ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" серпня 2025 р. справа № 300/500/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Адвокат Отрох А.В. в інтересах ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними щодо видачі довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку 413 та зобов'язання видати таку довідку; визнання бездіяльності протиправною щодо направлення на розгляд комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку 413 для надання статусу учасника бойових дій та зобов'язання подати на розгляд комісії вказану довідку для надання статусу учасника бойових дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України і проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У лютому 2024 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 , де приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, і, відповідно, набув право на отримання статусу учасника бойових дій. На переконання військовослужбовця обставини такої участі засвідчують факт його безпосередньої участі у таких заходах та підтверджуються витягами із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 про виконання вимог бойових розпоряджень командира, бойових наказів командира, а саме позивач здійснював польоти в повітряному просторі України, виконував зліт безпілотних літальних апаратів. На звернення про отримання Довідки про безпосередню участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідачем повідомлено позивача про те, що він безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України не брав, до районів ведення (бойових) дій не відряджався. Таку відмову у видачі у видачі довідки встановленої форми згідно з додатком 6 Порядку від 20 серпня 2014 року за №413 вважає протиправною, оскільки командуванням військової частини не взято до уваги Витяги із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 та те, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії включаються не тільки території активних бойовий дій, а й території можливих бойових дій. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, згідного якого щодо заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що позивач у лютому був відряджений до військової частини НОМЕР_2 та виконував бойові (спеціальні) завдання у період з 29.02.2024 по 05.06.2024. При цьому позивач виконував дані завдання у місті Полтава, яке відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.06.2024 за №235, від 01.05.2024 за №170, від 01.04.2024 за №121 не визначалося як район ведення воєнних (бойових) дій. Вказав, що позивачем отримано додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2020 в розмірі 30000 грн. Відтак, позивач безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України не брав, до районів ведення (бойових) дій не відряджався, а тому підстави для видачі позивачу довідки встановленої форми згідно з додатком 6 Порядку від 20 серпня 2014 року за №413 відсутні. Зазначив, що хоча нормами даного Порядку і передбачений обов'язок командира військової частини подавати на розгляд комісію спірну довідку, проте такий обов'язок не є безумовним та залежить від наявності фактичних та правових підстав для самого складання такої довідки. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалами суду від 27.02.2025 та від 20.03.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії витягів із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 : №74Тжж, аркуш 26, абзац 1, 2, 3 за 01.03.2024, №100Тжж, аркуш 3, абзац 4, аркуш 4, абзац 1,2 за 10.04.2024, №100Тжж, аркуш 10, абзац 1, 2, 3 за 24.04.2024, №100Тжж, аркуш 18, абзац 1, 3, 4, 5 за 04.05.2024.
На виконання вимог вказаних ухвал суду відповідачем було подано витребувані документи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України і проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
29.02.2024 позивач вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 до окремого розпорядження з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №64, посвідчення про відрядження від 29.02.2024 за №98. 01.03.2024 прибув до Військової частини НОМЕР_2 (а.с. 26-27).
11.12.2024 представник позивача звернулася із заявою до відповідача про отримання Довідки про безпосередню участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідач листом від 24.12.2024 за №1817/184/2/545/пс проінформувала про те, що старший лейтенант ОСОБА_1 безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України не брав. Згідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України “Про визначені райони ведення (бойових) дій", лейтенант ОСОБА_1 до районів ведення (бойових) дій не відряджався (а.с. 36, 53-59).
Також, судом встановлено, що відповідно до витягів із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 : №74Тжж, аркуш 26, абзац 1, 2, 3 за 01.03.2024, №100Тжж, аркуш 3, абзац 4, аркуш 4, абзац 1,2 за 10.04.2024, №100Тжж, аркуш 10, абзац 1, 2, 3 за 24.04.2024, №100Тжж, аркуш 18, абзац 1, 3, 4, 5 за 04.05.2024, №100Тжж, аркуш 17, абзац 1, 3, 4, 5 за 04.05.2024, позивач на виконання бойових наказів та розпоряджень, як оператор екіпажу БпЛА у період березень-травень 2024 здійснював зліт БпЛА у визначених маршрутах польоту та проводив розвідку у певних районах.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі йому довідки про безпосередню участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з додатком 6 Порядку від 20 серпня 2014 року за №413, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 6 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (надалі - Закон №3551-XII).
