про відмову в забезпеченні позову
07 серпня 2025 року Київ №320/8837/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022330702;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022490702;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022440702;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022130702.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/24, а саме №00022330702 від 13.01.2025, №00022440702 від 13.01.2025, №00022490702 від 13.01.2025, №00022130702 від 13.01.2025;
- заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове стягнення грошового зобов'язання, визначеного зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема: опис майна у податкову заставу; реалізацію (продаж) майна, що перебуває у власності Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва звернення стягнення на кошти на рахунках у банківських установах до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/25.
В обґрунтування заяви про забезпечення позовної заяви позивач зазначає, що 01.08.2025 Головним управлінням ДПС у м. Києві через електронний кабінет платника податків - Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва - вжито дії, що свідчать про намір розпочати процедуру примусового стягнення податкового боргу, попри його неузгоджений статус. Зокрема, у вкладці "Стан розрахунків з бюджетом" (розділ інтегрованої картки платника) було відображено: Зарахування сум за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.01.2025 року №№00022330702, 00022440702, 00022490702, 00022130702 до картки особового рахунку платника з ознакою податкового боргу; формування податкової вимоги згідно з пунктами 59.1- 59.3 ПКУ; нарахування пені у зв'язку з простроченням строків сплати грошових зобов'язань, визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях; застосування статусу "боржника" у відповідних полях ІКП.
На думку заявника, такі дії, незважаючи на відсутність узгодженості податкового зобов'язання згідно з чинним законодавством, створюють реальну загрозу порушення прав та інтересів позивача і можуть призвести до арешту коштів на рахунках підприємства; блокування податкових накладних та зупинення реєстрації; обмеження права на розпорядження майном у рамках податкової застави; перешкод у господарській діяльності підприємства. Крім того, вважає такі дії передчасними, такими що суперечать податковому законодавству та можуть завдати непоправної шкоди фінансово-господарській діяльності позивача. Це також свідчить про наявність реальної загрози порушення прав позивача до завершення судового розгляду спору. Враховуючи значний розмір спірних сум, існує реальна загроза негативних наслідків для фінансово-господарської діяльності позивача в разі примусового стягнення оскаржуваних нарахувань до моменту ухвалення судом рішення по суті спору.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника (позивача) від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу (заявнику) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Позивач просить вжити заходи забезпечення, зокрема шляхом зупинення дії податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/24, а саме №00022330702 від 13.01.2025, №00022440702 від 13.01.2025, №00022490702 від 13.01.2025, №00022130702 від 13.01.2025.
З наданого представником позивача клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивачів, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, що є завданням забезпечення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що зупинення дії податкових повідомлень-рішень та заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове стягнення грошового зобов'язання, визначеного зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема: опис майна у податкову заставу; реалізацію (продаж) майна, що перебуває у власності Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва звернення стягнення на кошти на рахунках у банківських установах до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/25 на стадії відкриття провадження у справі фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява представника позивача про забезпечення позову не належить задоволенню.
Суд наголошує на тому, що за приписами ч. 6 ст. 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Крім того, позивач у заяві про забезпечення позову не вказано про те, яким чином невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до наслідків, за результатами яких можуть бути грубо порушені законні права та інтереси останнього.
Суд зауважує, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Проте, в силу приписів ст. 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Також суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки рішення суду про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення не потребуватиме примусового виконання, і будь-які складнощі з його виконанням виникнути не можуть.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб та з підстав, заявлених позивачем, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви представника Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва про забезпечення позову.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова