05 серпня 2025 року справа № 320/10625/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/1983 від 15.09.2020, наданої Державною прикордонною службою України, з основним розміром 70%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.04.2019 на підставі довідки №11/1983 від 15.09.2020, наданої Державною прикордонною службою України у розмірі 80% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 закрито провадження в адміністративній справі №320/10625/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 та зобов'язання здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої на момент призначення становив 80% сум грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №640/7853/21 йому проведено перерахунок пенсії на підставі нової довідки Державної прикордонної служби України від 15.09.2020 №11/1983, однак її розмір було зменшено з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону №2262 в редакції, чинній на час перерахунку пенсії.
На думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262 не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а тому має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача діяла вже інша редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме редакція Закону №2262-ХІІ від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статі 13 зазначеного Закону, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
У зв'язку з цим, здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, відповідач вважає правомірним.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи №2610021837 та не заперечується відповідачем, позивачу з 08.09.2013 призначено пенсію за вислугу років, розмір якої дорівнює 80% грошового забезпечення.
З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії позивача, при цьому розмір пенсії був обмежений 70% грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі №640/10468/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 97143810), зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі №640/10468/19 не було оскаржено в порядку апеляційного провадження та набрало законної сили 25.06.2021.
Після набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі №640/10468/19 законної сили відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача в розмірі 80% грошового забезпечення.
У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №640/7853/21 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 99416744) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №11/1983 від 15 вересня 2020 року, наданої Державною прикордонною службою України про розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця на відповідній посаді, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 05 березня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії з 01 квітня 2019 року зазначених у довідці наданій ДПСУ №11/1983 від 15 вересня 2020 року, а саме: надбавка за особливості проходження служби 20%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15%, надбавка за кваліфікацію, клас майстер 7%, премія 80%, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до оновленої довідки Державної прикордонної служби України від 15.09.2020 №11/1983, виходячи з основного розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення.
У листопаді 2023 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 17.11.2023 про здійснення перерахунку пенсії, виходячи з 80% сум грошового забезпечення.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 14.12.2023 №42265-42412/К-02/8-2600/23 повідомив, що у серпні 2021 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2021 у справі №640/10468/19 Головним управлінням з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах зобов'язальної частини, виходячи з 80% сум грошового забезпечення станом на 01.03.2018, та здійснено нарахування коштів.
В травні 2022 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2021 у справі №640/7853/19 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Держприкордонслужбою, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
При цьому, у вказаному листі відповідач вказав, що оскільки в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2021 у справі №640/7853/19 відсутнє зобов'язання Головного управління щодо перерахунку та виплати пенсії, виходячи з розміру 80% грошового забезпечення станом на 05.03.2019, під час обчислення розміру пенсії з 01.04.2019 було застосовано вимоги статті 13 Закону №2262, чинної на дату здійснення перерахунку.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).
Законом №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній до 01.10.2011) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Перерахунок призначених пенсій визначено статтею 63 Закону №2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону №2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
08.07.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI (далі - Закон №3668), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII (далі - Закон №1166), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Таким чином, Законом від 27.03.2014 №1166-VІІ внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Відповідач у відзиві зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до Закону від 27.03.2014 №1166-VІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, суд зауважує, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №0940/2217/18.
Стаття 13 Закону №2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-XII ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-XII, яка змін у зв'язку з прийняттям №3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримала висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним (пункт 33 рішення Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18-а).
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року за №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, відповідачем протиправно зменшено розмір грошового забезпечення позивача при перерахунку основного розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення, адже при виході на пенсію його розрахунок проводився виходячи з 80% від грошового забезпечення, а не 70%.
При цьому, стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки №11/1983 від 15.09.2020, наданої Державною прикордонною службою України, виходячи з розміру 80% грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, судом враховано, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Це положення процесуального закону закріплює принцип преюдиційності (лат. res judicata вирішена справа), який є важливою гарантією правової визначеності та стабільності правовідносин. Преюдиційність звільняє учасників справи від необхідності повторно доводити факти чи правові оцінки, які вже були встановлені судом в іншому процесі між ними, та унеможливлює суперечливі судові рішення з одного й того ж питання.
Практика Верховного Суду щодо застосування статті 78 КАС України є послідовною. Преюдиційне значення мають саме факти, встановлені судовим рішенням, а також правова оцінка судом певних обставин справи (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 420/11378/21, від 02.03.2023 у справі № 160/1056/22). Для застосування преюдиції необхідно, щоб у новій справі брали участь ті ж самі сторони (або їх правонаступники) і щоб обставини, які визнаються преюдиційними, були предметом дослідження та встановлення у попередній справі.
Так, як було встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 у справі №640/10468/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 97143810), зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018, виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
При цьому, вказаним судовим рішенням не встановлено кінцевого періоду виплати пенсії в розмірі 80% сум грошового забезпечення, а визначений спосіб захисту порушеного права передбачає зобов'язання пенсійного органу виплачувати позивачу відповідні пенсійні виплати.
Отже, обставини неправомірності застосування до пенсії позивача 70% сум грошового забезпечення є преюдиційними і не підлягають доказуванню в межах цієї справи відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України.
На підставі вищевикладеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2029 згідно з довідкою Державної прикордонної служби України від 15.09.2020 №11/1983 відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №640/7853/21, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 14.02.2024.
Враховуючи задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 згідно з довідкою Державної прикордонної служби України від 15.09.2020 №11/1983 відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №640/7853/21.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2029 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Державної прикордонної служби України від 15.09.2020 №11/1983 відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 у справі №640/7853/21, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.