07 серпня 2025 року № 320/32658/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0847490-2414-1013-UА32140030000074165.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у нього правових підстав для сплати транспортного податку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2023 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0847490-2414-1013-UA32140030000074165, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 25 000,00 грн за автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі G 400 D, 2020 року випуску, об'єм двигуна - 2925 куб. см., вид палива - дизель, яке отримане позивачем 07.09.2023.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи,
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що у 2023 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня складає 6 700,00 гривень.
Таким чином, платниками транспортного податку з фізичних осіб у 2023 році є фізичні особи, що мають у володінні транспортний засіб, з року випуску якого минуло не більше п'яти років (включно), середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2023 року, тобто 2 512 500,00 грн, та інформація про який розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України.
За приписами підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено «Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів» (надалі за текстом - Методика № 66), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики № 66 передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формуло:
Сср= Цн х (Г / 100)
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (надалі за текстом - Порядок № 403).
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс- листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики № 66).
Згідно пункту 4 Методики № 66 інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.
Пунктом 13 Методики № 66 передбачено, що Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2023 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у визначенні податкового зобов'язання та прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2023 році.
На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.
Аналіз наведених положень ПК України, Методики № 66 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономіки та не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб'єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів.
Так, з метою визначення середньоринкової вартості автомобіля марки MERCEDES- BENZ моделі G 400 d, 2020 року випуску, об'єм двигуна - 2925 куб. см., вид палива - дизель, для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб у 2023 році, представник позивача, адвокат Адамович О.В., звернулася до Міністерства економіки України.
У відповідь, листом за вих. № 3822-06/50621-07 від 20.09.2023, повідомлено, що: «автомобіль MERCEDES-BENZ G 400 d з об'ємом циліндрів двигуна 2925 куб. см., дизель до 3 років експлуатації (включно) включено до Переліку. Інформацію щодо Переліку та середньоринкової вартості легкового автомобіля MERCEDES-BENZ G 400 d з об'ємом циліндрів двигуна 2925 куб. см., дизель, 2020 року випуску можна отримати на офіційному веб-сайті Мінекономіки (https://www.me.gov.ua) натиснувши банер «Розрахунок середньоринкової вартості транспортних засобів» у розділі «Транспортні засоби: розрахунок вартості», для цілей оподаткування транспортним податком (п. 267.2 cm. 267 Податкового кодексу України) ввести в Калькулятор дані про марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального».
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у визначенні податкового зобов'язання та прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономіки інформації про автомобілі.
Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономіки інформація про автомобіль позивача.
Розрахунок вартості автомобіля здійснюється Мінекономіки в межах компетенції цього органу виконавчої влади, в той час, як відповідач наділений повноваженням прийняти інформацію від Мінекономіки та визначити на її підставі податкове зобов'язання. Вказана позиція визначена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 26/14499/16, від 29 березня 2018 року по справі № 820/4876/17.
Згідно розрахунку отриманого з офіційного веб-сайту Мінекономіки https://www.me.gov.ua середньоринкова вартість транспортного засобу автомобіля MERCEDES-BENZ G 400 d з об'ємом циліндрів двигуна 2925 куб. см., дизель, 2020 року випуску для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року зі змінами становить 2 301 285,60 грн.
Отже, належний позивачу автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі G 400 d з об'ємом циліндрів двигуна 2925 куб. см., дизель, 2020 року випуску, не відповідає вище зазначеним критеріям об'єкту оподаткування транспортним податку, оскільки середньоринкова вартість транспортного засобу у розмірі 2 301 285,60 грн є меншою 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, враховуючи те, що середньоринкова вартість автомобіля позивача є меншою 375 розмірів мінімальної заробітної плати, суд вважає наявними підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування, оскільки автомобіль позивача не належить до об'єктів оподаткування транспортним податком за 2023 рік.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0847490-2414-1013-UА32140030000074165 від 08.08.2023.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.