/або видаткової накладної з дотриманням умов, передбачених наказом Міністерства палива та енергетики України «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р. та/або «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально- побутового споживання та автомобільного транспорту», затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України № 332 від 03.06.2002 р. (Далі по тексту - Інструкції), (п. 4.1. Договору).
Відвантаження Товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом, (п. 4.2. Договору).
Цей Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє до « 03» березня 2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається пролонгованим ще виключно на один календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить письмово про його припинення за один місяць до закінчення терміну його дії. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його невиконання, (п. 8.1. Договору).
Додатковими угодами з № 1 по № 113 до Договору сторонами погоджено найменування, ціна, кількість (обсяг) Товару, місце та дата відвантаження Товару, а також умови строки та порядок розрахунків
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Генрих» здійснено на адресу ТОВ «Оптіма Енерджі» поставку нафтопродуктів, а саме скрапленого газу та дизельного палива на загальну суму 11 590 539,00 грн., в тому числі 1 931 757,00 грн. ПДВ.
ТОВ «Оптіма Енерджі» відповідно до умов Договору було здійснено з ТОВ «Генрих» розрахунок в безготівковій формі за поставлений товар на загальну суму 11 590 539,00 грн.
27.08.2019 ТОВ «Діннер Вайс», в особі директора Асилбаєва О.М. (надалі Постачальник) та ТОВ «Оптіма Енерджі», в особі директора Третякова М.В.(надалі Покупець) у м. Києві було укладено договір поставки нафтопродуктів № ДВ-27/08/19.
Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - «Товар», найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару (п. 1.1. Договору).
Якість Товару, який поставляється, повинна відповідати діючим ДСТУ і у випадках, передбачених діючим законодавством, супроводжуватись паспортами якості та/або сертифікатами відповідності заводу-виробнику. (п. 1.4. Договору).
Поставка Товару підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними та/або актами приймання- передачі), які підписані представниками обох Сторін, (п. 2.1. Договору).
Загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається (п. 3.1. Договору).
Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє по « 31» грудня 2019 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення (п. 6.1. Договору).
У випадку належного виконання договірних зобов'язань протягом усього строку дії Договору, термін дії цього Договору вважається продовженим на кожен календарний рік, якщо за один місяць до закінчення терміну його дії ні від однієї із Сторін не надійшла письмова пропозиція про його припинення або зміну його умов. (п. 6.2. Договору).
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Діннер Вайс» здійснено на адресу ТОВ «Оптіма Енерджі» поставку нафтопродуктів, а саме дизельного палива на загальну суму 715 002,2.9 грн., в тому числі 119 167,05 грн. ПДВ.
ТОВ «Оптіма Енерджі» відповідно до умов Договору було здійснено з ТОВ «Діннер Вайс» розрахунок в безготівковій формі за поставлений товар на загальну суму 715 002,29 грн.
Сплачені за вказаними договорами кошти були включені позивачем до суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у періодах, що перевірялись контролюючим органом.
Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти зазначені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено іншого), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;
дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;
дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;
дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ґрунтується на непідтвердженні реальності господарських відносин позивача з його контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВЛ ГАРАНТ».
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.
При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних договорів та первинних бухгалтерських документів, які підтверджують закупівлю позивачем товарів у його контрагентів, зокрема: видаткових та податкових накладних, їх реєстрів, товарно-транспортних накладних, паспортів якості та сертифікатів відповідності, оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, платіжних інструкцій.
Зазначені документи, крім самих договорів та додатків до них, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.
Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.
Отже реальний характер господарських операцій при виконанні наведених вище договорів, укладених позивачем з його контрагентами, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.
Додатково у контексті доводів відповідача, викладених в акті перевірки та відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.
Слід зазначити, що сумнівність господарських операцій товариства обґрунтовується податковим органом інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів товариства, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів.
Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.
Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.
Господарські операції із контрагентами відображені товариством в податковій звітності; розбіжностей при декларуванні таких операцій товариства та його контрагентами на момент подання податкових декларацій та проведення перевірки не виявлено.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту та витрат.
Однак, контролюючим органом не доведено існування таких обставин.
Крім зазначеного, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Товариство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій товариство та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 по справі № 826/6280/13-а, від 20.02.2018 по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.
Під час перевірки відповідач не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача або його контрагентів на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним, що свідчить про необґрунтованість висновків перевіряючих про фіктивний характер проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Таким чином, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами.
В акті перевірки зазначається, що ТОВ «Білайт Груп» не задекларовано виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності (2019-2020 рр.), ТОВ «Генрих» не задекларовано достатніх виробничих потужностей та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності та ТОВ «Діннер Вайс» не задекларовано виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.