За визначенням положень статті 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно приписів статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року. №413 (надалі - Порядок №413).
Пунктом 1 Порядку №413 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно підпункту 4 пункту 4 Порядок №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.
Відповідно до пункту 5 Порядок №413 для надання статусу учасника бойових дій документи подаються: командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації.
Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
Пунктом 8 Порядок №413 встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.
Отже, підставою для надання статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.
Така, довідка видається на підставі наявного переліку документів, який підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
У разі неподання командиром військової частини до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, військовослужбовець може самостійно звернутися до відповідної комісії.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідно до витягів із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , позивач, перебуваючи у відрядженні у м. Полтава, на виконання бойових наказів та розпоряджень, як оператор екіпажу БпЛА у період з березня по травень 2024 виконував завдання в інтересах оператино-стратегічних угрупувань військ, оперативних управлінь військ, оперативно-тактичних угрупувань, зокрема здійснював розвідку.
Відповідно до витребуваних матеріалів справи, здійснював зліт і керування БпЛА по визначених маршрутах польоту та проводив розвідку у певних районах.
При цьому судом встановлено, що населений пункт з якого були здійснені зльоти та у якому безпосередньо перебував позивач під час виконання завдань, відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ від 01.04.2024 №121, від 01.05.2024 №170 та від 02.06.2024 №235 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» не відноситься до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Таким чином, населений пункт у якому перебував позивач не відноситься до території бойових дій чи території можливих бойових дій, як про це зазначає представник позивача.
Отже, наявні у матеріалах справи на які, посилається позивач та його представник, витяги із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 : №74Тжж, аркуш 26, абзац 1, 2, 3 за 01.03.2024, №100Тжж, аркуш 3, абзац 4, аркуш 4, абзац 1,2 за 10.04.2024, №100Тжж, аркуш 10, абзац 1, 2, 3 за 24.04.2024, №100Тжж, аркуш 18, абзац 1, 3, 4, 5 за 04.05.2024, №100Тжж, аркуш 17, абзац 1, 3, 4, 5 за 04.05.2024 не підтверджується виконання позивачем бойових (службових) завдань під час безпосередньої участі особи у заходах в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Окрім цього, згідно витягів з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 та наявним у справі доказів, відсутня інформація про те, що позивач, як військовослужбовець самостійно чи в складі підрозділу приймав безпосередню участь в бойових діях за вказаний період.
Матеріалами адміністративної справи також не підтверджується факт виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн., як особі, яка брала безпосередню участь у бойових діях або у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Так, військовою частиною НОМЕР_1 зазначено, що позивач не брав безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, не відряджався до районів ведення бойових дій, а виконував завдання щодо утримання авіації в готовності до бойових польотів шляхом чергування на землі поза районами ведення воєнних (бойових) дій, за виконання яких здійснювалась виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану з розрахунку 30000 грн.
З огляду на викладене підстав для видачі позивачу довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 на переконання суду немає, а тому бездіяльність відповідача щодо її видачі відсутня.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини та зобов'язання подати на розгляд уповноваженої комісії довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 для надання позивачу статусу учасника бойових дій, суд зазначає наступне.
Як було зазначено судом, командир (начальник) військової частини (органу, підрозділу), за підпорядкованістю, подає на розгляд відповідної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій наступні документи на підлеглих військовослужбовців, зокрема довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Суд зазначає, що військовою частиною не видавалася позивачу довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 та судом підстав для такої видачі не встановлене, тому зазначена вимога, як наслідок до задоволення не підлягає.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що факти особистої безпосередньої участі позивача у виконанні бойових завдань або завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій документально не підтверджуються, а тому правові підстави для видачі відповідачем спірної довідки та направлення її на розгляд уповноваженої комісії для надання статусу учасника бойових дій відсутні.
З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.