04 серпня 2025 року м.Київ справа №320/38945/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області, ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ГУ ПФУ у Київській області, ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 02.08.2023р. №558, та відповідно зобов'язання відповідача-1 перерахувати та виплатити з 01.08.2023р. пенсію позивачу з урахуванням з/п за період з січня 1987р. по 31.12.1991р. на підставі довідки про заробітну плату від 23.09.2003р. №57-136.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не враховано довідку про заробітну плату, видану Ташкентським авіаційним виробничим об'єднанням імені В.П. Чкалова, при перерахунку її пенсії, оскільки надана довідка не підтверджена первинними документами, та відсутній акт перевірки, а тому врахувати її для розрахунку немає законних підстав. Позивач не може бути позбавлений гарантованого державою пенсійного забезпечення, навіть за наявності формальної підстави для відмови позивачу в перерахунку пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , строк дії до 17.06.2032 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійна справа №104250012882
Починаючи з 16.08.2022 року позивачу пенсія призначалась в республіці Узбекистан та яку вона отримувала по 31.01.2021 року.
У квітні 2023 року позивач звернулась до ГУ ПФУ у Київській області з запитом про проведення перевірки пенсійного забезпечення з наданням письмового роз'яснення, щодо умов нарахування пенсії.
Листом від 20.04.2023 року за № 1000-0202-8/59162 позивач отримала відповідь про те, що пенсію в Україні призначена з 16.08.2022 року, страховий стаж складає 34 роки 11 місяців 17 днів, коефіцієнт стажу - 0,34917.
При цьому, довідку про заробітну плату № 57-136 від 23.09.2003 року за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року при призначенні пенсії враховано не було, оскільки некоректно зазначені первинні документи.
Водночас, вперше пенсію позивачу призначено в республіці Узбекистан з 27.09.2003 року, на підставі довідки про заробітну плату № 57-136 від 23.09.2003 року, яку видано Ташкентським авіаційним виробничим об'єднанням імені В.П. Чкалова, де остання працювала.
01.08.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати на підставі вказаної довідки.
За результатами розгляду вказаної заяви, листом ГУ ПФУ в Київській області від 03.08.2023 року за №1000-0206-8/116233 прийнято рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області № 558 від 02.08.2023 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням поданої довідки про заробітну плату, позивач звернулась з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною другою статті 43 Закону №1058-IV передбачено, що для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення виплати пенсії визначений розділом 2 Порядку №22-1.
Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) звернулась із заявою про перерахунок пенсії та додала довідку про заробітну плату № 57-136 від 23.09.2003 року, видану Ташкентським авіаційним виробничим об'єднанням імені В.П. Чкалова.
Вказаною довідкою підтверджено, що позивач дійсно працювала у Ташкентському авіаційному виробничому об'єднанні імені В.П. Чкалова із січня 1987 року по грудень 1991 року.
У довідці вказано суми заробітної плати з розшифровкою, періоди роботи, а також є посилання на те, що довідки видані на підставі особових рахунків та на всі виплати проведені відрахування страхових внесків.
Довідка відповідає формі, встановленій у додатку 5 Порядку №22-1, в редакції, чинній на час видачі цієї довідки.
Однак, відповідачем не взято до уваги вищевказану довідку про заробітну плату № 57-136 від 23.09.2003 року, оскільки позивачем не надано первинних документів.
У постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 Верховний Суд зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що неврахування наданої позивачем довідки про заробітну плату є порушенням його конституційних прав на отримання належного пенсійного забезпечення.
При цьому, з вищенаведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.
У свою чергу, підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Між тим, неможливість пенсійним органом провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам, не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідках про заробітну плату.
Також, слід звернути увагу на те, що згідно зі статтею 17 Закону України “Про міжнародні договори України» 29 червня 2004 року №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
За приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.
Питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, та двосторонніми угодами в цій галузі (стаття 7 Угоди).
На час роботи позивача в РФ (з грудня 1987 року по грудень 1991 року), Україна була учасником цієї угоди та вийшла з неї з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328, відтак норми Угоди застосовуються до спірних правовідносин.
Стаття 1 Угоди закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно частини 2 статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території бувшого Союзу РСР за час до вступу в силу цієї Угоди.
Згідно з частиною 3 статті 6 Угоди обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Статтею 11 Угоди передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Зазначені норми Угод зобов'язують визнавати трудовий стаж, набутий на території бувшого Союзу РСР та держав учасниць цієї Угоди.
Водночас, суд зазначає, що в силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, зі змісту наведеного слід зробити висновок, що обчислення чи перерахунок пенсії проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується як при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди, так і при проведенні її перерахунку.
До того ж, вказаний період роботи підтверджений записами у трудовій книжці позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у врахуванні довідки про заробітну плату № 57-136 від 23.09.2003 року за періоди роботи із січня 1987 року по грудень 1991 року, виданої Ташкентським авіаційним виробничим об'єднанням імені В.П. Чкалова.
Між тим, відповідачем не доведено того, що вказана довідка містить недостовірні чи неправдиві відомості.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від № 558 від 02.08.2023 року про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати на підставі довідки про заробітну плату № 57-136 від 23.09.2003 року за періоди роботи із січня 1987 року по грудень 1991 року, виданої Ташкентським авіаційним виробничим об'єднанням імені В.П. Чкалова, є протиправним та підлягає скасуванню, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимим доказами правомірність прийняття оскаржуваного рішення про відмову у перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставин у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 263 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158б, індекс: 69057; код ЄДРПОУ: 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (місцезнаходження: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158б, індекс: 69057; код ЄДРПОУ: 20490012) № 558 від 02 серпня 2023 року про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у перерахунку пенсії, з урахуванням заробітної плати (за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року), на підставі довідки про заробітну плату №57-136 від 23.09.2003 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року, на підставі довідки про заробітну плату № 57-136 від 23.09.2003 року, з 01.08.2023 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.