Відтак, контролюючий орган в акті перевірки не заперечує факту наявності у ТОВ «Білайт Груп», ТОВ «Діннер Вайс», ТОВ «Генрих» виробничих потужностей та транспортних засобів, а лише вказує на їх не достатність для здійснення господарської діяльності.
При цьому, матеріали справи свідчать про залучення контрагентів-перевізників для перевезення вантажу, що у висновках акті перевірки не враховано та не було досліджено при визначенні кількості достатності транспортних засобів для здійснення перевезення вантажу.
Висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача сласних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персонажу).
Згідно п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
При відсутності доведених фактів ухилення від сплати податків, що оформленні відповідними актами перевірок добросовісність платників податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, презюмується податковим законодавством.
Таким чином, оскільки в оскаржуваному акті відсутнє посилання контролюючого органу на проведенні документальні перевірки ТОВ «Білайт Груп», ТОВ «Діннер Вайс», ТОВ «Генрих», що оформлені відповідними актами перевірок, в яких повноцінно досліджено питання: наявності у останніх основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів, в тому числі можливого залучених субпідрядних організацій (контрагентів) для перевезення товару, можливих орендованих складських приміщень та автомобілем з цистернами, які не є власність э товариства, а тому згідно законну не відображаються у податковій звітності та інших необхідних умов для провадження господарської діяльності то суб'єктивні припущення контролюючого органу про не підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачання від ТОВ «Білайт Груп», ТОЗ «Діннер Вайс», ТОВ «Генрих» до ТОВ «Оптіма Енерджі», є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах законну та документально підтвердженій доказовій базі, якою встановлена така невідповідність.
В акті перевірці ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що у товаро-транспортних накладних наявні недоліки у вигляді відсутності в деяких конкретних адрес пунктів призначення, зазначено лише міста, деякі ТТН не підписані перевізником, відсутні відомості щодо часу прибуття, вибуття.
Між тим, судом встановлено що всі первинні документи, зокрема товаро-транспортні накладні, складені з контрагентами, в тому числі ТОВ «Білайт Груп», ТОВ «Діннер Вайс», ТОВ «Генрих», містять всі необхідні реквізити. Зокрема, в них зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, місце та дата їх складання, підписи відповідальних осіб що доводить невідповідність обставин. Протилежного ГУ ДПС у м. Києві не доведено.
Водночас, окремі недоліки в заповненні ТТН не можуть свідчити про відсутність самого факту перевезення вантажів.
Так, як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 по справі №820/684/17 «посилання відповідача на окремі недоліки в оформленні документів, або відсутність окремих документів сама по собі не може бути підставою для визнання нереальності конкретної господарської операції. Окремі несуттєві недоліки заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій не впливають на г:раво позивача по формуванню податкового обліку за умови підтвердження реальності проведених операцій та доведення зв'язку із господарською діяльністю суб'єкта господарювання».
Таким чином, доводи ГУ ДПС у м. Києві про відсутність у товаро-транспортних накладних чітких відомостей, які передбачені для складання таких документів, є необґрунтованими.
В акті перевірці ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що доказом безтоварність здійснених операцій ТОВ «Білайт Груп», ТОВ «Діннер Вайс», ТОВ «Генрих» з ТОВ «Оптіма Енерджі» є :
- наявність кримінального провадження № 32020110000000117 від 17.09.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, фігурантом якого є ТОВ «Білайт Груп» (код 42179263), як СГД з ознаками фіктивності;
- наявність кримінального провадження № 72022000400000012 від 21.10.2022, внесеного до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, фігурантом якого є ТОВ «ГЕНРИХ» (код 39670872), як СГД з ознаками фіктивності;
- наявність кримінального провадження № 32020110000000117 від 17.09.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 України, фігурантом якого є ТОВ «Діннер Вайс» (код 42185130), як СГД з ознаками фіктивності.
Між тим, в акті перевірки відсутні відомості про винесення судом вироків, які набрали законної сили в межах вказаних кримінальних провадженнях, в яких вирішено питання обвинувачення по суті щодо ТОВ «Білайт Груп», ТОВ «Діннер Вайс», ТОВ «Генрих» та його посадових осіб.
Крім того, доводи ГУ ДПС у м. Києві спростовуються тим, що в рамках розслідування кримінального провадження про яке йде мова в наведеній ухвалі будь-яка підозра у вчинені кримінальних правопорушень жодній посадовій особі ТОВ «Білайт Груп», ТСВ «Діннер Вайс», ТОВ «Генрих» не пред'являлась, так само як жодна посадова особа чи інші працівники підприємства в рамках зазначеного кримінального провадження не мають статусу підозрюваного, оскільки про підозру їм не повідомлялось, зворотне не доведено та відповідні посилання на це в акті перевірки відсутнє.
Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміни вживаються у такому значенні:
Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютні ми цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів І на даних послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно- касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція) визначений єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією № 281/171/578/155 від 20.05.2008. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції № 281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, одо підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00084230702 від 09.02.2024р., встановлено порушення ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» п. 201.4 ст. 201 ПК України, а саме платником податків не складені і не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за щоденними підсумками операцій, оскільки не враховано в повному обсязі виторг за щоденними підсумками операцій, в результаті чого застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 586 267,00 грн.
В акті перевірки на ст. 41 зазначено, що за результатами проведеного аналізу, перевірки документів, а також співставленні даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за щоденними підсумками операцій з даними виторгів щоденних звітів (7-звітів) реєстраторів розрахункових операцій КОРО щодо роздрібного продажу пального через роздрібну мережу АЗК встановлено розбіжність між даними за 2018 - 2021 роки встановлено відхилення між даними ЄРПН та Z-звітами на суму 19 108 521,00 грн., в результаті чого ТОВ «Оптіма Енерджі» занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 3 167 354,00 грн.
Так, за даними виторгів щоденних звітів (Z-звітів) реєстраторів розрахункових операцій (даних з моніторингового центру ІС «Податковий блок») перевіркою встановлені виторги (з у рахуванням повернення товарів) :
За 2018 рік - 17502554 грн;
За 2019 рік - 30845877 грн;
За 2020 рік - 21476731 грн;
За 2021 рік - 31014565 грн.
За даними ГУ ДПС у м. Києві, всього зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних становить - 81 835 610, 00 грн, що є помилковим, оскільки не було враховано зареєстровані ПН на платників ПДВ в сумі 19 945 783,69 грн., в тому числі 3 324 297,211 грн. ПДВ
Між тим, під час проведення перевірки, ГУ ДПС у м. Києві не врахувало того факту, що товар реалізовувався не тільки кінцевим споживачам - фізичним особам, але й платникам ПДВ, що спростовує твердження про не реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на суму 3 167 354,00 грн. ПДВ за період з 01.01.2018 то 31.12.2021.
У листі № 1935/1/26-15-07-02-01-09 від 02.02.2024 ГУ ДПС у м. Києві про розгляд заперечення зазначається, що в наведених таблицях відображено порівняння показників діяльності у сфері роздрібної торгівлі палива кінцевим споживачам, тому реалізація палива платникам ПДВ за безготівковим розрахунком не врахована.
Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві у відповіді на заперечення визнало той факт, що реалізація палива платникам ПДВ за безготівковим розрахунком не врахована під час проведення перевірки, що і є фактично причиною виникнення розбіжності, якої фактичної не існує у разі, якщо б Відповідач, вчинив правильно та врахував би всі здійсненні ТОВ «Оптіма Енерджі» господарській операцій з реалізація нафтопродуктів та скрапленого газу платникам ПДВ, що підтверджується наступним.
Всього зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних становить - 101 781 393,69 гри. замість даних ДПС 81 835 610,00 грн (помилка ДПС на суму 19 945 783,69 грн). Відтак, ГУ ДПС у м. Києві не взяло до уваги наявність зареєстрованих ПН у ЄРПН на платників ПДВ в сумі 19 945 783,69 грн., в тому числі 3 324 297,28 грн. ПДВ, а саме:
У 2018 році - ТОВ "БРАКМАН УКРАЇНА" на загальну суму з ПДВ 156140,24 грн., ПП «Вельт Експрес Воздвайд» на загальну суму з ПДВ 599,75 грн., "ОАГРИС" Фермерське господарство на загальну суму з ПДВ 17715,00 грн., ТОВ "ПРАЙМ ТРАКС" на загальну суму з ПДВ 200535,34 грн., ТОВ "УКРСТАР" на загальну суму з ПДВ 50р грн., ТОВ «АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на загальну суму з ПДВ 262473,00 грн., ТОВ «АРІВЕР» на загальну суму з ПДВ 934594,56 грн., СП ТзОВ «АСТРА» на загальну суму з ПДВ 673041,63 грн., ДП МО «Київське управління механізації і будівництва» в а загальну суму з ПДВ 29410,25 грн., ТОВ ІБГ КЗС на загальну суму з ПДВ 3000,00 гон., СФГ «КЛЕН» на загальну суму з ПДВ 1406291,04 грн., КП «БТД БРРКО» на загальну суму з ПДВ 7122,50 грн., ТОВ «КРАНСЕРВІС Україна» на загальну суму з ПДВ 26199,35 грн., ТОВ «КРОВБУД» на загальну суму з ПДВ 25380,77 грн., ТОВ «МІЛК СЕРВІС» на загальну суму з ПДВ 2461458,80 грн., ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» на загальну суму з ПДВ 3000,00 грн., ТОВ «ПРОДМАРКЕТ ТРЕЙД» на загальну суму з ПДВ 22485,00 грн. ТОВ «ТРАНСБУДРЕСУРСИ» на загальну суму з ПДВ 78428,26 грн., ФОП ОСОБА_1 на загальну суму з ПДВ 68417,23 грн.
