04 серпня 2025 року м. Київ № 320/24943/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком позивача з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 0,5496, та відповідно зобов'язання перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням вказаного коефіцієнту страхового стажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2021 позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 13 124,29 грн. Позивач вважає, що розмір її пенсії обчислений неправильно, оскільки неправильно визначено індивідуальний коефіцієнт трудового стажу, а саме - 0,38167, замість правильного - 0,5496, та у зв'язку із чим позивачу занижений розмір пенсії.
На підставі зазначеного позивачка звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням наявної інформації у персоніфікованій баз застрахованих осіб, проте відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку пенсії. Вважаючи дій відповідача протиправними, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
За змістом наявного у справі відзиву на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду у Київській області.
Згідно протоколу по пенсійній справі позивача від 21.05.2021 загальний розмір пенсії позивача становить 13 177,36 грн, який включає в себе: розмір пенсії за віком - 13124,29 грн, доплата за понаднормовий стаж - 53,07 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнта трудового стажу у розмірі 0,5496.
На звернення позивача, відповідач листом від 27.04.2023 №1000-0202-8/63191 повідомив про те, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу - 38 років 2 місяці 14 днів, коефіцієнт стажу складає 0,38167. Заробітна плата визначена за період з 01.07.2000 по 31.03.2021 (дані персоніфікованого обліку). Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески застосована у розмірі 9118,81 грн, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 3,78002, середньомісячний заробіток для обчислення склав - 34469,28 грн (9118,81х3,78002). Розмір пенсії за віком станом на 01.04.2023 становить 13586,45 грн, де 13184,50 грн - розмір пенсії за віком (34469,28 грн х 0,38250), 53,07 грн - доплата за понаднормовий стаж, 135,00 грн - надбавка на індексації 01.03.2022, 100 грн - надбавка на індексації 01.03.2023, 113,88 грн додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 3 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відтак, пенсію розраховано на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до чинного законодавства.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З матеріалів пенсійної справи, наданої відповідачем, вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 21.05.2021.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Відповідно до ст. 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 25 Закону коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Положеннями частини першої статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За змістом частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З наведеного випливає, що у випадку призначенні пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з це6тралньими органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідно до ст. 27 Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відтак, розмір пенсії кожного пенсіонера, обчислений за нормами зазначеного Закону, визначається індивідуально з урахуванням набутого особою страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачу обчислено пенсію з урахуванням страхового стажу - 38 років 2 місяці 14 днів, коефіцієнт стажу склав - 0,38167.
Згідно з розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивачки, відповідачем було враховано наступні дані: загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 20 р. 11 м. 13 д., загальний страховий стаж після 01.01.2004 - 17 р. 3 м. 0 д; середній заробіток - 9118,81 грн (за 2018-2020 роки); коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати 870.29537 (до оптимізації); коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0,38167; кількість місяців заробітної плати - 249 (до оптимізації); кількість місяців, виключених оптимізацією - 45 (в межах 10%); кількість місяців заробітної плати - 204 (після оптимізації); індивідуальний коефіцієнт для обчислення 3,49516 (до оптимізації); страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати 204.00000; індивідуальний коефіцієнт для обчислення 3.77094 (після оптимізації); середньомісячний заробіток для обчислення -34386.49000.
Отже, заробітна плата позивача визначена за період з 01.07.2000 до 31.03.2021 на підставі наявних відомостей персоніфікованого обліку. Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески застосована у розмірі 9118,81 грн, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 3,78002, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 34469,28 грн (9118,81 х 3,78002).
Станом на 01.04.2023 становить 13586,45 грн, де: де 13184,50 грн - розмір пенсії за віком (34469,28 грн х 0,38250), 53,07 грн - доплата за понаднормовий стаж, 135,00 грн - надбавка на індексації 01.03.2022, 100 грн - надбавка на індексації 01.03.2023, 113,88 грн додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 3 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відтак, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.
Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими з одночасним повним та належним доказуванням відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.