ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" серпня 2025 р. справа № 300/3752/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.05.2025 № 091630021708;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 12.07.2024, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно відмовило позивачу у здійсненні перерахунку її пенсії, оскільки за правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII та відповідно до приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.06.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до яких третя особа вважає позовні вимоги безпідставними та в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
17.06.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов. Представник відповідача проти позову заперечує та просить в задоволенні відмовити з тих підстав, що в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону № 1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Відповідно до частини 3, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
16.05.2025 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою від про перерахунок пенсії з урахуванням стажу з 01.01.2004 в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.
За результатом розгляду вказаної заяви позивача, за принципом екстериторіальності, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.05.2025 № 091630021708 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з обґрунтувань, що з 01.01.2004 згідно статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється в одинарному розмірі, для застосування норм статті 60 Закону № 1788-ХІІ немає підстав (а.с. 14).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
01 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-IV.
Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 24 Закону № 1058-IV врегульовано періоди, з яких складається страховий стаж.
Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII "Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Під час розгляду справи встановлено і відповідачем не заперечується, що протягом спірних періодів з 01.01.2004 по 31.08.2024 позивач працювала у інфекційному закладі охорони здоров'я.
За правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказані періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу підлягають застосуванню.
Ураховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача щодо незарахування періодів її робіт з 01.01.2004 по 31.08.2024 у інфекційному закладі охорони здоров'я в подвійному розмірі.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи вищенаведене відповідач протиправно не зарахував позивачу згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII спірні періоди робіт з 01.01.2004 по 31.08.2024 у інфекційному закладі охорони здоров'я в подвійному розмірі.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 12.07.2024, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві “Івано-Франківська обласна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.
Матеріалами справи не підтверджено, що з моменту призначення пенсії позивачу зараховано до стажу період роботи з 12.07.2024 по 31.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві “Івано-Франківська обласна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», отже відсутні підстави для зарахування до стажу період роботи з 12.07.2024 по 31.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві “Івано-Франківська обласна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради».
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 12.07.2024, зарахувавши до стажу період роботи з 12.07.2024 по 31.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві “Івано-Франківська обласна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», в подвійному розмірі, слід відмовити, як передчасних.
Водночас, судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивачем допущено описку. З матеріалів справи вбачається, що рішення про відмову у перерахунку пенсії від 23.05.2025 №091630021708 було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, замість зазначеного позивачем в прохальній частині позовних вимог рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійні фонду України в Одеській області від 23.05.2025 № 091630021708 про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 12.07.2024 із зарахуванням до її стажу періодів робіт з 01.01.2004 по 12.07.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійні фонду України в Одеській області від 23.05.2025 № 091630021708 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 12.07.2024 із зарахуванням до її стажу періодів робіт з 01.01.2004 по 12.07.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.