ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" серпня 2025 р. справа № 300/3558/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Тарасенко Ігор Вікторович до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,
Тарасенко Ігор Вікторович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій з підстав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ та з 2022 року перебуваючи на різних посадах виконував спеціальні/бойові завдання у відповідності до вимог чинного законодавства. Однак, у 2023 та 2024 роках відповідачем нараховувалася та виплачувалася додаткова грошова винагорода збільшена до 30000 грн у не повному обсязі. На адвокатський запит представника позивача від 25.02.2025, відповідач листом від 17.03.2025 повідомив, що додаткове грошове забезпечення за охорону та оборону важливих державних об'єктів виплачувалося пропорційно до часу виконання таких завдань та у зв'язку із тим що позивач відповідно до наказу №118 від 23.04.2024 почав виконувати обов'язки з прикриття повітряного простору, тому з 2023 рік виплат не здійснювалися, оскільки відповідні обов'язки не виконувалися. Крім того, вказав на те, що позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, що також впливає на розмір виплаченої додаткової винагороди. На думку представника позивача такі дії відповідача є протиправними, адже виконання завдань з охорони та оборони важливих державних об'єктів, а також з прикриття повітряного простору є підставою для нарахування такої винагороди у відповідності до Наказу "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.
05.06.2025 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
24.06.2025 представником відповідача подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису відзив на позовну заяву, в якому про ти позову заперечує та вказує на безпідставність заявлених вимог.
Третя особа своїм правом на подання пояснень не скористалась.
Представник позивача свої правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено таке.
Солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
На адвокатський запит від 25.02.2025 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, листом від 17.03.2025 №50/41-1568 повідомила, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 23.04.2024 №118 встановлено, що виконувати завдання з прикриття повітряного простору військовослужбовці, визначенні зазначеним наказом почали від квітня 2024 року, відповідно у 2023 році подібні завдання ними не виконувалися (а.с.18-25).
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування надано право запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту - Постанова №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Відтак, виплата додаткової винагороди на період дії воєнного часу, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
У редакції постанови №168 (від 28.02.2022) розмір додаткової винагороди для військовослужбовців Збройних Сил України (крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів) був визначений у фіксованому розмірі - 30000 грн. щомісячно.
На момент виникнення спірних правовідносин до Постанови №168 внесені зміни зокрема: - в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; - доповнено постанову пунктом 2-1, яким установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану наказом Міністра внутрішніх справ України №37 від 26.01.2023, затверджено "Порядок та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України".
Згідно із пунктом 2 Порядку №37 на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;
у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);
в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;
з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів.
Відповідно до пункту 4 Порядку №37 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.
Підтвердження виконання бойових завдань, визначених підпунктом 7 пункту 3 цих Порядку та умов, здійснюється на підставі таких документів:
витягу з наказу (бойового розпорядження) командувача Національної гвардії України, штабу оперативного (оперативно-тактичного) угруповання, начальника територіального управління, командира військової частини про виконання завдання з розмінування;
акта виконаних робіт з розмінування місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів) та/або формуляра загороджень.
01.09.2023 наказом Міністра внутрішніх справ України №729, відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28.06.2023 №3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану", пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з метою визначення особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затверджено Особливості виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Згідно з пунктом 2 Наказу МВС №729 визначено, що на період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
У пункті 4 Наказу зазначається вичерпний перелік бойових (спеціальних) завдань за виконання яких військовослужбовцям Національної гвардії України виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 грн., серед яких:
1) включеними до складу діючих угрупувань військ (сил), які виконують бойові (спеціальні) завдання відповідно до бойових наказів (розпоряджень) командувачів (командирів (начальників):
- безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій:
- з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
- з виявлення та закриття каналів витоку секретної інформації та інструментального контролю захищеності об'єктів інформаційної діяльності; поза районами ведення воєнних (бойових) дій:
- у складі розгорнутих пунктів управління діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (оперативно-стратегічних угруповань військ, оперативних угруповань військ, оперативно-тактичних угруповань військ, угруповань військ) та штабів тактичних груп (зведених підрозділів, прирівняних до них), які здійснюють оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами (у тому числі зведеними), що залучені до виконання бойових (спеціальних) завдань у межах зон відповідальності діючих угруповань військ (сил), тактичних груп (зведених підрозділів, прирівняних до них);
- з утримання у складі підрозділу визначених ротних (взводних) опорних пунктів у складі підрозділу;
- з контрдиверсійної боротьби, посилення охорони державного кордону України, ведення дій, спрямованих на введення противника в оману, антитерористичних заходів у складі нарядів або призначених підрозділів за межами пунктів постійної дислокації військових частин;
- з бойової служби на постах спостереження у складі військового наряду (або призначеного підрозділу);
- з авіаперевезення особового складу, матеріальних засобів, аеромедичної евакуації;
- з охорони та оборони військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), у складі внутрішньої варти, чергового підрозділу охорони та оборони, оперативно чергової служби, патрульного наряду, що виконується в межах областей України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій, та тих, що межують з районами ведення воєнних (бойових) дій через акваторію Чорного моря та з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об'єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;
- із забезпечення безперебійного функціонування систем зв'язку, які застосовуються на пунктах управління (в оперативних штабах) для обміну та захисту інформацією в системі управління військами;
- з бойової служби на блокпостах у складі військового наряду (або призначеного підрозділу), що виконується у межах областей України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій, та тих, що межують з районами ведення воєнних (бойових) дій через акваторію Чорного моря та з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об'єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;
- з протиповітряного прикриття важливих державних об'єктів, органів державної влади, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), спеціальних вантажів та інших об'єктів, що підлягають протиповітряному прикриттю Національною гвардією України, у тому числі у складі мобільних (стаціонарних) вогневих груп;
- з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів;
- з охорони та оборони спеціальних вантажів, у тому числі ядерних матеріалів, під час їх перевезення територією України;
- із забезпечення громадської безпеки і порядку, у тому числі під час дотримання встановленої комендантської години, а також участі в забезпеченні проведення масових, профілактичних та пошукових заходів, інших заходів під час запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану в областях України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій;
- з охорони та оборони важливих державних об'єктів, органів державної влади, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, аеропортів (аеродромів) та інших об'єктів, що підлягають охороні та обороні Національною гвардією України в областях України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій, та тих, що межують з районами ведення воєнних (бойових) дій через акваторію Чорного моря, а на іншій території України - у разі безпосередньої оборони цих об'єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;
2) без обов'язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, які виконують бойові (спеціальні) завдання відповідно до бойових наказів (бойових розпоряджень) командувачів (командирів (начальників):
- з перевезення військовополонених ворогів;
- з охорони та оборони важливих державних об'єктів, визначених розділом "Державний концерн "Укроборонпром" Переліку важливих державних об'єктів, що підлягають охороні та обороні Національною гвардією України в особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №685-011, об'єктів, визначених пунктами 1, 6, 8, 12-15 Переліку ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об'єктів, що підлягають охороні Національною гвардією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №628, а також об'єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1229-рс-ОП "Про затвердження переліку об'єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника;
3) без обов'язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави та наявності бойових наказів (розпоряджень) командувачів (командирів (начальників) з гасіння (локалізації, ліквідації) пожеж, які виникли внаслідок збройного нападу або вогневого ураження противника, у складі пожежних підрозділів.
З урахування тієї обставини, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не включена до складу діючих угрупувань військ (сил) та виконує визначені командувачем Національної гвардії України завдання, далеко за межами районів ведення бойових дій, то згідно з положеннями пункту 4 Наказу №729 виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. можлива за умови перевезення військовополонених ворогів; або виконання наказів щодо охорони та оборони важливих державних об'єктів, визначених розділом "Державний концерн "Укроборонпром" Переліку важливих державних об'єктів, що підлягають охороні та обороні Національною гвардією України в особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №685-011, об'єктів, визначених пунктами 1, 6, 8, 12-15 Переліку ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об'єктів, що підлягають охороні Національною гвардією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №628, а також об'єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1229-рс-ОП "Про затвердження переліку об'єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника.
Згідно наказів за №31 від 11.05.2023, за №32 від 15.05.2023 та за №34 від 22.05.2023 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти (з охорони та оборони об'єкта №63), на посаду помічника гранатометника 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 4-ої стрілецької роти (з охорони та оборони об'єкта №64/1) та на посаду помічника гранатометника 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта №64/1) (а.с.12-14).
Відповідно до витягу з наказів за №137 від 11.05.2023, за №142 від 15.05.2023 та за №154 від 26.05.2023 ОСОБА_1 вважається таким, що з 11.05.2023 приступив до виконання обов'язків за посадою стрільця 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти (з охорони та оборони об'єкта №63), з 15.05.2023 - за посадою помічника гранатометника 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 4-ої стрілецької роти (з охорони та оборони об'єкта №64/1) та з 26.11.2023 - за посадою помічника гранатометника 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта №64/1) (а.с.13-15).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 23.04.2024 за №38 ОСОБА_1 призначено по взводу прикриття повітряного простору стрільцем (помічником кулеметника) 2-го кулеметного відділення та у відповідності до витягу із наказу №118 від 23.04.2024 вважається таким, що приступив до виконання обов'язків (а.с.16).
Згідно довідок військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 у періоди 29-31 липня 2024 року, 01-04 серпня 2024 року, 02-15 вересня 2024 року виконував бойові (спеціальні) завдання, визначені аб.6 п.1 Переліку бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн на місяць, затвердженого МОУ 06.05.2024 за №1475/дск - виявлення, спостереження, супроводження та вогневе ураження повітряних цілей противника мобільно-вогневими групами згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючого угруповання сил і засобів Повітряних Сил України (а.с.52-61).
Водночас, з особової картки на грошове забезпечення за 2024 рік вбачається, додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн виплачувалася з лютого по травень, у серпні та вересні 2024 року у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, в той час, як позивач мав право на її нарахування та виплату також і у період 29-31 липня 2024, оскільки виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме виявлення, спостереження, супроводження та вогневе ураження повітряних цілей противника мобільно-вогневими групами згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючого угруповання сил і засобів Повітряних Сил України.
У зв'язку із чим, суд вважає, що позивач має право на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №729, за виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у розмірі до 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань за період 29-31 липня 2024 року.
При цьому, суд зауважує на відсутність у матеріалах справи будь-яких інших доказів, які підтверджують, що у інші спірні періоди, в тому числі й у 2023 році, відносно позивача командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України приймались бойові накази (бойові розпорядження), згідно яких позивач виконував бойові (спеціальні) завдання, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право на виплату додаткової винагороди у сумі 30000 грн.
Відтак, бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період 29-31 липня 2024 року додаткової винагороди у сумі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729, є протиправною.
Як наслідок, слід зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 29-31 липня 2024 року додаткову винагороду у сумі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729, з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період 29-31 липня 2024 року додаткової винагороди у сумі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду у сумі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та відповідно до Наказу "Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України" затвердженого Міністерством внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729 за період 29-31 липня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.