У 2019 році - ТОВ "ТЕККОМ» на загальну суму з ПДВ 52689,40 грн., ФОП ОСОБА_2 на загальну суму з ПДВ 41312,44 грн., ТОВ «АРІВЕР» на загальну суму з ПДВ 137683,91 грн., СП ТзОВ «АСТРА» на загальну суму з ПДВ 482654,35 грн., ТОВ «БК СКОРПІОН» на загальну суму з ПДВ 36517,00 грн., ТОВ «ВОГ КАРД» на загальну сучу з ПДВ 209079,54 грн., ТОВ «ІБГ КЗС» на загальну суму з ПДВ 50637,30 грн., ТС'В
У 2020 році - ФОП ОСОБА_2 на загальну суму з ПДВ 48171,66 грн., ТОВ «БК Енерго-Монтаж» на загальну суму з ПДВ 69970,50 грн., ТОВ «ВОГ КАРД» на загальну суму з ПДВ 572С4,78 грн., ТОВ «ДБК «МІСТ» на загальну суму з ПДВ 7992,79 грн., ТОВ «ІБГ КЗС» на загальну суму з ПДВ 5000,00 грн., СФГ «КЛЕН» на загальну суму з ПДВ 1565599,58 грн., КП «БТД БРРКО» на загальну суму з ПДВ 21049,74 грн., ТОВ «КРАНСЕРВІС Україна» на загальну суму з ПДВ 8989,12 грн., ТОВ «ЛЕКС ХОЛДИНГ» на загальну суму з ПДВ 10859,96 грн., ТОВ «ЛЩЕРСПЕЦТОРГ» на загальну суму з ПДВ 16891,20 грн., ТОВ «МІЛК СЕРВІС» на загальну суму з ПДВ 343595,06 грн., ТОЕ; «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» на загальну суму з ПДВ 117354,82 грн., ТОВ «ПРУШИНЬСКІ» на загальну суму з ПДВ 6874,02 грн., ТОВ «ФАРТ» на загальну суму з ПДВ 29381,12 грн.
У 2021 році - ТОВ «АГРО КОНСТРАКШН» на загальну суму з ПДВ 50495,50 грн., ТОВ «БК Енерго-Монтаж» на загальну суму з ПДВ 1320,72 грн., ТОВ ДБК «МІСТ» на загальну суму з ПДВ 17942,44 грн., СФГ «КЛЕН» на загальну суму з ПДВ 178104,63 грн., КП «БТД БРРКО» на загальну суму з ПДВ 14664,00 грн., ТОВ «ЛЕКС ХОЛДИНГ» на загальну суму з ПДВ 15173,28 грн., ТОВ «ЛЩЕРСПЕЦТОРГ» на загальну суму з ПДВ 116913,00 грн., ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» на загальну суму з ПДВ 191837,22 грн., ТОВ «ПРУШИНЬСКІ» на загальну суму з ПДВ 16575,00 грн., ТОВ «СІЛАНД» на загальну суму з ПДВ 35386,00 грн., ТОВ «УКРСПЕЦТРАК» на загальну суму з ПДВ 40801,06 грн., ТОВ «ФАРТ» на загальну суму з ПДВ 477624,48 грн.
Відтак, податкові накладні за вищевказаними платникам ПДВ зареєстровані в ЄРПН становлять в сумі 19 945 753,69 грн., в тому числі ПДВ 3 324 297,28 грн. ПДВ, що спростовує твердження контролюючого органах про не реєстрацію податкових відкладених в ЄРПН на суму 3 167 354,00 грн. ПДВ
Таким, чином, твердження ГУ ДПС у м. Києві про наявність відхилення між даними ЄРПН та Z-звітами на суму 19 108 521,00 грн. не відповідає дійсності, оскільки мала місце реалізація товару на платників ПДВ в сумі 19 945 783,69 грн., в тому числі 3 324 297,28 грн. ПДВ, що спростовує виявлену розбіжність та твердження про не реєстрацію податкових накладених в ЄРПН на суму 3 167 354,00 грн. ПДВ за період з 01.01.2018 по 31.12.2021.
Отже, доводи, що наведені в акті перевірки, не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення товариством приписів податкового законодавства.
Враховуючи зазначене та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, вчинення позивачем інших порушень, визначених йому актом перевірки, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем у такому акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства.
А як наслідок, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 30 280, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні оскаржувані рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» (02132, місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 16, офіс 236; код ЄДРПОУ 41550041) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.02.2024 №00084230702, № 00084270702, № 00084260702 та № 00084290702.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» понесені останнім судові витрати у розмірі 30 280, 00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.