про повернення позовної заяви
07 серпня 2025 року Київ № 320/286/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-констракшен" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-констракшен" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 00084350704 на суму 4 276 208,58 грн.
Ухвалою суду від 11.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-констракшен" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 00084350704, акт документальної позапланової виїзної перевірки від 24.09.2021 № 71892/26-15-07-04-01/41236299, наказ ГУ ДПС у м. Києві від 20.08.2021 № 6687-п про проведення документальної позапланової перевірки прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві позивач не отримував. До електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС позивача 03.02.2024 надійшло повідомлення від Київського окружного адміністративного суду про надходження адміністративного позову, проте з його змісту неможливо встановити сторін провадження, підстави звернення до суду, оскільки наявний лише номер судової справи № 320/6286/24. У підсистемі Електронний суд ЄСІТС до вказаного повідомлення не було відскановано та підгружено сканкопію адміністративного позову. А тому, з вказаного повідомлення не можливо було встановити хто звернувся до суду з адміністративним позовом, підстави такого звернення, а враховуючи, що позивач не отримував від податкових чи будь-яких інших органів повідомлень про наявність спору, товариство вважало помилковим надіслання вказаного повідомлення від суду. Лише 25.11.2024 позивач у підсистемі Електронний суд ЄСІТС отримав від суду рішення, прийняте в порядку письмового провадження без виклику сторін у справі № 320/6286/24, відповідно до якого з товариства стягнуто грошові кошти до бюджету в розмірі 4 295 931,00 грн. Лише після того, як позивач дізнався про наявність спору з ГУ ДПС у м. Києві щодо сплати податкових і грошових зобов'язань з податку на додану вартість і пені, нарахованої на підставі ст. 129 ПК України, 23.12.2024 позивач уклав договір про надання правової допомоги та звернувся до суду. Просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Розглянувши подану заяву про усунення недоліків, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Водночас згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У питаннях, пов'язаних із застосуванням строків давності, Європейський суд з прав людини висловив свою позицію, зокрема, в справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11 остаточне рішення від 27.05.2013, §137), вказавши, що "строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від суддів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень".
Таким чином, право особи на звернення до суду не є необмеженим. Позивачем пропущено строк звернення до суду, а поважних причин такого пропуску не зазначено.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії", заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд критично оцінює зазначені позивачем причини поважності пропуску строку звернення до суду, позаяк отримавши 03.02.2024 повідомлення від Київського окружного адміністративного суду про надходження адміністративного позову не позбавляло позивача права звернутися до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи № 320/6286/24 та/або звернутися до фахівців про надання правової допомоги, а отже позивач міг звернутися до суду з позивною заяву про оскарження податкового повідомлення-рішення в межах визначених процесуальних строків. Проте, до суду позивач звернувся 27.12.2024, що підтверджується відтиском поштового штемпеля Укрпошти на конверті. Інших доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку звернення до суду позивачем не надано. У зв'язку з цим, суд уважає, що позивач не обґрунтував власної пасивної поведінки щодо звернення до суду у межах строків, визначених приписами КАС України.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 123, 169, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-констракшен" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.